Презентація на тему:
Мавзолей в Галікарнасі

О, сизі й рожевії плити! Карійський мармур і кований граніт! Ви бездоганні, вічні й знамениті, Повік, повік, повік…! ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ: «Мавзолей в Галікарнасі» Мавзолей - велика надмогильна споруда. Ім'ям ця споруда завдячує правителю Карії, Мавзолу ІІ-му, що царював у 377-353 роках до н. е.

Ка рія (греч. Καρία) — історича область на східно-західному узбережжі Малої Азиї, де побутував народ карійців. В середині 2-го тисячоліття до н. е. Карію вибрали месцем поселення племена хеттів, змішавшись з месцевими жителями, і до Троянської війни (XII в. до н. е.) народ карійців уже існував. З початком грецької колонізації на узбережжі Карії з'являються грецькі міста. В 540-ві рр.до н. е. Карія, де місцеві племена не зуміли об'єднатися в єдину державу, опинилась під владою Персидскої імперії. Після походу Олександра Македонського територія Карії втратила чіткі кордони, а народ карійців втратив етнографічну ідентичність. На сьогоднішній день землі Карії є частиною Туреччини. КАРІЯ включає в себе великі прибережні міста Мілес, Галікарнас, Кнід, Кавн.

Отже, галікарнаський мавзолей — надгробний пам'ятник карійському правителю Мавзолові II, збудований в середині IV століття до н. е. за наказом його дружини і ( рідної сестри) Артемісії III є одним з найграндіозніших пам'ятників грецької архітектури пізньої класики.

Галікарнас (греч. Ἁλικαρνασσός) — давнє місто в Карії на середземноморському узбережжі Малої Азії. Заснований грецькими поселенцями приблизно в VIII ст. до н. е. і в середині IV ст. до н. е. стало на короткий час столицею Карії. Зараз на його руїнах разташоване турецьке місто-курорт Бодрум.

Спорудження мавзолею почалося ще до загибелі Мавзола в 353 р. до н. е.

В архітектурі Галікарнаського Мавзолею вперше поєднались всі три знамениті ордери: грецький доричний, іонійський, коринфський. Нижній поверх підтримувався 15 доричними колонами, середні колони верхнього поверху були коринфськими, а зовнішні - іонійськими. В Мавзолеї поєднувались строга геометрія, масивна простота, стремління до декоративності, легкості форм, плавності ліній. Головною відмінністю мавзолею в Галікарнасі від інших давніх чудес, таких як храм Артеміди в Ефесі, чи статуя Зевса в Олімпії, було те, що там разміщені статуї звичайних людей і тварин — мавзолей не був присвячений грецьким богам.

Галікарнаський Мавзолей — трьох'ярусна споруда. Перший ярус - рельєф з білого мармуру. Тут поміщався заупокійний храм площею в 5000 кв. метрів і висотою близько 20 метрів. Другий ярус утворювала струнка мармурова колонада, а третій - пірамідальна покрівля, також мармурова. У внутрішньому дворі разміщувалась кам'яна платформа, на котрій була могила. До вершини платформи вели кам'яні сходи, зі скульптурами левів по боках, а також зі статуями богів и богинь. По кутках — кам'яні воїни.

Накруги гробниці разміщувались статуї левів і вершників. Будівничі Мавзолею - зодчі Сатир і Піфій, а його скульптурне начиння було доручене кільком майстрам, у тому числі великим Скопасу й Леохару. Могила була побудована у формі квадратного конічного блоку, висота якого - третина від загальної висоти мавзолею (45 метрів). Могила була покрита барельєфами зі знаменитих бойових сцен, включаючи битву греків з амазонками. Вінчала споруду чотирьохкінна колісниця (квадрига), котрою правили мармурові Мавсол і Артемісія.

Квадрига – читирьохкінна колісниця. Статуя в мавзолеї. Лев. Барельєф мавзолею: Битва греків з амазонками.

19 століть стояв Мавзолей. Про розрушення Галікарнаського Мавзолею відомо із средньовічної хроніки. Нестача каміння призвела до загибелі цілого ряду цінних пам'ятників. В XIII столітті мавзолей рухнув від сильного землетрусу, а в 1522р. останки мавзолею були розібрані рицарями-іоаннітами на будівництво храму св. Петра в Бодрумі. Пліній Старший так описує цю споруду: «Зі сходу рельєфи зробив Скопас, з півночі — Бріаксід, з півдня - Тимофій, з заходу— Леохар. Ще до того, як вони закінчили работу, цариця померла… Над птероном возвишається піраміда, по висоті рівна нижній частині, звужується 24-ма сходинками в гострокінечність. На вершині знаходиться мармурова квадрига, котру створив Піфій. Разом з нею вся споруда сягає в висоту 140 футів»

В 1846 році розвалини дослідила експедиція Британського музею під керівництвом Чарльза Томаса Ньютона. Він провів розкопки і виявив частини рельефу стіни мавзолею, також рештки покрівлі, а ще колесо з колісниці діаметром в 2 метри, що прикрашала дах. Збереглись уламки фризу гробниці Мавзола, що зображали битву греків з амазонками.

Також були знайдені статуї Мавзола і Артемісії, що стояли у вище згаданій колісниці.

Масонський храм в Вашингтоні. Мавзолей Гранта на Манетені, Нью-йорк. Пам'ять про Галікарнаський Мавзолей залишилась в багатьох спорудах подібного роду, котрі відродились в різних містах Ближнього Сходу, а також у слові “мавзолей”. По подобі галікарнаського мавзолею побудовано беліч споруд по всьому світі.

Меморіальний комплекс в Мельбурні, побудований на зразок Галікарнаського мавзолею.