Презентація на тему:
"Я, доблесний Дон Кіхот Ламанчський…"

«Я, доблесний Дон Кіхот Ламанчський…» Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий? Що в тебе є? Печаль і далина. Тобі не досить – просто існувати? Ти хочеш побороти чаклуна? Л.Костенко

Тема: Роман “Дон Кiхот” — пародія на рицарські романи і трагікомічний епос іспанського життя. Дон Кіхот — вічний образ всесвітньої літератури. Мета: Допомогти учням зрозуміти суперечливий образ Дон Кіхота; поглибити навички аналізу літературного образу, виразного читання, “усного словесного малювання”; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; виховувати високі моральні якості, навчати відстоювати власну думку. Дон Кіхот переймався відданістю ідеалам, заради яких він ладен зазнати всіх злигоднів і, навіть, пожертвувати власним життям. І.С.Тургенєв

“Про що говорять дати”

Образ Дон Кіхота Дон Кіхот – романтик, сильний, хоробрий, відважний, чесний, безкорисливий. Але він ідеаліст, наївний, не знає життя, незважаючи на вік, не має життєвого досвіду. Та коли йдеться про звичайне, а не лицарське життя, схожий на мудреця. “Літ йому до п'ятдесятка добиралося, статури був міцної, із себе худий, з лиця сухорлявий, і дуже кохався в полюванні.” Улюблене заняття – “Алонсо надмірно захоплювався читанням рицарських романів. Він навіть збожеволів через них, і, щиро вірячи у правдивість описаного, вирішив стати мандрівним лицарем.” Причина, що спонукала його до подорожі – “…поборювати всілякого роду кривди, наражатися на різні біди й небезпеки, щоб, перебувши їх і подолавши, покрити ймення своє несмертельною славою.” Образ Дон Кіхота символізує прояв кращих і благородніших намірів при повному відриві від дійсності. Утвердився новий термін «донкіхотство», прояв цього явища можна спостерігати у реальному житті. Людям варто час від часу замислюватися над тим, чи немає розбіжностей між їх бажаннями та можливостями, між реальним та ідеальним.

Конфлікт між ідеалом і дійсністю — центральна проблема роману М. Сервантеса Роман був задуманий як пародія на середньовічний лицарський роман, але дуже швидко виріс до рівня роману, що піднімає вічні філософські питання. Але і первинний задум містив у собі основи подальшого перетворення. Бажання створити пародію було викликане величезним розривом між дійсністю та її відображенням у літературі. Саме це і привело до основного конфлікту твору — конфлікту між ідеалом і дійсністю. Комічний ефект роману викликаний зіткненням ситуацій, узятих з лицарських романів і повсякденних ситуацій сучасної Іспанії. Замість красеня-лицаря, сильного і непереможного, головним героєм стає другорядний Ламанчський ідальго, Алонсо Кехано. Він — карикатура на книжного лицаря. Історія Дон Кіхота — це приклад того, що не час створює людей, а люди прикрашають його, як це зробив середньовічний інтелігент Сервантес і його Дон Кіхот, що не завжди в «жорстокий час» бувають «жорстокі серця».

Письменник не приховує свого іронічного ставлення до головного героя, думки якого наповнені різними книжними фантазіями. У химерних битвах із «вітряними млинами» складно не побачити благородні наміри героя, який кидає виклик несправедливості всього світу. Він готовий битися за честь і свободу. У романі є епізоди, де горе-герой максимально наближується до справжнього героїзму. Але всі його вчинки виявляються невдалими, як у випадку зі звільненням несправедливо засуджених каторжників. Дон Кіхот не вміє передбачати на декілька кроків уперед. Опис правосуддя викликає настільки сильні відчуття, що вже складно розрізнити, які розповіді каторжників правдиві, а які вигадані. Але схильність Дон Кіхота все плутати привела до того, що він не отримав подяки від звільнених: знову кращі наміри обертаються нетиповою поведінкою, схожою на божевілля. Герой Сервантеса близько 400 років продовжує свій шлях духовними дорогами людства. Це «вічний образ» - образ, який створений давно, але не втратив своєї актуальності до цього часу і вийшов за межі того твору і епохи, де він “народився” безкінечного конфлікту між шляхетністю бажань і неможливістю їх втілення, пошуку сенсу життя і ототожнення свого місця в ньому.

Вплив реальності на головного героя Уся проблема Дон Кіхота полягає в тому, що він живе в уявному світі, а реальне життя зовсім інше. Герой, на жаль, не розуміє цього. Добрі наміри потрібно втілювати не у власній уяві, а в дійсності. Добро має бути дієвим, а не абстрактним. До того ж світ населяють не тільки романтики, а й прагматики, а вони не завжди здатні оцінити душевні поривання романтичних героїв. Проте реальність, яка примушує героя думати не про романи, мало-помалу змінює героя, позбавляючи його розум від облудливих ідеалів, і приводить до справжніх цінностей життя. Шлях усвідомлення справжніх цінностей поруч з Дон Кіхотом проходить і його вірний зброєносець – Санчо Панса.

Висміювання ідеї лицарства У пародії на лицарські романи М.Сервантес висміяв ті вади старого феодального суспільства, що стояли на перешкоді подальшого руху вперед. Не можна жити лише минулим. Нове життя потребує і нових засобів утвердження позитивного. Свого часу німецький філософ Гелель так схарактеризував твір видатного іспанця: «Змалювавши карикатурно лицарів і лицарство, Сервантес висміяв не тільки лицарський роман, а й саму “ідею лицарства”, знищив ті ілюзії, які затуманювали голови навіть освічених людей».

Результат подвигів Дон Кіхота Характер зображення подвигів – пародійний. Пародія полягає в показі безглуздості вчинків героя, їх недоречності. Люди не сприймають вчинків Дон Кіхота, глузують з нього, вважають героя божевільним. Часто від подвигів страждає сам герой – бій з вітряками (розділ VIII). Іноді результат ніякий – пригода з левами (розділ XMII) або взагалі негативний – напад на похоронну процесію (розділ XIX), історія з пастушком (розділ IV), звільнення каторжників (розділ XXII). Мета вчинків героя благородна, однак шляхи її досягнення дивні, часом – навіть недоречні. Герой прагне добра, але не творить його, бо для цього потрібен інший підхід. Люди просто не розуміють Дон Кіхота.

ЗаПиТаНнЯ Як Алонсо назвав свого коня? Росинат, тобто Перешкапа. Яке ім’я він обрав для себе? Чому? Дон Кіхот з Ламанчі; прагнув “уславити свою батьківщину”. Чому виникла необхідність у дамі серця? Бо лицарі здійснювали свої подвиги для уславлення себе й імені дами серця. З яким настроєм герой вирушає в похід? З радісним, адже він упевнений, що потрібен світові і виконує важливу місію. Чи мала подорож Дон Кіхота якусь перспективу? Ні, подорож не могла тривати довго, бо реальність вносила свої корективи.

Домашнє завдання Порівняльна характеристика образів Дон Кіхота і Санчо Панси ( “романтичний” Дон Кіхот та прагматичний Санчо Панса, які мандрують “великою дорогою”, — безумовна знахідка Сервантеса і вигідна романна ситуація (контраст, зіткнення характерів сприяють зацiкавленості читача); I частина роману, прочитати розділи: VII – X, XIX, XXI, XLI – XLIII.