X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Радіаційна екологія

Завантажити презентацію

Радіаційна екологія

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Тема лекції: Радіаційна екологія Доц. К.О. Пашко

Слайд 2

План лекції: Вступ. 1. Природний радіаційний фон. 2. Джерела іонізуючого випромінювання. 3. Радіаційне забруднення. 4. Вплив на довкілля АЕС. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Перспективи атомної енергетики. 5. Основні принципи захисту від іонізуючого випромінювання. Поняття про норми радіаціонної безпеки (НРБУ-97). 6. Знешкодження радіоактивних відходів.

Слайд 3

Радіаційна екологія (син.: біогеоценологія радіаційна, радіоекологія) наука (розділ екології), що вивчає відношення живих організмів, їх популяцій і спільнот до дії іонізуючого випромінювання, характерного для середовища існування. Вона вивчає особливості існування живих організмів і їх популяцій в умовах наявності природних радіонуклідів або техногенного радіоактивного забруднення.

Слайд 4

1. Природний радіаційний фон радіоактивне опромінення, що створюється космічними джерелами та теригенними (властивими Землі) радіонуклідами за виключенням техногенно-підсилених джерел природного походження. Зменшення опромінення цими джерелами завжди є недоцільним.

Слайд 5

Радіоактивність перетворення ядер атомів одних елементів на інші, яке супроводжується іонізуючим випромінюванням. Це не винахід людини, а природне явище, під впливом якого ми постійно перебуваємо. Сонце є величезною термоядерною бомбою, яка розповсюджує радіоактивність. Земна магма також є джерелом радіоактивності. Сама земна кора містить скупчення радіоактивних речовин. Фонове опромінювання - опромінення від джерел, що створюють природний радіаційний фон.

Слайд 6

В сонячних надрах відбуваються термоядерні реакції, під час яких водень перетворюється на гелій з виділенням ядерній енергії. Ця енергія поступово «просочується» крізь непрозору сонячну речовину в зовнішні шари і звідси випромінюється в світовий простір.

Слайд 7

Іонізуюче випромінювання потік часток або квантів електромагнітного випромінювання, проходження яких крізь речовину безпосередньо або непрямо викликає іонізацію (перетворення нейтральних атомів в іони) та збудження її атомів і молекул з утворенням електричних зарядів різних знаків.

Слайд 8

Одиниці вимірювання радіоактивності Беккерель (Бк, Вq) (у системі CI). 1 беккерель дорівнює одному спонтанному розпаду за 1 сек. Позасистемна одиниця радіоактивності — Кюрі (Кu, Сu).  1 Кu дорівнює 3,7х1010  Бк. 1 Бк=2,7х10-11 Кі. В медичній практиці використовується одиниця активності — мг.екв.радію, яка враховує гамму—постійну, що характеризує радіонуклід. Грей (Гр) - одиниця поглиненої дози іонізуючого випромінювання (у системі CI). Позасистемна одиниця – рад, 1 Гр = 100 рад = 1 Дж/кг-1. Зіверт (Зв) - одиниця еквівалентної та ефективної дози в системі СІ. Позасистемна одиниця – бер, 1 Зв = 1 Дж/кг-1 = 100 бер.

Слайд 9

Радіонукліди радіоактивні атоми з даним масовим числом і атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами. Це ізотопи елементів, які випромінюють радіоактивні промені, до них відносять радіоактивні речовини ( уран-238, радій-226, торій-232 та ін.) та ізотопи стабільних хімічних елементів, що відрізняються масовим числом і нестійким станом атомів (стронцій-90, цезій-134 і 137, америцій-241. Всі хімічні елементи з порядковим номером, більшим за 83 — радіоактивні. У деяких елементів всі ізотопи є радіоактивними. До них відносяться технецій, прометій, а також всі елементи періодичної таблиці від полонія до трансуранових включно.

Слайд 10

Радіонуклід

Слайд 11

Період напіврозпаду інтервал часу, протягом якого число ядер даного радіонукліда зменшується в два рази. Тобто, якщо рівень радіоактивного забруднення території становить 4 Кюрі/км2 для радіонукліда з періодом напіврозпаду 30 років (цезій-137), то через 30 років він складатиме 2 Кюрі/км2, через наступних 30 років ця залишкова активність зменшитися знову в два рази і складатиме 1 Кюрі/км2 і т.д.

Слайд 12

Для різних радіоактивних ізотопів період напіврозпаду може бути в дуже широких межах - від наносекунд до мільйонів років. Ізотопи з малим періодом напіврозпаду дуже радіоактивні, але швидко зникають. Ізотопи з великим періодом напіврозпаду слабко радіоактивні, але ця радіоактивність зберігається дуже тривалий час.

Слайд 13

Необхідно вживати заходи для найшвидшого виведення радіонуклідів з організму, в першу чергу, у дітей та людей дітородного віку. Для цього зараз існують різні ефективі ентеросорбенти – декорпоранти. Декорпоранти – це речовини та фармакологічні препарати, що пришвидшують виведення із організму радіонуклідів. Більшість декорпорантів відосять до хімічного класу комплексоутворюючих сполук (комплексонів) з іонами металів. Металхелатні комплекси добре розчинні у воді та швидко виводяться з организму, в основному з сечею.

Слайд 14

2. Джерела іонізуючого випромінювання. Всі радіоактивні джерела можна поділити на такі групи:  - природні джерела, які створюють середні річні ефективні дози опромінення 2 мілізіверти (мЗв);  - джерела, які використовуються у медицині, середньостатистичні дози опромінення від якийх за рік складають близько 0.4 мЗв;  - радіоактивні опади, які приблизно дають за один рік дозу, що дорівнює 0.02 мЗв;  - атомна енергетика, доза опромінення від якої складає за рік 0.001 мЗв. Уникнути опромінення від більшость таких джерел практично неможливо, тому що вони є природними джерелами радіації. Це перш за все: джерела земного походження, внутрішнє опромінення від який складає 1.325 мЗв; ·  джерела земного походження, зовнішнє опромінення від який складає 0.35 мЗв; ·  космічне зовнішнє опромінення, що складає 0.35 мЗв; ·  космічне внутрішнє опромінення, яке значно менше й приблизно складає 0.015 мЗв.

Слайд 15

Природна й штучна радіоактивність Природна радіоактивність — спонтанний розпад ядер елементів, що зустрічаються в природі. Основну частину опромінення населення земної кулі одержує від природних радіоактивних джерел. Радіоактивні елементи природного походження присутні всюди в навколишньому середовищі. Природні джерела іонізуючого випромінювання - це природні радіоактивні елементи, які знаходяться в земній корі і створюють природний радіаційний фон, а також іонізуюче випромінювання, що приходить до нас з космосу.

Слайд 16

Штучна радіоактивність спонтанний розпад ядер елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції. У великих обсягах утворюються штучні радіонукліди, головним чином як побічний продукт на підприємствах оборонної промисловості й атомної енергетики. Потрапляючи в навколишнє середовище вони впливають на живі організми, у чому і полягає їхня небезпека.

Слайд 17

Види іонізуючого випромінювання:

Слайд 18

Електромагнітні: Гамма(γ)–випромінювання - це електромагнітне (фотонне) випромінювання, яке виникає при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі 10-10 м. Як і світло, γ -промені не мають електричного заряду й існують тільки в русі, а народжуються під час перебудови взаємного розташування заряджених частинок у ядрах. Джерелом гамма-випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину. Це випромінювання може іонізувати різні речовини, має малу іонізуючу здатність, зате велику проникаючу здатність, оскільки складається з високоенергійних фотонів, що не мають заряду. Воно проникає крізь великі товщі речовини. γ–випромінювання має швидкість світла і використовується в медицині для стерилізації приміщень, апаратури, продуктів харчування.

Слайд 19

Гамма - установка

Слайд 20

Гамма-установка в медицині радіева (кобальтова) «гармата», телерадіотерапевтична установка, апарат для дистанційної гамма-терапії, переважно злоякісних пухлин. Принцип дії — використання направленного, регулюємого по січенню пучка гамма-випромінення. Гамма-установка має захисний контейнер (головку) із свинцю, вольфраму або урану, що містить джерело випромінення (це 60Co, рідше 137Cs; раніше застосовували радій).

Слайд 21

Рентгенівське випромінювання це короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, з довжиною хвилі від 10 нм до 0.01 нм. В електромагнітному спектрі діапазон частот рентгенівського випромінювання лежить між ультрафіолетом та гамма-променями. Окрім ядерних перетворень воно виникає в рентгенівських трубках в результаті електронного бомбардування анода. Рентгенівське випромінювання, що використовується в медичній радіології, є також гальмівним випромінюванням електронів, прискорених в рентгенівській трубці, що бомбардують анод. Рентгенівські промені проходять через тканини людини наскрізь, тому воно використовується в медицині для флюорографії, рентгенівського аналізу.

Слайд 22

Рентгенпромені в рентгендіагностиці

Слайд 23

Рентген черепа

Слайд 24

Корпускулярні (узагальнена назва дрібненьких частинок матерії (електронів, фотонів тощо): - Альфа (α)-випромінювання - корпускулярне іонізуюче випромінювання, яке складається з альфа-частинок ядер гелію-4), що випромінюються при радіоактивному розпаді чи при ядерних реакціях, перетвореннях та залишають ядра радіоактивних ізотопів і рухаються зі швидкістю близькою до 20 000 км/с. Альфа-частинки – за своєю природою є ядрами гелію (2 протони і 2 нейтрони), внаслідок чого з’являється ядро нового хімічного елемента з масовим числом, меншим на 4 і зарядом, меншим на 2: Rn + He. Ra.

Слайд 25

Випромінювання альфа-частинки.

Слайд 26

Бета (β)-випромінювання корпускулярне електронне або позитронне іонізуюче випромінювання з безперервним енергетичним спектром, що виникає при перетвореннях ядер чи нестабільних часток (наприклад, нейтронів). Тобто це потік електронів (електрон — це елементарна частинка, яка має елементарний негативний електричний заряд, тобто найменшу кількість електрики, що може існувати. Заряд електрона рівний 1,60х10-19 кулона. Маса спокою електрона рівна 9,11х10-28 г, тобто в 1837,14 разу менше маси атома водню) та протонів (1Р1 - стійка елементарна частинка, заряд протона рівний заряду електрона, але із зворотним знаком.

Слайд 27

Нейтронне випромінювання це потоки нейтронів, які вилітають із ядер атомів при ядерних реакціях, зокрема, при реакціях розподілу ядер урану й плутонію. Їх дія залежить від енергії цих частинок. Вони викликають іонізацію речовини та вторинне випромінювання, яке складається із заряджених частинок і гамма-квантів. Внаслідок того, що нейтрони не мають електричного заряду, нейтронне випромінювання у залежності від енергії та від складу речовин, що взаємодіють, може мати велику проникаючу здатність.

Слайд 28

Проникаюча здатність різних видів іонізуючого випромінювання.

Слайд 29

Міра дії іонізуючого випромінювання в будь-якому середовищі залежить від енергії випромінювання й оцінюється дозою іонізуючого випромінювання. Останню визначають для повітря - експозиційна доза, яка вимірюється в кулонах на 1 кг (Кл/кг) і рентгенах (Р), для речовини - поглинута доза, яка вимірюється в греях (Гр) і радах (рад), для біологічної тканини - еквівалентна доза, яка вимірюється в зівертах (Зв) і в берах (бер – біологічний еквівалент рада).