Презентація на тему:
Волт Вітмен “Листя трави”

“Листя трави” Волт Вітмен

Волт Вітмен народився 31 травня 1819 року у фермерській родині у селі на Лонг-Айленді, пустельному пагорбистому острові, де повітря було просякнуте солоним диханням океану, а погляд людини охоплював два безмежжя: неба й водної стихії. «Ще хлопчиком я мріяв написати щось про морське узбережжя, про той таємничий обрій, що розділяє, об'єднує, як у шлюбному союзі, непорушне і мінливе... про велике зіткнення дійсного з ідеальним»,— згадував пізніше поет. Визначний американський поет

Вірші Вітмена звернені до кожного, поет відчуває себе часткою людської спільноти, її самобутнім голосом: Перший, хто зустрінеться на моєму шляху, Якщо ти, проходячи повз мене, захочеш заговорити до мене, то чого б тобі не заговорити до мене? Чому б і мені не розпочати розмову з тобою?

З дванадцяти віршів і поем у цілком новому стилі Вітмен уклав збірку з такою ж, як і самі вірші, дражливою назвою: «Листя трави». Хто ще ніколи не бачив у трави листя, може, просто погано вдивлявся в природу, не злився з нею до такої міри, щоб і самому стати лише листком трави?.. Адже листя трави — реальність «трансцендентна»... Звичайно, і набирати, і видавати таку книжку авторові довелося особисто (тут стали у нагоді робочі навички, отримані в юності). У липні 1855 року Уїтмен виготовив 800 примірників книжки. На зеленій палітурці імені автора не було зазначено, тільки зображено листя і стеблинки трави. Найбільший за обсягом твір був без назви і починався так: Я славлю себе, я оспівую себе... І те, що подумаю я, подумаєш ти, Бо кожен атом, що належить мені, Так само належить тобі. Збірка " Листя трави", її провідні теми й мотиви.

Я блукаю i кличу душу свою..." Своє нове поетичне свiтобачення поет втiлив у збiрцi поезiй "Листя трави", над якою працював протягом усього життя. Цей твiр - свiдчення космiчностi, епiчної всеосяжностi поетичного свiтобачення Вiтмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвiту, вiдкриття i обожнювання Людини i Природи. Все це вимагало якiсно нової образностi та поетичної мови. Головним героєм є сам поет, який стає втiленням нового, вiльного Людства.

1861 рік. В Америці вибухнула громадянська війна. Протягом усього воєнного періоду поет працює у військовій скарбниці, а у вільний час доглядає поранених та хворих. Свої почуття і враження від цих воєнних років поет висловив у збірці "Бий, барабане!", де в піднесеному дусі оспівано боротьбу проти ганебного рабства.

В шпиталі Сивий, мовчазний, бородатий, повільний, він уже одним своїм виглядом заспокоював хворих; на всіх обличчях з’являлись посмішки, хворі безперестанно кричали: “Волт, Волт, приходь неодмінно знову!”

О капітане! Батьку! Страшна скінчилась путь Скорботний ритм, який Вітмен створює за допомогою чергування різної довжини рядків, надає віршу “О капітане!” трагічного звучання; водночас твір звучить як присяга продовжити справу президента Лінкольна Капітан, про якого пам’ятатимуть завжди

“Людина іде – і в захваті ви, немов від поеми” Волт Вітмен першем із американських поетів насмілився розкрити велич духовного та фізичного кохання

Визначальні риси поезії : мовний експеримент (іншомовна лексика, наукові терміни, сленг, верлібр) принцип “каталогу” відсутність сюжету, ритму монтаж образів поєднання “високого” і “низького”