Презентація на тему:
екзистенціалізм

Житя та творчість Василя Симоненка

Васи ль Андрі йович Симоне нко (8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область, Українська СРР — 13 грудня1963, Черкаси, УРСР) — український поет і журналіст, шістдесятник.

Закінчивши школу-десятирічку із золотою медаллю, Василь 1952 року вступає на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченко, де брав участь в літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). Так непомітно, так  блискавично промайнуло дитинство, і ось уже Василь - студент Київського університету. А з серця просяться  на папір, до людей щирі й привітні вірші. І увіковічнюються в них до щему рідні люди - родичі, односельці, краяни. Вони ж бо і є Народ.  

Шістдеся тники назва нової генерації (покоління) радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х у період тимчасового послаблення комуністично- більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» «шістдесятники» являли собою внутрішню моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму (політичні в'язні та «в'язні совісті», дисиденти).

Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці. Усвідомлення українською творчою молоддю злочинної суті комуністичної системи сприяло її звільненню з-під впливу ідеологічних догм «соціалістичного реалізму», підвищувало статус загальнолюдських цінностей та ідеалів. Формування світогляду Шістдесятників відбувалося під впливом гуманістичної культури Заходу, ознайомлення з якою сприяло зростанню зацікавлення до надбань власної культури, історії та традицій українського народу. Шістдесятники у своїх творах намагалися говорити про реальні проблеми життя, болючі питання, замовчувані у часи сталінізму і які хвилювали тогочасне українське суспільство.

Василь Симоненко прожив неповних 29 літ, із них на літературну творчість припадає 10. За життя поета вийшла друком лише одна збірка – « Тиша і грім», друга побачила світ тільки після його смерті. Незважаючи на різні перепони, заборони на друк, слово поета поширювалося між людьми. Ніяка цензура не могла його зупинити.

14 грудня 1963 року припинило битися серце Василя Андрійовича Симоненка Поховано Василя Андрійовича на центральному Черкаському кладовищі