Презентація на тему:
Славетні люди Володимир-Волинського

Ми Володимира діти! Проект «Славні українці нашого краю»

Володимир Великий – засновник міста Володимир Вперше Володимир-Волинський згадується в лiтописах пiд 988 роком, коли київський князь Володимир Святославич, прозваний за свої діла “Великим” здійснив похід на Захід. Тут на землях волинян та бужан, на правому березі річки Луги підпорядкував язичне місто під назвою Ладомир. І у 988році нарік його своїм іменем – Володимир. У цей період Ладомир стає значним культурним, торгівельним та військовим центром. Вперше Володимир-Волинський згадується в лiтописах пiд 988 роком, коли київський князь Володимир Святославич, прозваний за свої діла “Великим” здійснив похід на Захід. Тут на землях волинян та бужан, на правому березі річки Луги підпорядкував язичне місто під назвою Ладомир. І у 988році нарік його своїм іменем – Володимир. У цей період Ладомир стає значним культурним, торгівельним та військовим центром.

Король Данило (1205-1264) Після смерті батька, князя Романа II (1205), його малолітні діти Данило та Василько не мали шансів утримати владу в Галичі. Вдова Романа, княгиня Анна з синами переїхала з Галича до Володимира-Волинського, де було поховано її чоловіка. 1206 року вона з Васильком вирушила до Кракова, а Данила відіслала до двору угорського короля, де він провів 6 років. Анна виконувала роль реґентапри малолітніх синах до 1215 р., коли Данило став правити у Володимирі-Волинському самостійно. Тоді Анна пішла до монастиря. Князь галицько-волинський, дипломат і полководець

Світла постать у віках Данило — це найбільша постать в історії Галицько-волинської держави. Протягом ХІІ – ХІV ст. в Успенському соборі коронувалося на володимирський престол 17 волинських князів 1201 – 1264 (приблизно) - роки життя волинського та галицького князя Данила Романовича. 12 років цей могутній державотворень був на володимирському престолі.

ХІІ ст. – жив і працював будівничий Олекса, який зводив храми на Волині та Галичині. 1266 – 1289 князювання Володимира Васильковича – видатного книжника та філософа, який похований в Успенському соборі. В Україні з доби Волинсько – Галицького князівства відомо чотири пам’ятки українського права, дві з них – з Володимира. Похований в Успенському соборі м. Володимир-Волинський. Володимир-Іван Василькович (після 1247—10.12.1288) — князьволодимиро-волинський і берестейський, син і спадкоємець князя волинського Василька Романовича і дочки краківського князя Лєшека Білого і Гремислави Інгварівни — Олени, онук засновника Галицько-Волинського князівства Романа Мстиславича, зять князя чернігівського і брянського Романа Михайловича (Старого).

1670 - заснований один з найстаріших в Україні Володимирський колегіум. В ньому навчалися відомий церковний та громадський діяч Феофан Прокопович та знаний в Європі фізик та математик Вільненського університету Степан Стубелевич.

Андрій Войнаровський Дипломат. державний і політичний діяч 1680—1740

  1681 (приблизно) – народився Андрій Войнаровський, небіж гетьмана Івана Мазепи, прихильник незалежності України, учасник вироблення першої української Конституції 1710 року. 1815 – 1888 – жив відомий волинський краєзнавець. Православний священник Д.Левицький.

Агатангел Юхимович Кримський сходознавець, славіст, письменник, перекладач. 1871—1942 

Народився у місті Володимирі-Волинському (тепер Волинська область) 15 січня 1871 року у родині вчителя історії та географії Кримського Юхима Степановича . Походив з татарського роду. У дитячі роки його батьки переїхали у Звенигородку під  Києвом. У трирічному віці навчився читати, а через два роки батько віддав його у місцеве училище, де Агатангел провчився п'ять років.

Український історик,  письменник і  перекладач , один з організаторів Академії Наук України Всього він знав шістдесят мов Літературний псевдонім А. Хванько.

Річинський Арсен Васильович Волинський  український громадський, політичний і церковний діяч, композитор, фотограф, краєзнавець, основоположник української етнології релігії, святий сповідник, лікар, мислитель. (1892-1956 рр.)

12 червня за старим стилем (25 за новим) 1892 року народився Арсен Річинський. Народився він в с.Тетильківці Кременецького повіту Волинської губернії (зараз це село відноситься до Шумського району Тернопільської області). Батько його, Василь Федорович, належав до духовного стану, був православним священиком у цьому селі. Переїхавши у квітні 1922 р. до м.Володимира-Волинського, А.Річинський став головним лікарем міської лікарні. На даній посаді був до серпня 1925 р.

Помер Арсен Річинський 13 квітня 1956 року внаслідок крововиливу. Поховали його на цвинтарі станції Джусали Кизил-Ординської області.В 2006 році останки Арсена Річинського було перепоховано у Тернополі.

Рокицький Микола  Художник, маляр-монументаліст. 1901-1944 

1901 06.04 - народився в с. Заріччя Волинської області. Україна.  1922 - 1927 - навчався в Київському Державному художньму інституті де вчився у М.Бойчука.  - член АРМУ  1925 - "Яблуні"  1929 - "Доменний цех "  1932 - "Оборона Луганська"  1935 - "Похорон бойового товариша  1927 - "Зміна " фреска,  1928 - участь у розписах Селянського санаторію ім. ВУЦВК в Одесі.  30 - і рр. - картони до гобеленів 

І гор Фе дорович Страві нський  (*5 червня (17 червня) 1882, Оранієнбаум, нині місто Ломоносов Ленінградської області, Росія — †6 квітня 1971, Нью-Йорк, поховано у Венеції) —композитор  та диригент українського походження. Син співака Федора Гнатовича Стравінського.

У 1990  році в м. Устилуг Волинської області  відкрито перший у світі музей видатного композитора

Для сучасної української музичної спільноти актуальними є дослідження духовних зв'язків Ігоря Стравінського з українською культурою. Значну частину своїх творів Стравінський писав на українській землі, а їхні джерела знаходив в українському фольклорі. Райським куточком для своєї творчості І.Стравінський називав містечко Устилуг поблизу Володимира-Волинського. Він приїжджав сюди до родини, а після одруження 1906 року Ігор Стравінський розробив проект, за яким на околиці Устилуга був побудований його власний дім. Щоліта з 1907 до початку Першої світової війни композитор писав свої твори в Устилузі. В Устилузі І.Стравінський написав перший твір — фантазію для оркестру «Феєрверк», якому присвятив півтори місяці напруженої праці. Загалом же в Устилузі він працював над 17 творами, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна».

Олександр Цинкаловський Археолог, краєзнавець, мистецтвознавець. 1898—1983

Народився в м. Володимирі-Волинському в дрібній шляхетській сім’ї. У 1919—1925 рр. викладав у гімназії в м. Володимирі-Волинському, пізніше навчався у Варшавському університеті. Після закінчення навчання працював у музеях міст Варшави, Львова та Кременця. Був членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Проводив численні розкопки і краєзнавчі дослідження на Волині та Поліссі.  Помер у м. Кракові, похований у Варшаві. Зимне, камінний хрест поставив цар Данило Романович на могилі воєводи - Клима Христинича.

1898 - народився в м. Володимирі на Волині. Україна.  до 1914 - навчався в гімназії м. Володимир.  1914 - євакуйований в м. Тамбов.  1919 - школа "юнкерів" у Житомирі.  - с. Осмиловичі Володимирського повіту.  1922 - посол до полського cейму.  1928 - постійна праця в Державному Археологічному музеї в Варшаві.  1936-1939 - директор музею при Ліцї Крем'янецькому.  1943 - постійна праця в Державному Археологічному музеї в Варшаві (волинський відділ).  1952 - секретар Польського Археологічного Товариства. 

Походить зі шляхетної родини. Його прабабуся по батькові - дитяча письменниця баронеса фон Вульф, бабуся - сестра милосердя, учасниця російсько-турецької війни, загинула на Балканах. Дід по матері, Павло Нітецький - учасник польського повстання,позбавлений дворянського титулу, користувався повагою жителів Володимира-Волинського, збирач старожитностей, від якого майбутній вчений і успадкував цікавість до краєзнавства. Підсумком 30-річної праці професора Цинкаловського став краєзнавчий словник "Стара Волинь і Волинське Полісся", де описані 1442 населених пункти краю. Однак, через бюрократичні перепони, в Радянській Україні, незважаючи на всі старання вченого, який здав свою працю до Академії Наук, вона так і не була надрукована. Тільки після його смерті, у 1984 році, у Вінніпезі, стараннями української діаспори, вийшом друком перший, а через два роки й другий том, редактори видання М. Подворняк та академік Ф. Онуфрійчук. Лише один примірник книги є у Володимир-Волинській районній бібліотеці.

1984 – вперше у Вінніпезі (Канада) побачила світ праця О. Цинкаловського в двох томах „Стара Волинь і Волинське Полісся”. Це найповніший зібраний матеріал вченого з історичного краєзнавства. Автор - Адамчук Валентина