Презентація на тему:
Вплив глобалізаційних процесів на екологію України

Вплив глобалізаційних процесів на екологію України Доповідач Науковий керівник Клименко Олена, студентка 409 гр. ЮФ ННІПП НАВС Лозова Тетяна Іванівна страший викладач кафедри господарського права і процесу ННІПП НАВС

Глобалізація, як і кожен поступальний крок розвитку людства, містить свої позитиви й негативи. Для людства в цілому альтернативи глобалізації, власне, і не існує, оскільки в планетарному масштабі вона несе раціоналізацію та оптимізацію використання ресурсів людства.

«Оскільки глобалізація керується лише законами ринку в інтересах наймогутніших держав, її наслідки можуть бути тільки негативними. Такими, наприклад, є підхід до економіки як до абсолютної цінності, безробіття, занепад соціальних служб, знищення довкілля, збільшення розриву між бідними та багатими, несправедлива конкуренція, котра ставить бідні нації в стан зростаючої приниженості ...» [Этнос глобального мира. - М.: Горбачев-фонд, 1999, с. 86].

Сьогодні усі країни в тій чи іншій мірі потерпають від глобальних проблем розвитку людства: погіршення екологічної ситуації, брак продовольства та питної води, глобальне потепління, нерівномірне і неконтрольоване зростання населення в одних країнах і його катастрофічне зменшення в інших, нелегальна міграція, торгівля людьми, наркоманія, контрабанда, нерівномірність соціально- економічного розвитку країн, періодичні глобальні фінансово- економічні кризи, гонка озброєнь і розповсюдження зброї масового ураження, зокрема ядерної, поширення релігійного екстремізму, тероризму та міжнародної злочинності.

ст. 3 ЗУ «Про Червону книгу України » від 7 лютого 2002 року Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Том «Тваринний світ» складається з таких розділів: Гідроїдні поліпи; Круглі черви; Кільчасті черви; Ракоподібні; Павукоподібні; Багатоніжки; Ногохвістки; Комахи; Молюски; Круглороті; Риби; Земноводні; Плазуни; Птахи; Ссавці.

Визначення категорії 0 категорія – зниклі; види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі; 1 категорія - зникаючі; види, що знаходяться під загрозою зникнення і збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан; 2 категорія - вразливі; види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що впливають на їх стан; 3 категорія - рідкісні; види, популяції яких невеликі і які у даний час не належать до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека; 4 категорія - невизначені; види, про які відомо, що вони належать до категорії «зникаючих», «вразливих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б давала змогу визначити, до якої із зазначених категорій вони належать, - відсутня; 5 категорія - недостатньо відомі; види, які можна було б віднести до однієї з вищеперелічених категорій, однак у зв'язку з відсутністю достовірної інформації питання залишається невизначеним; 6 категорія - відновлені; види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю.

Вечірниця велетенська Таксономічна характеристика. Один з 7 видів роду; один з 3 видів роду у фауні України. Статус. III категорія. Чисельність. Незначна. Протягом 1930 — 90 рр. відловлено 8 — 10 тварин. Причини зміни чисельності. Зменшення кількості дуплистих дерев у районах поширення виду, загибель тварин на зимівлі та під час. перельотів. Розмноження у неволі. Даних немає. Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009) та Європейського Червоного списку (1991). Слід зберігати високостовбурні дуплисті дерева в місцях перебування виду, розвішувати штучні сховища.

Їжа к вуха тий (Hemiechinus auritus) — ссавець родини їжакові. -300грн. Статус III категорія. Чисельність. Незначна. Причини зміни чисельності. Розорювання степів, застосування пестицидів тощо; наявність ворогів — лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка. Розмноження у неволі. Віддовлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих (1989—1991 рр.). Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Охороняється в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.

Азовка

Азовка - єдиний представник китоподібних в Азовському морі. Чисельність та причини її зміни Низька. У територіальних водах України збереглося, ймовірно, не більше 1000 особин. Трапляється невеликими групами. Наприкінці 80-х рр. 20 ст. загальна чисельність виду зменшилась до 10 тис. особин. Причинами зміни чисельності є промисел дельфінів (до 1966 — в Україні, до 1983 — у Туреччині), випадкова загибель у рибальських сітках, зменшення кормових ресурсів, нагромадження полютантів, епізоотії, екстремальні гідрометеорологічні умови, забруднення води пестицидами та солями важких металів, масові замори під кригою під час холодних зим в Азовському морі і Керченській протоці. Заходи охорони Охороняється Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угодою ACCOBAMS. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Промисел заборонено. Для збереження підвиду необхідно об'єднати зусилля причорноморських країн, укласти, зокрема, міжнародну угоду про повсюдну і повну заборону добування дельфінів; створити систему контролю за станом популяції, надати заповідний статус місцям нагулу та зимівлі, організувати реабілітаційні центри. В умовах неволі не розмножується, живе не більше 2 місяців, що пов'язане зі схильністю азовок до стресів, а також у зв'язку з швидким обміном речовин.

ЗАЄЦЬ БІЛИЙ, заєць-біляк

Статус. I категорія. Поширення. Спорадично трапляється лише у пн. лiсових районах Сумської та Чернiгiвської областей (iмовiрно, що заходить iз сумiжних лiсових територiй Бiлорусi та Росiї). До 20-х рр. 20 ст. зустрiчався на Полiссi; зафiксовано випадки добування зайця бiлого у Житомирськiй та Харкiвськiй областях. Ареал охоплює Євразiю та Пн. Америку. Чисельність. Дуже незначна. Причини зміни чисельності. Не з`ясовані. Припускають, що зменшення кількості зайця білого пов`язане зі зміною ландшафтних умов, з настанням теплих, малосніжних зим, зміщенням ареалу виду на північ. Розмноження у неволі. Технологія штучного розведення не розроблена. В зоопарках розмножується погано. Заходи охорони. Інтродукція виду в Україні (1958 р., Ріпкинський р-н Чернігівської обл.) не дала позитивних результатів.

ГОРНОСТАЙ 255 грн. Таксономічна характеристика. Один з 2 видів роду у фауні України. Статус. IV категорія. Поширення. Майже по всiй тер. України, крiм Криму i приморських Місця перебування. Долини річок, береги потоків і струмків, озер, ставків, болота, плавні, ліси та узлісся, переліски та чагарникові зарості; деколи трапляється на полях і в населених пунктах. Чисельність. У 1968 р. налічувалося 1,5 - 2 тис. особин. Причини зміни чисельності. Несприятливі екологічні фактори, зокрема метеорологічні умови (суворі зими і холодні весни), хвороби (гельмінтози, які в окремі роки вражають до 50 % звірів, туляремія, чума тощо), осушувальні меліорації. Розмноження у неволі. Розмножується, придатний для розведення у штучних умовах. Заходи охорони. Охороняється у природних заповідниках.

НОРКА ЄВРОПЕЙСЬКА, норка звичайна

Колись вид був поширений по всій Європі, але зараз зник на більшій частині свого ареалу. Статус. II категорія. Поширення. Переважно у Львiвськiй, Закарпатськiй, Iвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй, Волинськiй, Рiвненськiй, Черкаськiй, Миколаївськiй, Херсонськiй, Одеськiй, Луганськiй та Донецькiй областях. Місця перебування. Береги невеликих заплавних озер, річок, гірських потоків з добре розвинутою прибережною рослинністю. Чисельність. В Україні налічується бл. 1200 особин, найбільше - на Закарпатті і Передкарпатті - 600, на українському березі Кілійського гирла Дунаю - до 500. Бл. 100 тварин водиться у плавнях Дністра. Поодинокі особини зустрічаються у середній течії Сівер. Дінця, Псла, пониззі Дніпра. Розмноження у неволі. Розмножується добре. Розводять на звірофермах. Заходи охорони. Охороняється у природних заповідниках (зокрема, в Луганському, Дунайські Плавні), Карпатському біосферному заповіднику, а також у Карпатському національному природному парку. Потрібно зберігати водно-болотні угіддя, населені норкою європейською, заборонити ондатровий промисел у Кілійському гирлі Дунаю; організувати інтродукцію розведених у неволі норок у водойми заказників Передкарпаття та Закарпаття; створити нові заповідники у верхів`ях річок Стрию та Дністра.

Лис корсак Основними загрозами є перетворення природного середовища проживання на орні землі, міжвидова конкуренція з  рудою лисицею, смертність на дорогах, отруєння приманками, які незаконно готують для лисиць, намагаючись захистити свою худобу. У статус: під загрозою зникнення. Мешкає на охоронюваних територіях.З 2009 року корсака внесено до «Червоної книги України».

Зубр

Полювання та охорона Зубри були доведені до стану видів під загрозою зникнення через надмірний і неконтрольований промисел. У більшості країн зникнення зубра відбулося протягом 17-19 століть, і остаточно вид був донищений у багатьох місцях під час першої світової війни. Ця ситуація вимагала заходів з охорони виду, вкл. заборону на полювання, заходи з відновлення страчених популяцій, створення заповідних ділянок в місцях поселення цих биків. Завдяки заходам, що запроваджуються, кількість зубрів у світі та в Україні поступово відновлюється. Зокрема, з 1965 р. їхня чисельність збільшилась на 350 голів. в Україні зубр став популярним об'єктом полювання серед політиків та депутатів усіх рівнів, а також просто багатіїв. Через це чисельність виду знову стрімко скорочується. За останні 20 років зубр зник у багатьох місцях, де раніше його було відновлено. В Україні та суміжних країнах зубри не виживають поза мисливськими господарствами і взагалі поза турботою мисливських організацій та колективів, і їх швидко знищують браконьєри. Випадки браконьєрства на зубра в Україні майже ніколи не розслідуються, хоча цього вимагають і природоохоронні організації, і зоологи Упродовж багатьох останніх років зубрів винищували під виглядом "селекційного відстрілу"  який практикується в Україні з 2001 року і який не застосовують для жодного іншого виду ссавців. Це була особлива витончена форма браконьєрства, коли під таким приводом організовувалися полювання для сановитих і багатих осіб. Тепер така практика припинена. Щорічно від рук браконьєрів в Україні гине до 30 зубрів. А народжуються й доживають до продуктивного віку близько 20 особин. При сучасному рівні браконьєрства зубри повністю зникнуть до 2025 року. У "Червону книгу України" (2009) зубра включено як винищений браконьєрами вид з категорією "Зниклий у природі" З причин зникнення виду вказано: "браконьєрство і недбале ведення мисливського господарства.".

Перегузня звичайна

Перегузня — єдиний хижак фауни нашої країни, що має строкате забарвлення. В Україні поширена на території Запорізької, Донецької та Луганської областей. Живе в цілинних степах, у норах, на поверхню вилазить рідко й то вночі або в сутінки. Рідше селиться в чагарниках, долинах річок та окраїнах лісових масивів у лісостепу. Перегузні звичайні — дуже корисні тварини. Вчені підрахували, що кожна особина, знищуючи від 300 до 820 гризунів, щороку зберігає тільки таким чином три тонни зеленої трави. Перегузня звичайна занесена до Червоної книги України. Природоохоронний статус виду: рідкісний. В Україні мешкає біля 100 особин. Причини змiни чисельностi: трансформація цілинних степів в агроценози, а також повсюдне зникнення ховрахів та сліпаків — основних жертв хижака. Охороняється в Луганському державному (ділянки «Стрільцівський степ», «Провальський степ») та в Українському державному заповідниках (ділянка «Хомутовський степ»).

Ведмідь бурий

Зникаючий В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах, де, за даними співробітників Карпатського Біосферного заповідника, восени 2005 року нараховувалось близько 200 тварин, 50 – у Львівській області, близько 20 особин у Чернівецькій. Добре розмножується в умовах неволі.

Постанова КМУ від 1 червня 1993 р. N 399 «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» норка європейська (II), 680 грн. зубр (V) 2500 грн. Розмір компенсації шкоди обчислюється за вказаними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладення адміністративних стягнень. ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 398 ( 398-99-п ) від 16.03.99 ) За добування (збирання) на підставі дозволів для наукових та селекційних цілей видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, їхніх гнізд, яєць, плодів, насіння, частин або продуктів цих тварин і рослин, сплачується компенсація у розмірі 50 відсотків від такси за даний вид, зазначений у додатках цієї постанови. У разі коли підприємства, установи й організації здійснюють охорону та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, компенсація за їх добування (збирання) встановлюється у розмірі 10 відсотків від такси за даний вид.

Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України Відповідальність, несуть особи, винні у: погіршенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

порушенні умов утримання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, в ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших штучно створених умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження); невиконанні законних вимог посадових осіб органів державної влади, що здійснюють управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

незаконному, в тому числі з порушенням вимог виданих дозволів, використанні об'єктів Червоної книги України або їх знищенні;

вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України. У готельно-розважальних комплексах „Байка” та „Легенда Карпат” як розвагу для туристів у неволі утримують бурих ведмедів, вовків, лисицю, єнота та птахів. Тварини мешкають у тісних клітках, виглядають гнітюче, голодні та виснажені спрагою.

• ч. 2 ст. 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу накладення (штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб - від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої. ) • ч. 2 ст. 88-1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об'єктів тваринного або рослинного світу чи без такої. • Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України  тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.

В чинному Кримінальному кодексі України передбачена кримінальна відповідальність за полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (ст. 248 Кримінального кодексу України). караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Основні вимоги щодо використання об'єктів Червоної книги України встановлюються: законами України: " Про Червону книгу України " "Про охорону навколишнього природного середовища" "Про тваринний світ" "Про природно-заповідний фонд України" "Про захист тварин від жорстокого поводження"

У результаті хижацького промислу (цінне хутро) був до 1920 р. майже винищений у Росії, нині поголів'я відновлюється. В Україні завжди був об'єктом промислу. Тепер відбувається помітне зростання чисельності і розширення ареалу бобрів. Відновлення бобрів у багатьох країнах пов'язано зі зменшенням попиту на хутро.

Негативний вплив глобалізації в Україні – це, насамперед, негативні тенденції в погіршенні стану довкілля, яке приноситься в жертву інтересам міжнародного бізнесу.

Дякую за увагу!