Презентація на тему:
День пам`яті та примирення

Чорною смугою по долях багатьох мешканців села пройшла Велика Вітчизняна війна. На території села тривали сутички між повстанцями і партизанами аж до наближення лінії фронту. Зокрема, семеро вояків УПА, які в червні 1944 р. зійшлися в бою з солдатами НКВС у лісі між Малими Голобами та Броницею, стали втіленням принципу: “Краще вмерти стоячи, ніж жити навколішки”. Маючи вибір між смертю і полоном вони обрали героїчну загибиль. Борців за самостійність України селяни поховали відразу на місці загибелі. На цій лісовій могилі з ініціативи виконавчого апарату районної ради та депутатів було встановлено дубовий хрест, огороджено її та прикріплено меморіальну табличку з відповідним написом

23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті вдалося зберегти мир. На жаль, війна не обійшла і наше село тепер. Декілька наших односельчан знаходяться в АТО. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу Волинську землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність.

Він стоїть... Кам'яне мовчання Поглядає на нас з висоти... Зникла в мами надія остання: Не повернеться син із війни. І тепер уже мама не випере Для синка кам'яну сорочку, Її вітер гарячий висушить, І дощі у росі прополощуть. Він зостався — гранітний велетень Між будинків цементних і сірих. Та для мами він — білий лебідь, Що ніяк не повернеться з вирію. М. Станович Вічна пам’ять воїнам-односельчанам

Ветерани – солдати Давно вже сорок п’ятий відлунав, Загоїлись і зникли війни рани. Та навесні , коли цвіте бузок, Я згадую минуле-ветеранів. У школі з ними зустрічі були, До обеліска квітів букет клали… Ми сивочолих старих дідусів Всі поважали : вони –в е те р а н и.  Святий і милосердний наш Господь, І Пресвятая Діво,Божа Мати! Від війн і негараздів захистіть, Бо стали вічністю війни солдати.   Щороку в нас традиція в сім’ї: 9 Травня-це пошани дата. До обеліска з дітьми ми йдемо Букетом квітів мертвим честь віддати.   Забути їх не маєм права ми, Повинні і дітей своїх навчати: Ті, хто загинув ,хто прийшов живим- Історії і вічності солдати.   Я з гордістю скажу усім про те, Що в нашім роду теж були солдати, Що дідусі Микола і Захар Пішли в той час Вітчизну захищати.  Вже дідусі у вічність відійшли, Та часто полюбляли нам казати: «Нехай вас , дітки,доля обмине, Щоб воювати на війні солдатом…»