Презентація на тему:
Презентація за творчістю М.Врубеля

Підготувала Буга Любов Петрівна, вчитель світової літератури Монастирищенського НВК “ Ліцей – ЗОШ I-III ступенів “Ерудит”, Черкаської області

Автопортрет, 1885 Дата народження: 5(17березня) 1856 року Місце народження: Омськ Дата смерті: 1 (14 квітня) 1910 року Місце смерті:Санкт-Петербург

Бузок. 1900

Михайло Олександрович Врубель народився 5 березня в Омську. Батько, Олександр Михайлович, - поляк, офіцер, служив в Омській фортеці. Мати, Ганна Григорівна, вроджена Басаргіна, родичка декабриста Н.В. Басаргіна, - померла, коли хлопчикові виповнилися 3 роки. Будинок, в якому жили Врубелі в Омську, не зберігся: він був розташований на перехресті вулиць Нової (вул. Чкалова) і ім. К. Маркса (вул. Артилерійська). У 1859 р. батька Врубеля перевели до Астрахані, потім послідували часті переїзди, пов'язані з його службовими переміщеннями. Дитячі і юнацькі роки Врубеля прошли в Петербурзі,Саратові, Одесі. Коли родина жила в Саратові, Врубель брав приватні уроки малювання. З дитинства він був в постійному зіткненні з музикою. Його мачуха Єлизавета Христіанівна Вессель була піаністкою, і змалку хлопчик міг слухати твори великих композиторів. Тобто у юного Михайла були всі умови займатися мистецтвом. Світ Врубеля.

Ранок.1897р.

Вже в дитинстві він намалював декілька картин маслом, причому пейзаж був навіть проданий в магазині за 25 рублів - це принесло Михайлу задоволення і дуже порадувало рідних. Під час недовгого перебування в Петербурзі Врубель займався в Художній школі, часто бував в Ермітажі. Закінчивши Одеську гімназію, де він серйозно вивчав літературу, історію, німецьку, французьку, латинську мови, Врубель склав іспити в Петербурзький університет на юридичний факультет і закінчив його в 1879 році. До цього часу майбутній художник вже твердо вирішив присвятити себе мистецтву і в 1880 році вступив до Художньої Академії, займався в класі відомого педагога П. П. Чистякова. У Академії Врубель працював багато і серйозно. "Ти уявити собі не можеш, - пише він сестрі, - до чого я занурений всією своєю істотою в мистецтво ." Потім він почав брати уроки акварелі у І.Рєпіна. Перші академічні роботи Врубеля відрізнялися оригінальністю задуму і непересічністю трактування (акварелі "Введення в храм" і "Бенкетуючі римляни").

Життя Врубеля в мистецтві виразно ділиться на чотири періоди, які хочеться уподібнити трьом актам драми з прологом: Пролог – роки навчання в Художній Академії. Перший акт – Київ, зустріч із старовиною (друга половина 1880-х років). Другий акт – діяльність в Москві, почата в 1890 році « Демоном, що сидить» і завершена в 1902 році « Демоном поверженим». Третій(1903-1906) – останніх чотири роки, які пройшли під знаком трагічного кінця, що насувається. Ще чотири роки Врубель жив вже лише фізично. М.О. Врубель, 1900р.

Врубель і Україна У квітні 1884 року Врубель залишає Академію і за пропозицією відомого мистецтвознавця А. Прахова виїжджає до Києва для участі в реставрації древніх розписів Кириловської церкви. .Художником виконані роботи по оновленню ста п'ятдесяти фрагментів древніх фресок і створено чотири нові композиції на місці втрачених. Окрім фресок, Врубель написав чотири ікони. Проте найдивовижнішим творінням Врубеля в Київський період були акварельні ескізи розписів Володимирського собору. Працюючи в Кириловській церкві, вивчаючи фрески Софійського собору, художник усвідомлює єство високого мистецтва монументального живопису Стародавньої Русі. У володимирських ескізах особливо яскраво прослідковується зв'язок творчості Врубеля із спадщиною старовини. Художникові не вдалося здійснити свої задуми в стінних розписах - його участь в убранні собору обмежилася створенням химерних орнаментів, але і цій роботі Врубель віддався із захопленням, проявляючи невичерпне багатство фантазії.

Побачення Анни Кареніної з сином. 1878р.

У 1889 році Врубель виїжджає до Москви, починається новий і найплідніший період його творчості. Художник отримує ряд замовлень на декоративні панно. Одне з них - "Венеція" (1893) - створено по враженнях від поїздки до Італії (1891-1892). Перед глядачем виникає місто епохи Відродження у всій святковій пишності пишного карнавального ходу. «Венеція» 1893. Панно, масло.

У знаменитій картині "Демон сидячий" (1890) Врубель пише "молоду, понуро-задумливу фігуру". Перед глядачем постає нова реальність, що ніби стала каменем, будь це квіти або живий Демон. Вони змальовані на тлі заходу сонця. Рожеве небо в картині написане тим загадковим кольором ірисів і оперення екзотичних птахів, який був настільки улюблений в "епоху згасання", як називали кінець XIX століття. Сутінки - тріщина між світами, проникнення в області невидимого, фантастичного, яке стає зримим в неясному світлі заходу.

Зміст картини "Іспанія" (1894), можливо, навіяно оперою "Кармен", яку Врубель дуже любив і вважав "епохою в музиці". Схвильованість персонажів, напруженість кольору, потік променів спекотливого сонця викликають відчуття конфлікту, драми. Живою з'являється країна, в якій киплять палкі відчуття.

"Ворожка" (1895) - глибоко психологічний твір. Серед рожевого мерехтіння килима і шовкових тканин Врубель майстрово виділяє особу. Владно вабить пильний погляд очей, що горять, немов перед жінкою розкрилася страшна таємниця майбутнього. «Ворожка» між 1894 і 1895. Полотно, масло.

«Пан» 1899. Полотно, масло. У картині "Пан" грецький бог перетворюється на російського лісовика. Старий, зморшкуватий, з бездонними блакитними очима, вузлуватими, немов гілки, пальцями, він неначе виникає з покритого мохом пня.

«Царівна-лебідь» 1900 Гармонійне поєднання фантастичного і реального можна побачити і в картині "Царівна-лебідь". Це один з найпривабливіших, задушевних жіночих образів, створених художником.

За декілька років до смерті Врубель почав працювати над портретом В. Брюсова (1906). Деякий час після цього Брюсов писав, що все життя прагнув бути схожим на цей портрет. Врубель не встиг завершити цю роботу, в 1906 році художник осліпнув.

«Автопортрет» Трагічно переживає він страшний удар, у важкій лікарняній обстановці мріє про синяву неба, про перламутрові фарби весни. Єдиною втіхою залишалася музика. Помер Михайло Олександрович Врубель 1 квітня 1910 року у лікарні для душевнохворих.

Портрет старенької Кнорре за в'язанням

«Перлина» 1904. Полотно, масло.

«Египтянка»

“Міст зітхань” (Венеція)

«Богатир»

«Божа матір з немовлям» «Святий Афанасій» 1885 р.

«Гамлет і Офелія»

«Портрет сина»

«Тамара і демон» 1890 р.

http://vrubel-world.ru