X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Театри України

Завантажити презентацію

Театри України

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Театри України

Слайд 2

Театри Вінничини: Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик» Вінницький академічний обласний театр ляльок — академічний обласний ляльковий театр у місті Вінниці. Адреса театру: вул. Л. Толстого, буд. 6, м. Вінниця (Україна). З історії та сьогодення театру Вінницький театр ляльок є один з найстаріших лялькових в Україні — він був заснований в жовтні 1938 року. У червні 1945 року Вінницький ляльковий показував першу післявоєнну виставу «Казка партизанського лісу» В. Шестака, Є. Ровенського. За свою історію колектив театру здійснив більше 250 нових постановок. У 1999 році Вінницький академічний обласний театр ляльок започаткував Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Подільська лялька», нині один з найпопулярніших в Україні. Історія становлення театру тісно пов’язана з іменем відомого лялькаря, члена УНІМА, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Шостака, який очолював театр майже 40 років. Сьогодні театром керуе директор засл. працівник культури України Михайло Байдюк. Головний режисер - Засл. діяч мистецтв України Олександр Свіньїн Головний художник - засл. працівник культури України Альбіна Гладкова Репертуар, діяльність і відзнаки Репертуар Вінницького театру ляльок цікавий і різноманітний, творчій колектив звертається до різних жанрів: від казок народів світу до пародії на вестерн і сучасної драматургії для дітей. Вінницький академічний обласний театр ляльок — лауреат багатьох міжнародних фестивалів та конкурсів. Останнім часом (1990—2000-і рр.) — переможець всеукраїнського конкурсу вистав за творами українських драматургів (1 місце) — вистава «Малята-кармалята» Г. Усача, переможець міжнародного фестивалю дитячих театрів в м. Ясси (Румунія) — вистава «Гноми доброї Білосніжки» Г. Усача, 1994 р. (1 місце). Театр побував на гастролях майже в усіх областях України, у Молдові, Росії, Польщі, Румунії. Колектив закладу — неодноразовий дипломант та учасник багатьох міжнародних фестивалів.

Слайд 3

Слайд 4

Вінницький державний академічний музично-драматичний театр імені Садовського Вінницький державний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського є закладом мистецтв, що належить територіальним громадам Вінницької області, і перебуває в управлінні Вінницької обласної Ради. Власне приміщення театру розташоване в центрі міста за адресою: вулиця Театральна, 13 і має зал на 700 місць. З 1986 року театр очолює Народний артист України В. Є. Селезньов. У стінах театру розвинули своє творче обдарування Народні артисти України В. Селезньов, Н. Кондратюк, А. Овчаренко, Л. Бєлозьорова, В. Прусс, В. Матковський, К. Барил, Заслужені артисти України В. Хрещенюк, К. Норець, Н. Колесниченко, Л. Мамикіна, М. Сардаковський, Ю. Раденко, А. Марчук, А. Цехмейструк, які складають творче ядро колективу. 28 жовтня 2004 року театр отримав статус академічного.

Слайд 5

Слайд 6

Театри Львову: Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича Драматичний театр у Дрогобичі був заснований після входження західноукраїнських земель до складу УРСР у 1939 році. Першу трупу театру було укомплектовано з місцевих акторів-аматорів та випускників Київського театрального інституту і Дніпропетровського театрального училища[1]. Під час війни одна частина акторів лишилася в окупованому німцями Дрогобичі. У липні 1941 року тут почала виходити газета ОУН «Вільне Слово», в якій повідомлялося, що при відділі пропаганди ОУН утворено аматорський драмгурток при УОК (Український окружний комітет). Коли Дрогобич знову опинився під радянською владою, у грудні 1944 року, повертається з евакуації Дрогобицький український музично-драматичний театр імені М. Кропивницького, який об'єднується з місцевою трупою і починає діяти під назвою Дрогобицький обласний музично-драматичний театр[2]. У перший гастрольний тур дрогобицькі артисти вирушили у 1950 році. З Репертуару: У репертуарі Львiвського обласного академічного музично-драматичного театру iмені Юрія Дрогобича — твори української та світової драматургійної класики, обробки фольклору, сучасні п'єси. Так у чинній театральній (кінець 2000-х років) афіші[6] — «Тіні забутих предків», комедія «Ханума», трагедія «Марія», вистави «Кайдашева сім'я», «Вовчиха», «Таїна», «Дуже проста історія», спектаклі за казками для дітей[7].

Слайд 7

Слайд 8

Бориславський народний самодіяльний театр для дітей та юнацтва Бориславський народний самодіяльний театр для дітей та юнацтва- утворений 1959 року у м. Борислав. Репетиційна та матеріальна бази знаходяться у Палаці культури нафтовиків. На сьогоднішній день керівником є Телюк Петро Михайлович. У репертуарі театру - постановки творів вітчизняних та зарубіжних авторів: "Лимерівна" – за п'єсою Панаса Мирного; "Украдене щастя" - за твором Івана Франка; "Кайдашева сім'я" - за твором І.Нечуй-Левицького; "Господиня заїзду" - за твором Карло Ґольдоні ; "Витівки шинкарки Феськи" - за твором В.Канівця та народними мотивами; "Дім Бернарди Альби" - за твором Федеріка Гарсія Лорки; "Сватання на Гончарівці" - за твором Г.Квітки-Основ'яненка; Постановки для дітей: "Золоте курча" - за твором В.Орлова; "Кіт у чоботях« Ювілей: Цього року урочисто відзначалася 50-та річниця присвоєння звання "Народного" творчому колективу драматичного театру При Палаці культури нафтовиків. Режисером тоді був Юрій Красняк. У 2004 році звання "Народного" присвоєно оновленому складу театру (за постановку драми Івана Франка "Украдене щастя"). У 2009 році групі акторів вручено грамоти і дипломи, а керівнику Петру Телюку - пам'ятну медаль "За вагомий внесок у розвиток міста Борислава".

Слайд 9

Театри Криму: Євпаторійський театр імені О. Пушкіна Євпаторійський театр імені О. Пушкіна — найголовніший театр міста Євпаторії. Театр знаходиться на театральній площі. Будівля театру вважається однією з найбільш вдалих споруд, створених в стилі модерн. Завдяки триярусній структурі залу, театр вміщує в себе до 1000 чоловік. Історія Євпаторійський міський театр було відкрито 20 квітня 1910 року постановкою опери М. І. Глінки «Іван Сусанін». Партії виконували спеціально запрошені з Петербурга артисти Маріїнського театру. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки 5 травня 1910. Фасад будівлі оформлений в неокласичному стилі: центральний фронтон спирається на портик з вісьмома колонами. Такі ж колони підтримують перекриття оглядових балконів. Вишуканий вид будівлі надають прикраси з декоративних деталей. Глядацька зала ретельно оброблена і володіє дивовижною та прекрасною акустикою. За свою історію, в Євпаторійському міському театрі, встигли виступити багато знаменитих артистів: Федір Шаляпін; Леонід Собінов; Євген Вахтангов; Ганна Нежданова; Надія Обухова та інші.

Слайд 10

Слайд 11

Кримський академічний театр ляльок Кри мський теа тр ляльо к — республіканський (АРК) ляльковий театр, що працює в столиці автономії місті Сімферополі починаючи від 1939 року. Репертуар та діяльність Діючий репертуар Кримського театру ляльок (2000-ні) нараховує понад 25 спектаклів. Серед них: «Казка перекидом» Ю. Чеповецького; «Каштанка» А. Чехова; «Чарівне кільце» Б. Шергіна; «Арлекін, чи слуга трьох панів» Х. Юрковського; «За щучим велінням» Є. Тараховської; «Петрушка і К°» Б. Азарова; «Принцеса-стрибунка» Л. Дворського; «Гасан - шукач щастя» Є. Сперанського; «Айболить і Бармалей» У. Коростишева; «Український вертеп» (за українськими традиціями). Кримський театр ляльок є призером і дипломантом багатьох Міжнародних фестивалів і конкурсів: 4 Міжнародний фестиваль театрів ляльок (м. Ужгород, 1997), «Театр у валізі» (м. Ломжа, Польща, 1998, 2001), «Київ травневий» (м. Київ, 2000), «55 років Лікурічі» (м. Кишинів, 2000), «Золотий Телесик» (м. Львів, 1999), «Подільска лялька» (м. Вінниця, 1999), «Різдвяна містерія» (м. Луцьк, 1999, 2001), Фестиваль у місті Араді (Румунія, 2001), Фестиваль С. Образцова (м. Москва, 2001). Колектив нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим за участь у I Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Криму.

Слайд 12

Слайд 13

Театри Києва: Київський академічний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського Київський академічний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського — обласний академічний музично-драматичний театр в місті Білій Церкві; значний культурний осередок міста і області. Загальні дані Київський академічний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського розташований у пристосованій будівлі за адресою: провул. Клубний, буд. 1, м. Біла Церква (Київська область, Україна). Театр, що міститься в колишньому клубному приміщенні, має велику та малу сцени. Вистави театру (2000-ні) відбуваються майже повністю державною українською мовою, зрідка — російською. Чинний директор і художній керівник театру — В'ячеслав Усков.

Слайд 14

Репертуар Київського академічного музично-драматичного театру імені П. К. Саксаганського складають як зразки української та світової драматургійної та літературної класики, так і сучасна драматургія (з переважанням останньої); є також вистави (постановки казок та шоу-програми), розраховані на дитячу авдиторію. На сьогодні в репертуарі театру понад 30 вистав. Колектив постійно в творчому пошуку — наприклад, лише 2009 року білоцерківськими саксаганівцями було підготовлено й презентовано відразу 10 прем'єр[3]. Чинна афіша (на квітень 2010 року) театру У чинній афіші (на квітень 2010 року) театру[4]: «Дуже проста історія» (лірична притча на 2 дії); «Сватання на Гончарівці» (комедія на 2 дії); «Занадто одружений таксист» (комедія на 2 дії); «Дерева помирають стоячи» (мелодрама з елементами комедії на 2 дії); «Вип’ємо кави?.. з миш’яком» (драма на 2 дії); «Посланець до живих» (народна драма на 2 дії); «Той, що відчиняє двері» (трагікомедія на 2 дії); «Скляний звіринець» (драма-спогад російською мовою на 1 дію); «Пізанська вежа» (комедія на 2 дії); «Блез» (комедія 2 дії); «Ромео і Джульєтта» (трагедія на 2 дії); «Шельменко-денщик» (комедія на 1 дію); «Кохання в стилі бароко» (комедія на 2 дії); «Третє слово» (романтична мелодрама на 2 дії). Вистави для дітей: «Гейм овер» (казка); «Мауглі» (казка); «Школа фей» (казка); «Карнавал у мультиграді» (шоу-програма для дітей). Київський академічний музично-драматичний театр імені П. К. Саксаганського — місце проведення різноманітних культурних заходів, гастрольних виступів у місті тощо. Так, наприклад, у квітні 2010 року на День сміху (1 квітня) була організована гумористична програма «Смійтеся на здоров’я», також заплановані гастрольний виступ із сольною виставою Юхима Шифріна, святковий концерт «Музика кохання». У закладі практикується проведення соціальних вистав, благодійних акцій тощо. Колектив театру подеколи виступає сам з гастролями в межах держави (напр., на початку 2010 року здійснено гастролі містами суміжних з Київщиною областей — Житомир, Черкаси, Кременчук, Чернігів).

Слайд 15

Слайд 16

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка Націона льний академі чний драмати чний теа тр і мені Іва на Франка  — україномовний театр у Києві, заснований 1920 року. Історія Театр засновано у Вінниці 1920 року спільно Гнатом Юрою, Амвросієм Бучмою та Семеном Семдором. Першим очільником театру став Гнат Юра. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року виставою «Гріх» Володимира Винниченка, а протягом сезону театр здійснив 23 прем`єри. 1923 - театр був запрошений до тодішньої столиці Української СРР — Харкова. Серед найкращих вистав театру тих років — «Лісова пісня» Лесі Українки, «Ревізор» Миколи Гоголя (зокрема, у постановці режисера М.Г.Єсипенка), «Полум`ярі» Анатолія Луначарського, «Свята Йоанна» Бернарда Шоу, «97» Миколи Куліша. Влітку 1926 року театр ім. І.Франка за рішенням уряду перевели до Києва, тоді як з Києва до Харкова переїхав театр «Березіль». У 1920-1930-х роках акторське ядро театру складали Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ганна Борисоглібська, Дмитро Мілютенко, Віктор Добровольський, Поліна Нятко, Катерина Осмяловська, Євген Пономаренко,Петро Сергієнко, Микола Яковченко, Микола Братерський, Олександр Романенко та інші. Серед постановок були шедеври вітчизняної та світової класики: «Весілля Фігаро» П.Бомарше, «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я.Гашеком, «Суєта» І.Карпенка-Карого, «Дон Карлос» Ф.Шіллера, «Борис Годунов» О.Пушкіна.ї 1940 - театр одержав звання академічного. 1941-1944 - трупа працювала в евакуації — в Семипалатинську і Ташкенті. У повоєнний період в театру працювали Б.Норд, Б.Тягно, Б.Балабан, М.Крушельницький, В.Івченко, В.Гаккебуш, від 1950-х років — В.Оглоблін, В.Крайниченко, В.Харченко, від 1960-х — Д.Алексідзе, В.Скляренко, Д.Лизогуб, Б.Мешкіс, О.Барсегян, Д.Чайковський, від 1970-х — С.Сміян та інші. Над музичним оформленням спектаклів працювали К.Данькевич, Л.Ревуцький, О.Білаш, М.Скорик та інші композитори. У 1987-2001 роках театр очолював Сергій Данченко. У цей час в акторському складі працюють Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Лариса Кадирова, Лесь Задніпровський, Олексій Богданович, Ірина Дорошенко Василь Мазур, Людмила Смородіна, Станіслав Станкевич, Лесь Сердюк та багато інших. Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного. Від кінця 2001 року театр очолює народний артист України Богдан Ступка.

Слайд 17

Слайд 18

Підготувала: Учениуя 9-Г класу Тітор Діана

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Я і Україна