Презентація на тему:
Тодось Осьмачка

Тодось Степанович Осьмачка Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара.

З великого гурту своїх дітей, батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові - Тодосю. Вищу - Осьмачка здобував уже самотушки. З молоду Осьмачка вчителював у народних школах.

У с. Куцівка, на Черкащині здобув середню освіту. Писати поеми розпочав ще в школі. У 20-х pp. закінчив Київський інститут народної освіти, працював учителем у київських школах, увійшов до літературного угрупування «Ланка». Видав три збірки -поезій: «Круча» (1922), «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929). З 1920 року він - інструктор з підготовки робітників освіти в Кременчугі.

З першу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потім "Ланки" (МАРС), до якої входили Г. Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Б. Антоненко-Давидович, Є. Плужник, В. Підмогильний.

Перша збірка поезій Т.Осьмачки "Круча" з'явилася друком 1922 року, засвідчивши "може, одну з найнадійніших сил", писав С. Єфремов у "Історії українського писеменцтва". Її відзначала глибина образності, блискуча народна мова та епічний стиль дум.

Друга книжка поезій «Скитські вогні» фактично стала гімном українському степові:       Гей, степе мій,       підпер ти ріками моря,       щоб не схитнулися вони       на ниви хлібороба...       Ти запалив дзвінкі вогні       великих сизих рос,       що з ринків падають на обрій —       на вічний твій покос...

Третьою — і останньою в радянській Україні — була збірка «Клекіт», у якій посилились настрої самотності, змученості душі, розпачу.

У своїх мандрівках по світу він ніколи не зупинявся, переслідуваний, немов хворобою, страхом розправи над ним агентами КДБ. Переїхавши з Німеччини до США Тодось Осьмачка прагне зосередитися на творчих справах.

Активно співпрацював з організацією письменників -емігрантів «Мистецький український рух» (МУР). Здійснив блискучі переклади із О. Уайльда та У Шекспіра.

1943 року у Львові він видає свою четверту книжку "Сучасникам". 1944 року Осьмачка пише повість "Старший боярин" - першу світлу книгу, позбавлену страшних картин пекельного та жорстокого життя.

Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Україні, була збірка "Клекіт" (Київ, 1929). Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською інтелігенцією - Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені літературні суперечки.

6 липня 1961 року на одній з вулиць Мюнхена він упав під ударом нервового паралічу. Стараннями друзів його літаком перевозять до США і кладуть на лікування в психіатричну лікарню "Пілгрім Стейт Госпітал" поблизу Нью-Йорка.

Та вийти з госпіталю хворому поетові, який вимріював нову збірку поезій і афоризмів "Людина між свідомістю і природою", не судилося. 7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер. Похований на українському православному цвинтарі у Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

ОСНОВНІ ТВОРИ: Книги поезій: Круча, 1922 Скитські вогні, 1925 Клекіт, 1929 Сучасникам Поет, 1947, 1954 Китиці часу, 1953 Із-під світу, 1954 Повісті: Старший боярин, 1946 План до двору, 1951 Ротонда душогубців, 1956 Оповідання: Психічна розрядка