Презентація на тему:
Просвітництво

Доба Просвітництва

План 1. Просвітництво як соціально-політичний рух ХVІІІ століття 2. Діяльність французьких енциклопедистів 3. Провідні світоглядно-філософські концепції Просвітництва: а) віра в перетворчу силу ідей та освіти; б) віра в гармонійну єдність Розуму і Природи; в) ідея «освіченого абсолютизму»; г) концепція «природної людини»; д) теорія «природного права» 4. Література Просвітництва: а) класицизм Просвітництва; б) просвітницький реалізм; в) сентименталізм 5. Значення доби Просвітництва

Просвітництво – соціально-політичний та ідеологічний рух ХVІІІ століття, який відображав антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення Європи. Просвітництво знайшло вираження не тільки в мистецтві, а й в інших сферах духовної діяльності суспільства: в науці, філософії. Приблизні хронологічні межі: Славна революція в Англії (1688 р.) – Велика французька революція (1789–1799 рр.)

«Енциклопедія, або Тлумачний словник науки, мистецтва й ремесел» – французька енциклопедична праця епохи Просвітництва, написана між 1751 та 1772 роками. «Попередні роздуми», написані Дідро та Д'Аламбером, можна розглядати як маніфест ідей Просвітництва. Титульна сторінка першого тому «Енциклопедії» Схематичне зображення сфер людського знання, з першого тому «Енциклопедії»

Найвидатніші енциклопедисти Жан Лерон д'Аламбер (1717-1783) Дені Дідро (1713-1784) Поль Анрі Гольбах (1723-1789) Шарль Луї де Монтеск'є (1689-1755) Вольтер (1694-1778) Жан-Жак Руссо (1712-1778)

«Освічений абсолютизм» – політика, здійснювана у XVIII столітті в деяких європейських монархічних державах. Її змістом було знищення або перетворення "зверху" найбільш застарілих феодальних порядків. Фрідріх II Великий (Пруссія) Катерина ІІ (Росія)

Література Просвітництва Просвітницький класицизм – напрям у літературі XVІIІ ст., який розвивав основні формальні принципи класицизму, але був наповнений новим змістом, суголосним ідеям доби Просвітництва. Вольтер (1694-1778) Денис Іванович Фонвізін (1745-1792)

Література Просвітництва Просвітницький реалізм – напрям в літературі ХVІІІ ст., який характеризувався правдивим відтворенням реалій життя і пропагуванням просвітницьких ідей. Даніель Дефо (1660-1731) Джонатан Свіфт (1667-1745) Генрі Філдінг (1707-1754)

Література Просвітництва Сентименталізм – напрям в літературі та мистецтві другої половини ХVІІІ ст. – початку ХІХ ст., який характеризувався домінуванням почуттів та загострено емоційним відношенням до дійсності. Томас Грей (1716-1771) Семюел Річардсон (1689-1761) Лоренс Стерн (1713-1768)

Література Просвітництва Антуан Франсуа Прево (1697-1763) Жан-Жак Руссо (1712-1778) Жак-Анрі Бернарден де Сен-П'єр (1737-1814) Микола Михайлович Карамзін (1766-1826)