Презентація на тему:
І.Нечуй-Левицький

Повість Івана Нечуя-Левицького ”Кайдашева сім’я” – енциклопедія народознавства Як глибокий знавець селянського життя, побуту і психології, він розумів, що про народ треба писати без будь-яких прикрас.

”Кайдашева сім’я” – яскравий зразок реалістичної соціально-побутової повісті, в якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкриваються внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі.

У центрі уваги автора – плин життя селянської сім’ї з повсякденними сварками, спричиненими відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Духовна роз’єднаність – ось те лихо, яке отруює кожний день життя батьків і дітей.

Система образів повісті

Омелько Кайдаш Типовий представник старшого покоління українського селянства. Мав сухорляве й бліде обличчя, жилаві руки. Ніколи не сидів без діла, а майстрував у повітці.

Маруся Кайдашиха Гарна господиня, добра куховарка, уважна дружина та мати своїм синам. Але життєва повнокровність характеру Кайдашихи виявляється в поєднанні сварливості, брутальності з солодкою лицемірністю та показною улесливістю.

Карпо і Лаврін Карпо – мовчазний, замкнутий. Одружившись, ще відвертіше виявляє свій норов. Лаврін – поетична натура, веселий, привітний, завжди усміхнений, працьовитий.

Мотря Старша Довбишева дочка, дружина Карпа. Робоча та проворна дівчина, ”куслива, як мухи у Спасівку”, вродлива, енергійна. Не кориться свекрусі, її злість виплескується прокльонами, сварками, які переростають в бійку.

Мелашка ”Гарна, як квіточка, червона, як калина в лузі, а тиха, як тихе літо. ” Добра, ніжна, лагідна дружина і мати. Працьовита і терпляча невістка.

Іван Франко справедливо вважав, що ”з погляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію” повість ”Кайдашева сім’я” належить ”до найкращих оздоб українського письменства”

Зміст тексту повісті в ілюстраціях

Колоритний світ народного життя, створений письменником, забезпечив повісті почесне місце в реалістичній прозі ХІХ століття.