Презентація на тему:
Квінт Флакк - «До Мельпомени»

Квінт Горацій Флакк “До Мельпомени” Історія одного вірша Переклади М.Ломоносова,Г.Державіна, О.Пушкіна

Дорогі учні! Презентація “Історія одного вірша” познайомить вас з відомим твором Квінта Горація Флакка “До Мельпомени” та його перекладами.

Квінт Горацій Флакк (65-8 роки до н.е. ) – видатний давньоримський поет, творчість якого мала великий вплив на розвиток світової літератури.

Один із найвідоміших творів Горація – ода (урочистий вірш) “До Мельпомени”. Мельпомена – муза трагедії або взагалі поезії.

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний…

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Горацій стверджував, що збудував собі пам'ятник. Що мав на увазі поет? Якими були властивості цього пам'ятника? Чому автор підніс його над царськими пірамідами?

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік – жрець Ще сходить з дівою в високий Капітолій.

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Чому Горацій гадав, що частина душі поета не помирає ніколи? Як довго, на думку автора, триватиме його поетична слава? В чому помилився Горацій? Голова жреця. Понтифік – “будівник мостів” між світом живих та мертвих. Сенат, котрий знаходиться на одному з 7 пагорбів Риму - Капітолії

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: І де шумить Авфід в нестриманій сваволі, І де казковий Давн ратайський люд судив, - Скрізь говоритимуть, що син простих батьків, Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів…

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Словник: Авфід – ріка в Італії; Давн -міфічний цар; ратайський – селянський; Еллада – Греція. Де, на думку Горація, пошириться його слава? Чому поет називав себе “сином простих батьків”? В чому Горацій вбачав свою заслугу? Кого з давньогрецьких поетів він наслідував?

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: Так не таїсь від миру, І лавром, що зростив святий дельфійський гай, О, Мельпомено, ти чоло моє звінчай. (Переклад М.Зерова)

Читаємо оду “До Мельпомени” з коментуванням: З яким проханням звернувся Горацій до Мельпомени? Чому? Храм Аполлона в Дельфах. Бога Аполлона вважали покровителем мистецтв Лавровий вінок – символ нев'янучої слави

Читаємо оду “До Мельпомени” виразно: Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний; Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік – жрець Ще сходить з дівою в високий Капітолій…

Читаємо оду “До Мельпомени” виразно: І де шумить Авфід в нестриманій сваволі, І де казковий Давн ратайський люд судив, - Скрізь говоритимуть, що син простих батьків, Я перший положив на італійську міру Еллади давній спів. Так не таїсь від миру, І лавром, що зростив святий дельфійський гай, О, Мельпомено, ти чоло моє звінчай. (Переклад М.Зерова)

Розкриваємо смисл оди “До Мельпомени”, заповнюючи прогалини: Ода Горація “До Мельпомени” присвячена темі... . Автор порівнював свої твори з …, котрий… . Поет стверджував: ніколи повністю …, оскільки … . Горацій думав, що його слава триватиме доти, допоки… . Свою заслугу він вбачав в тому, що … . Звертаючись до …, Горацій прохав її … .

Тема поезії, що увічнює пам’ять про поета, відображена і в російській класичній літературі. Так, наприклад, знамениту оду Горація “До Мельпомени” перекладали Михайло Ломоносов, Гаврило Державін, Олександр Пушкін.

Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – видатний російський вчений, письменник, засновник Московського державного університету, котрий зараз носить його ім'я.

Порівнюємо переклади: Я знак бессмертия себе воздвигнул Превыше пирамид и крепче меди, Что бурный Аквилон сотреть не может, Ни множество веков, ни едка древность. Не вовсе я умру; но смерть оставит Велику часть мою, как жизнь скончаю. Я буду возрастать повсюду славой, Пока великий Рим владеет светом. Словник: Аквілон – вітер. М. Ломоносов

Порівнюємо переклади: Где быстрыми шумит струями Авфид, Где Давнус царствовал в простом народе, Отечество мое молчать не будет, Что мне беззнатной род препятством не был, Чтоб внесть в Италию стихи эольски И перьвому звенеть Алцейской лирой. Взгордися праведной заслугой, муза. И увенчай главу дельфийским лавром. 1747 М. Ломоносов

Осмислюємо прочитане: Як ви розумієте термін “вільний переклад”? Чи можна назвати переклад М.Ломоносова “вільним”? Чому? Якими рядками оди Горація “До Мельпомени” можна проілюструвати біографію М.Ломоносова?

Гаврило Романович Державін (1743-1816) – видатний російський поет та державний діяч. Його поезія мала великий вплив на подальший розвиток російської літератури.

Порівнюємо переклади: Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный, Металлов тверже он и выше пирамид; Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный, И времени полёт его не сокрушит. Так! – весь я не умру: но часть меня большая, От тлена убежав, по смерти станет жить, И слава возрастет моя, не увядая, Доколь славянов род вселенна будет чтить. Г.Державін

Порівнюємо переклади: Слух пройдет обо мне от Белых вод до Черных, Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льет Урал; Всяк будет помнить то в народах неисчетных, Как из безвестности я тем известен стал, Что первый я дерзнул в забавном русском слоге О добродетелях Фелицы возгласить, В сердечной простоте беседовать о Боге, И истину царям с улыбкой говорить. Г.Державін

Порівнюємо переклади: О Муза! возгордись заслугой справедливой, И презрит кто тебя, сама тех презирай, Непринужденною рукой неторопливой Чело твое зарей бессмертия венчай. 1795 Г. Державін Словник: Ріфей – Уральські гори. Феліца (“Щаслива” – лат.) – імператриця Катерина ІІ.

Порівнюємо поезії, заповнюючи діаграму Венна:

Олександр Сергійович Пушкін (1799-1837) – видатний російський письменник, засновник російської літературної мови.

Порівнюємо переклади: Я памятник себе воздвиг нерукотворный, К нему не зарастет народная тропа, Вознесся выше он главою непокорной Александрийского столпа. Олександрівська колона в Санкт-Петербурзі О. Пушкін

Порівнюємо переклади: Нет, весь я не умру – душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит – И славен буду я, доколь в подлунном мире Жив будет хоть один пиит. Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык, И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой Тунгус, и друг степей калмык. О. Пушкін Словник: піїт – поет.

Порівнюємо переклади: И долго буду тем любезен я народу, Что чувства добрые я лирой пробуждал, Что в мой жестокий век восславил я свободу И милость к падшим призывал. Веленью Божию, о муза, будь послушна, Обиды не страшась, не требуя венца; Хвалу и клевету приемли равнодушно И не оспаривай глупца. 1836 О. Пушкін

Порівнюємо поезії, заповнюючи діаграму Венна:

“Я не умру цілком: єства мого частина переживе мене…”

Презентацію “Історія одного вірша” підготували Бушакова Оксана Валеріївна та Ратушняк Віталій НВК “СЗШ №4 –ліцей” м. Могилів-Подільський 2011 рік