Презентація на тему:
"Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шиллер"

   *10листопада 1759 †9 травня 1805  німецький поет і драматург. Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шиллер

Біографія На дев'ятому році хлопця віддали вчитися до латинської школи, яка готувала учнів до вступу в семінарію. Потім Фрідріха запримітив герцог Карл Євгеній і змусив навчатися у створеній ним військовій академії. Вісім років (1772–1780) провів Шиллер у цьому розсаднику рабів, де панували шпигунство й стеження за учнями, категорично заборонялося спілкування із зовнішнім світом, а всі вихованці підкорялися найсуворішій кийовій дисципліні. Лише ночами Шиллер міг крадькома читати. Він багато разів перечитував твори Плутарха, оди й поеми Клопштока, ліричні вірші та роман «Страждання юного Вертера» свого старшого сучасника Ґете. Пізніше він захопився Шекспіром. По закінченні військової Академії якийсь час він працює полковим лікарем. 10 листопада 1759 народився Фрідріх Шиллер в місті Марбах. Його батько — Йоганн Каспар Шиллер — військовий фельдшер, мати, Доротея, уроджена Кодвейс — донька сільського лікаря.

Над першою драмою «Розбійники» Шиллер почав працювати, ще перебуваючи в академії. У 1781 році драма завершена, а 13 січня 1782 року «Розбійники» були вперше показані на сцені Мангеймського театру. Вистава мала колосальний успіх. Потім пішли тріумфальні вистави в багатьох інших містах Німеччини. Попри те, що постановники часто на свій смак чи за цензурою свавільно калічили текст п'єси, а дія була перенесена із сучасності в XVI століття, неможливо було знищити головного — пафосу драми, шляхетність помислів розбійника Карла Моора, який вирішив у своїй батьківщині викорінити поодинці зло та беззаконня. Герцог Вютемберзький, довідавшись про виставу, наказав посадити автора «Розбійників» на гауптвахту й заборонив йому писати що-небудь, окрім творів із медицини. Шиллер читає перед друзями драму«Розбійники», в той час як до нього наближаються солдати герцога

Шиллер вирішив покинути володіння карликового деспота. У ніч на 23 вересня 1782 року, скориставшись сум'яттям пишних придворних торжеств на честь російського цесаревича Павла Петровича, який був одружений з племінницею герцога Карла Євгенія, автор «Розбійників» таємно втік з Вюртемберга. П'ять років тривали бездомні блукання, болюча убогість і завзята боротьба за визнання серед німецьких читачів і театральної публіки. Визнання до Фрідріха Шиллера прийшло в Росії з першою драмою «Розбійники», що у 1793 році була зіграна вихованцями Шляхетного пансіону при Московському університеті. Шедеври Шиллера викликали інтерес у російських поетів і письменників. Представники різних літературних напрямків інтерпретували твори німецького поета, наголошуючи на тому, що особливо відповідало ідеям історичного етапу. Смерть обірвала творчість поета-гуманіста тоді, коли його поглядам відкривалися нові обрії, коли його розпливчасті ідеали набували чіткіших обрисів і він починав вірити в політичну самостійність народу (у 1805).

Естетичні погляди мистецтво існувало не для спостереження і насолоди, а для перебудови життя і щастя людини на землі; воно мусило надихати людину на активні дії; шляхом естетичного виховання можна провести суспільну перебудову, тобто змінити життя; розмежування двох етапів у розвитку мистецтва: наївний (давнє, античне, а також мистецтво доби Відродження), сентиментальний (нове мистецтво сучасного йому часу); ідеал наївного мистецтва полягав у єдності, гармонії між дійсністю та ідеалом; поети сентиментальної поезії розподілялися на дві категорії: ідеалістів та матеріалістів.

П'єси 1781 — «Розбійники» 1783 — «Змова Фієско в Генуї» 1784 — «Підступність і кохання» 1787 — «Дон Карлос, інфант іспанський» 1799 — драматична трилогія «Валленштейн» 1800 — «Марія Стюарт» 1801 — «Орлеанська діва» 1803 — «Мессинська наречена» 1804 — «Вільгельм Телль» «Димитрій» (не була закінчена через смерть драматурга)

Твори Шиллера в інших видах мистецтва Музичний театр 1829 — «Вільгельм Телль» (опера), композитор Дж. Россіні 1834 — «Марія Стюарт» (опера), композитор Г. Доніцетті 1845 — «Джованна д'Арко»(опера), композитор Дж. Верді 1847 — «Розбійники» (опера), композитор Дж. Верді 1849 — «Луїза Міллер» (опера), композитор Дж. Верді 1867 — «Дон Карлос» (опера), композитор Дж. Верді 1879 — «Орлеанська діва» (опера), композитор П. Чайковський 1883 — «Мессинська наречена» (опера), композитор З. Фібіх 1957 — «Жанна д'Арк» (балет), композитор М. І. Пейко 2001 — «Марія Стюарт» (опера), композитор С. Слонімський Великий драматичний театр відкрився в Петрограді 15 лютого 1919 трагедією Ф. Шиллера «Дон Карлос». Екранізації і фільми за мотивами творів 1980 — Телевистава «Змова Фієско в Генуї». Постановка Малого театру. Режисери: Фелікс Глямшин, Л. Є. Хейфець.

Вислови Шиллера та цитати з його творів, що стали крилатими Коли я ненавиджу, я ніби щось віднімаю у себе; коли ж я люблю, — я цим збагачуюсь. Любов дарує назавжди, егоїзм дає лише в борг. Людина відображається у своїх вчинках. Справжнє кохання допомагає подолати усі труднощі. Любов звеличує великі душі. Любов і голод владарюють світом. Справжня дружба правдива і хоробра. Честь дорожча від життя. Істина не змінюється від того, що хтось її не визнає. Слово завжди сміливіше, ніж вчинки. Найбільша з перемог — вміння прощати. Всесвіт — це думка Бога. Мавр зробив свою справу, мавр може йти.