Презентація на тему:
Міжнародний день миру

21 вересня – Міжнародний день миру

«Озирнись навколо… Коли уважно подивишся на світ, знайдеш чимало вражаючих речей.» Чарльз де Лінт

Мир – найбільше із благ!

1981 року було прийнято рішення Генеральної Асамблеї ООН відмічати Міжнародний день миру в третій вівторок вересня. Вже пізніше, 2001 року, Міжнародний день миру був затверджений 21 вересня.

Щороку в Штаб квартирі ООН в Нью-Йорку цього дня о 10.00 за місцевим часом (14.00 за Гринвічем) проводиться особлива церемонія. Генеральний секретар ООН в своїй промові закликає народи всього світу відмовитися від війни, насилля й жорстокості. Після цього - удар в «Дзвін мира» и хвилина мовчання.

«Дзвін миру» подарувала ООН Японська асоціація сприяння ООН 1954 року. Його виготовили з монеток, зібраних дітьми в 60 країнах світу. Звук цього дзвону - це нагадування людям, що найцінніше в житті - саме ЖИТТЯ.

У нелегкий час для України цей день є по-своєму особливий. Ми так багато часу проводимо в соціальних мережах, говоримо про мир, намагаючись донести інформацію про ситуацію у нашій державі, що забули вже про позитивні емоції і маленькі радості живого спілкування. Саме тому 19 вересня 2014 року ми запрошуємо вас об'єднатися в роботі над проектом “Голуб миру” в рамках однойменної Всеукраїнської освітньої акції і отримати задоволення від прожитого дня! Ми привернемо увагу усього світу, покажемо, що у важкий час, як ніколи важлива єдність і хай кожен з нас - крапля в океані, та разом ми зможемо подолати усі негаразди!

На втілення цього проекту cаме в такому форматі надихнула історія маленької японської дівчинки Садако, яка майструвала паперових журавликів задля здійснення своєї мрії.

Садако

6 серпня 1945 року. Хіросіма. Зрив атомної бомби.

Садако (Sasaki Sadako) на момент зриву було 2 роки. Дім Садако стояв не більше ніж в двох кілометрах від епіцентру зриву, але Садако залишилась жити. Час ішов, Садако дорослішала. Все було добре. Настав 1954 рік. В січні у дівчинки на шиї з'явилася червона висипка, збільшилися лімфовузли. Лише у грудні лікарі поставили діагноз : лейкемія. 21 лютого 1955 року Садако була госпіталізована, лікарі давали їй не більше року життя.

Як вона жила? Так же, як усі онкологічні хворі. Синці під очима, худеньке тільце, процедура за процедурою. Очікування смерті… 3 серпня 1955 року до неї прийшла подружка. Вона принесла листок паперу, зробила з нього журавлика і розповіла старовинну японську легенду. Той, хто складе 1000 паперових журавликів, отримає від долі подарунок - довге життя. 1000 журавликів, скріплених воєдино, називаються Сенбазуру.

Садако почала робити журавликів. Проте її стан погіршувався. В жовтні дівчинка вже не могла ходити зовсім. Вона встигла зробити 644 журавлики. Вранці 25 жовтня 1955 року її не стало. Її друзі зробили 356 журавликів… Стільки залишалися до 1000, сплели Сенбазуру – і поховали з дівчинкою.

Смерть Садако могла залишитися непоміченою, як і сотні тисяч інших смертей після променевої хвороби. Проте, друзі і родичі дівчинки опублікували всі її листи з лікарні, і по всій Японії люди почали збирати гроші на проект пам'ятника Садако і всім дітям, що загинули від ядерного бомбарування.

Пам'ятник Садако в місті Хіросіма вибудували на пожертви простих людей.

Цей пам'ятник отримав назву «Дитячий пам'ятник миру»

Тисячі людей до тепер приносять сюди паперових журавликів і готові Сенбазуру.

Тож сьогодні, в День миру – 2014, зробімо разом якомога більше паперових голубів задля здійснення нашої спільної мрії – МИРУ В УКРАЇНІ!

Яким не було б наше сьогодні, мир – це наше завтра. В. Гюго