Презентація на тему:
Ергономіка у структурі перетворювальної діяльності

Роботу виконала: Невмивана Юлія І. Ергономіка у структурі перетворювальної діяльності

Бізнес вийшов на якісно новий рівень конкурентної боротьби за виробництво продуктів і збут продукції. У сучасному інформаційному суспільстві зростає роль людини як суб’єкта праці і управлінця виробництвом. Оригінальні задуми, сформульовані словами, образи уяви і фантазії у зображеннях, пошукові макети або виробничі зразки з матеріалів — це продукти творчості: наукової, художньої, технічної. Продукти всіх трьох видів творчості поєднуються у нових перспективних проектах, які приймає виробництво. Проектне формотворення продовжується машинним тиражуванням. Для реалізації проектів розробляються новітні технології. Результатом технологій є масовий випуск продукції. Продукти творчості «опредмечуються» у продукції технологічних процесів. У сучасній ергономічній науці з’явилися нові задачі досліджень: Вивчення людини як компонента автоматизованої системи виробництва. Проектування нових засобів виробничої діяльності. Підготовки, тренування і відбору операторів. Досліджується низка чинників, які впливають на людину як компонента автоматизованої системи виробництва: втома, монотонність операцій, перцептивне та інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори довкілля, біомеханічні та психофізіологічні чинники. Проектування нових засобів виробничої діяльності спрямовується здебільшого на забезпечення взаємодії людини і машини. Для цього проектуються візуальні і слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи ЕОМ, нові інструменти і прилади. Задачі системного характеру, пов’язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією робочого процесу віднесено до підготовки, тренування і відбору операторів. 1. Загальні питання ергономіки

Офіційно термін «ергономіка» був прийнятий в Англії у 1949 році, коли група вчених поклала початок організації ергономічних досліджень. Наукове вивчення трудової діяльності пов’язують з ім’ям американського інженера Ф. Тейлора і його учнів. У результаті їхніх досліджень була створена і впроваджена у виробництво концепція інженерного проектування методів роботи і покладений початок ергономіці. Тейлоризм розглядав людину як частину машини або як додаток до неї. 2. Історія становлення та сутність ергономічної науки

Подальший розвиток виробництва вимагав урахування психологічної складової процесу праці. Відтоді і до цього часу досліджуються психологічні властивості людини в процесі праці: сприйняття, пам’ять, мислення, здатність концентрувати увагу, а також розроблені деякі психодіагностичні методи відбору робітників для певних трудових процесів. У другій половині XX століття видатний учений Роджер Сперрі отримав Нобелівську премію за відкриття функціональної асиметрії правої і лівої півкуль головного мозку. Учений використав апаратурні методи діагностики. Завдяки спеціальним шоломам у студентів фіксувалися електромагнітні хвилі, індуковані мозком у процесі різних видів діяльності: прослуховувалася музика, робилися математичні розрахунки, читалися поетичні і прозові твори, розглядалися графічні зображення, створювалися умови для занурення у світ мрій тощо. Виявилося, що одні види діяльності зумовлюються лівим мозком, а інші — правим. Причому у момент активності однієї півкулі інша «відпочиває». Завдяки відкриттю явища функціональної асиметрії у діяльності півкуль мозку людини стало зрозуміло, що працівників можна поділити за трьома основними типами: «художники-глядачі», «мислителі-слухачі», «майстри-діячі»

Ергономіка застосовує різноманітні методи дослідження, які використовуються різними науками, зокрема технічними й гума нітарними. Таке різноманіття пов'язано зі специфікою самого об'єкта дослідження та складністю трудової діяльності як процесу. Незважаючи на те, які методи використовуватимуться для до слідження системи, виокремлюють три основні принципи вив чення ергономічних явищ: єдність свідомості та діяльності; людину як визначальний елемент системи, в якій відносини формуються як «суб'єкт праці — засоби праці»; системності та комплексності. 3. Методи й засоби ергономічних досліджень

Сутність першого принципу у тому, що будь-яка трудова діяль ність обов'язково є цілеспрямованою, а, отже, свідомою, тобто такою, що має соціально-економічну мету задоволення інтересів соціальних груп суспільства. Крім того, ергономіка, моделюючи системи, ставить завдання не лише задовольнити об'єктивні по треби людства, а й забезпечити розвиток особистості, ефективне використання творчого потенціалу. Другий принцип свідчить про те, що будь-які наукові дослі дження систем мають починатися з аналізу людини як елемента системи, адже вона не лише є цілеформуючим елементом, а й може обирати, змінювати засоби праці, впливати на зовнішнє се редовище. Останній принцип є дуже важливим, оскільки, зважаючи на динамічність системи, її не можна розглядати одномоментно. До слідження необхідно проводити послідовно та постійно. Крім то го, даний принцип вимагає розгляду системи як єдиного цілого та узагальнення відокремлених знань щодо стану та перспектив проектування кожного з елементів системи, тому для системного підходу в ергономіці характерним є обов'язковий аналіз можли вих наслідків експлуатації системи, зокрема ризиків для здоров'я людей та змін навколишнього середовища.

ІІ. ЕргоНОмічний підхід до праці

Загальні поняття Умови праці - сукупність виробничих, економічних, соціальних та інших чинників трудового середовища, які впливають на здоров я і працездатність людини в процесі праці. Ергономіко-педагогічні умови праці - сукупність специфічних чинників, що впливають на обсяг і тривалість навчально-інформаційного, психофізіологічного та емоційного навантаження у процесі навчально-виховної діяльності учителів і учнів. Соціально-економічні - включають законодавчу і нормативно-правову базу, що регламентує умови праці. Психофізіологічні фактори - обумовлені конкретним змістом трудової діяльності, характером праці (фізичне і нервово-психічне навантаження монотонність, темп і ритм праці). Санітарно-гігієнічні умови - визначають зовнішнє виробниче середовище (температура повітря, шум, вібрація, освітлення тощо), а також санітарно-побутове обслуговування на виробництві. Естетичні - сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (архітектурне, конструкторське, художнє оформлення інтер'єру, обладнання, оснащення, виробничого одягу тощо). Соціально-психологічні   фактори - характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють морально-психологічний клімат. 1. санітарно-гігієнічні та естетичні умови праці

Навчальні приміщення та робочі місця максимально сприятливо освітлюють, що має велике значення для забезпечення працездатності учнів. Недостатнє освітлення пригнічує психіку дитини і гостроту зору та слуху, а отже, працездатність і якість навчальної діяльності. Шкільне освітлення влаштовують із дотриманням таких критеріїв: достатність; рівномірність у часі та просторі; відсутність тіней на робочому місці і ймовірності засліплення; уникнення перегріву приміщення. Для освітлення шкільних приміщень використовують природне та штучне освітлення. Природне освітлення. Воно є найкращим за біологічними властивостями для очей людини, однак для створення оптимальних умов навчання природне освітлення теж нормують, дотримуючись таких вимог: вікна класів, кабінетів і лабораторій (крім кабінетів креслення та малювання) орієнтують на південь, південний схід чи схід, за необхідності застосовують сонцезахисні пристрої; для максимально тривалого проникнення сонячних променів у приміщення вікна мають бути витягнутими в горизонтальному напрямку і розташованими якнайближче до стелі, а від підлоги - на висоті 75-80 см; вікна повинні мати достатні розміри та якісне скло (показник світлопропускання не менше 80%), а міжві-конні проміжки не мають перевищувати ЗО-50 см. Освітлення

Гігієнічну оцінку природного освітлення визначають комплексом показників: коефіцієнтом природного освітлення, світловим коефіцієнтом, кутом світлового отвору, кутом падіння світла, коефіцієнтом заглиблення. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) - це відношення освітленості (в люксах) горизонтальної поверхні на робочому місці до освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні поза будівлею, виражене у відсотках (для навчальних приміщень не менше 1,25-1,50% ). Світловий коефіцієнт - це відношення загальної площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги у приміщенні (у навчальних приміщеннях - понад 0,20; у жилих кімнатах - понад 0,12). Кут світлового отвору - кут, під яким видно небо із точки на робочому місці (не менше 5°). Цей показник залежить від зони розриву, тобто відстані між вікнами та об'єктами, які затуляють світло (будинки, дерева тощо). Зона розриву має становити 2-3 висоти затуляючого об'єкта. Кут падіння світла - кут у вертикальній площині, під яким видно засклену площу вікна із точки на робочому місці (не менше 27°). Коефіцієнт заглиблення - відношення висоти верхнього краю вікна від підлоги до глибини (ширини) приміщення (не менше 0,5).

Штучне освітлення Ним користуються для освітлення шкільних приміщень у похмурі дні та темний час доби. Штучне освітлення має недоліки порівняно з природним, наприклад, позбавлене ультрафіолетової та деяких інших складових спектра. У навчальних приміщеннях рекомендовано використовувати люмінесцентні лампи, мінімальна санітарна норма освітлення звичайного навчального місця яких становить 300 люксів, а у кабінетах креслення та малювання - 400 люксів. Загальна потужність усіх люмінесцентних ламп у класі має бути не менше 1200 Вт. З метою продовження терміну придатності люмінесцентних ламп не рекомендовано вимикати їх під час перерв, бо часте вимикання та вмикання призводить до пошкоджень. За необхідності природне та штучне освітлення використовують одночасно.

Фізичні параметри повітря визначають оптимальну придатність приміщення для людини, оскільки суттєво впливають на терморегуляцію її організму. Найсприятливішим для людини є повітряне середовище за температурою 18-20 °С, відносною вологістю 40-60% і невеликими швидкостями руху повітря (0- 0,3 м/с). За таких умов у школярів оптимальне самопочуття, максимальна працездатність і результативність навчання. У холодному приміщенні рухи учнів недостатньо координовані, значна кількість енергії витрачається на підтримання оптимальної температури тіла. Якщо в класі жарко, діти теж додатково витрачають енергію внаслідок фізіологічного протистояння перегріванню. При цьому серцево-судинна система функціонує з напруженням, порушується водно-сольовий обмін, що призводить до швидкої стомлюваності школярів. Велике значення для терморегуляції організму має відносна вологість повітря (відношення кількості водяних парів, які містяться у повітрі за певної температури, до максимально можливої їх кількості). Підвищена вологість повітря шкідливо впливає на організм унаслідок утруднення терморегуляції тіла через потовиділення за підвищеної температури повітря. Мікроклімат

Природна вентиляція Природна вентиляція полягає у проникненні повітря через пори, щілини, але переважно через кватирки, фрамуги, двері тощо. Для ефективної природної вентиляції необхідна різниця температур атмосферного повітря і повітря приміщення у межах 15-20 °С. Режим провітрювання шкільного приміщення передбачає такі заходи: наскрізне провітрювання приміщень перед початком занять, між змінами та після закінчення занять протягом 10-20 хвилин за температури нижче 0 °С і 1,0-1,5 год. - за температури +10 °С і вище; провітрювання на перервах при відкритих вікнах і дверях класу до температури в приміщенні не нижче +12 °С; періодичне або постійне провітрювання класів під час уроків через фрамуги; наскрізне провітрювання коридорів і рекреацій (приміщень для відпочинку) під час уроків; штучна вентиляції майстерень, спортивних залів* лабораторій та природна вентиляції цих приміщень. Повітряно-тешювий режим у школі регулюють як за допомогою вентиляції, так і системи опалення. Опалення в школі має відповідати таким санітарним вимогам: достатність нагрівання повітря (18-20 °С); рівномірність нагрівання повітря в часі та просторі з перепадом не більше 2-З °С; однаковий ступінь нагрівання стелі, підлоги, стін і повітря приміщення; чистота повітря у приміщенні, яке опалюється.

Шумовий компонент у навчальному середовищі формується вуличним і шкільним шумом. У приміщеннях гучність шуму та його частотний зміст (висоту шумових звуків) з'ясовують за допомогою спеціального приладу - шумоміра. За його відсутності рівень шуму визначають за відстанню, на якій можна сприймати людську мову нормальної гучності. Силу шуму вважають помірною, коли мову зрозуміло на відстані 2,5 м. За підвищеного шуму мову нормальної гучності можна почути на відстані 2 м, а за сильного - на відстані 1,0. Шумовий фон у класі створюють самі учні та технічні засоби навчання. Наприклад, навіть шум нормального дихання становить 10 дБ; мова - 2-3 дБ; а аудіопрогравач - 85 дБ. Тому інтенсивність шуму на уроці перебуває в межах 50-80 дБ. Робота учнів в умовах шуму негативно відображається на їх здоров'ї. Під впливом шуму посилюється газообмін, знижуються моторна і секреторна функції шлунка, прискорюється пульс, частота дихання, підвищується кров'яний тиск. Шум несприятливо впливає на функції нервової системи, викликає запаморочення, головний біль, шум у вухах. Шум гучністю до 50 дБ знижує працездатність і підвищує поріг слухової чутливості. Розв'язування арифметичних прикладів при шумі в 60 дБ потребує у два рази більше часу, ніж за його відсутності, зростає кількість помилок. Це відбувається тому, що гальмування, яке розвивається в слухових нервових центрах під впливом високочастотного шуму, поширюється на нервові центри інших аналізаторів, які беруть участь у виконанні арифметичних дій. Звукове наповнення

Основними гігієнічними заходами по боротьбі із шумом у школі є такі: архітектурно-планувальні: правильний вибір земельної ділянки і розміщення будівлі школи, зелені насадження, павільйонна композиція будівлі, раціональне розташування ігрових і спортивних майданчиків тощо; технічні: регулювання сантехнічного та електротехнічного обладнання, забезпечення звукоізоляції будівельних конструкцій; організаційно-педагогічні: підтримання дисципліни учнів, раціональне планування масових заходів, оптимальна гучність технічних засобів навчання та ін. Заходи подолання шуму

Робоче місце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників. Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла. Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає знати на 15-25%. 2. Вимоги до організації робочого місця

Організація робочого місця передбачає: правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні; вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини; раціональне компонування обладнання на робочих місцях; урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Загальні принципи організації робочого місця: на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому; ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше; предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою — справа; якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками; робоче місце не повинно бути захаращене; організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

Робоча поза — це основне положення працівника у просторі: зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи, мінімальні затрати енергії та максимальну результативність праці. Найпоширенішими у процесі праці є пози сидячи і стоячи. Проектуючи робоче місце, потрібно враховувати, що при виконанні роботи з фізичним навантаженням бажана поза стоячи, а при малих зусиллях — сидячи. Робоча поза стоячи втомлює людину більше, ніж сидяча. Вона вимагає на 10 % більше енергії, спричиняє підвищення артеріального і венозного тиску крові, розширення вен на ногах, пошкодження ступень, викривлення хребта. Під час роботи сидячи нижня частина корпуса розслаблена, а основне статичне навантаження припадає на м'язи шиї, спини, таза, стегон. Неправильна сидяча поза може викликати застій крові в ногах, а якщо виконується великий обсяг роботи для пальців рук — запалення суглобів. Організація робочого місця користувача комп'ютера повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам. 1 — кут екрана; 2 — кут огляду (зору); 3 — відстань огляду; 4 — висота середини екрана; 5 — висота клавіатури; 6 — висота столу; 7 — відстань колін від столу; 8 — підставка для ніг; 9 — підставка для документів; 10 — положення рук; 11 — кут ліктів; 12 — спинка крісла; 13 — підлокітник; 14 — опора для попереку; 15 — кут колін; 16 — кут спинки крісла; 17 — висота сидіння

Важливим елементом у системі покращення всіх факторів умов праці є виробнича естетика (наука про впровадження художнього оформлення у виробництво). Просторі, світлі виробничі приміщення, комфорт в салоні машин, модний, зручний і чистий спецодяг викликає почуття задоволення, створює гарний настрій, сприяє підвищенню працездатності людини. Виробнича естетика передбачає створення комфорту на робочому місці, який складається із раціонально запланованого розміщення знарядь і предметів праці, чистоти і порядку в робочій зоні, раціонально підібраних кольорового інтер'єру і музичного супроводу, благоустроєної озелененої території виробничих дільниць, місць внутрішньозмінного відпочинку. Впровадження елементів естетики виховує смак у людей, інтерес до мистецтва, учить розуміти і цінити красу, що, в свою чергу, сприяє розвитку творчості. 3. Вимоги до приміщення

Однією із умов виробничої естетики є кольорове оформлення робочих місць і виробничих приміщень, яке повинне відповідати закономірностям, встановленим фізіологією та психологією праці. Дослідами наукових установ встановлено вплив кольорів на працюючу людину. Червоний колір — швидко привертає увагу, але насторожує і збуджує, при тривалому впливові викликає втому. В цей колір доцільно фарбувати частини машин, які крутяться, крани з гарячою водою, електроапаратуру з метою підвищення безпеки.

Іноді, особливо коли ми сильно втомлюємося, нам здається, що працювати вдома - це все, про що можна мріяти. Тому важливо, щоб робоче місце було облаштовано правильно, і налаштовувало на продуктивну працю.  4. Моє робоче місце

Ергономіка - область научнопрікладних досліджень, що знаходяться на стику технічних наук, психології і фізіології праці, в якій розробляються проблеми проектування, оцінки та модернізації системи «людина – колектив - машина - середовище - соціум - культура - природа ». Ергономіка займається комплексним вивченням і проектуванням трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов і процесу праці, а також професійної майстерності. На жаль, повною мірою ідея інтеграції зусиль різних фахівців у галузі вивчення праці так і не реалізувалася, що свідчить про складність цього питання, і про необхідність пошуку нових підходів у цьому напрямку.  Предметом ергономіки є трудова діяльність, а об'єктом дослідження - системи «людина - колектив - машина - середовище - соціум - культура - природа». Цю систему часто називають «ергономічних системою». Ергономіка - галузь міждисциплінарна, черпаючи знання, методи дослідження та технології проектування з наступних галузей людського знання і практики: інженерна психологія, психологія праці, теорія групової діяльності, когнітивна психологія, конструювання, гігієна й охорона праці, наукова організація праці, антропологія, антропометрія, медицина, анатомія і фізіологія людини, теорія проектування, теорія управління.  5. Висновок

Практична робота №1 «Здійснення ергономічного аналізу на складання електричного виробу»

Розробка технічного завдання. Розробка технічної пропозиції. Ескізний проект. Економічне обґрунтування. Міні-маркетингові дослідження. Обґрунтування свого вибору. Рекламний ролик, реклама. Захист учнівського дизайн-проекту. План

Вибір об’єкта проектування побутового приладу. Формування банку ідей і пошук моделей-аналогів. Проведення ергономічного аналізу обраного об’єкта. Економічне обґрунтування проекту. Міні-маркетингове дослідження. Оцінювання та захист проекту. Завдання проекту

Даний виріб призначений для створення моментальних фотографій та відеозаписів, а також незначного їх редагування. Виріб повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, ергономічним нормам, нормам техніки безпеки. Об’єкт проектування повинен естетичний вигляд. Ефективність експлуатації даного об’єкта від його параметрів та його функцій. Конструкція виробу повинна відповідати своєму призначенню, але водночас мати оригінальну форму та багатогранну функціональність. Колір виробу не повинен бути яскравим , але в той же час повинен позитивно впливати на емоційний стан споживача. Досить важливо при визначенні форми виробу враховувати ергономічні фактори споживача. Матеріали, з яких виготовляється, повинні бути якісними, з’єднання частин деталей виробу повинно бути надійним, мати високу міцність. 1. Розробка технічного завдання

Розробка зразків-аналогів 2. Розробка технічної пропозиції

Термін фотокамера походить від лат. camera, тобто «кімната». Найпершою формою фотокамери була саме така темна кімната (camera obscura) або прямокутна коробка з дуже маленьким отвором в одній зі стін. Завдяки цьому отвору, який виконував функції сучасного лінзового об'єктиву, camera obscura може формувати зображення (досить низької якості, як за сучасними стандартами) на протилежній стінці. Такі камери обскури існують і зараз у деяких освітніх закладах для ілюстрації базових оптичних принципів. Еволюція приладу

Мій вибір

Фотокамера D7000 – це насичене поєднання висококласних технологій отримання зображень, вміщене в несподівано компактному корпусі. Це – початок нової ери функціональної гнучкості та творчої свободи. Фотокамера достатньо міцна для будь-яких мандрів і досить потужна, щоб упоратися в будь-якій ситуації; набір удосконалених функцій задовольнить будь-якого фотографа, котрий бажає покращити свою майстерність. Якщо фотосправа – ваша пристрасть, вам потрібна саме ця цифрова дзеркальна фотокамера з одним об’єктивом.   16,2-мегапіксельний CMOS-датчик зображення формату DX Висока чутливість ISO (100–6400) з можливістю збільшення до 25600) EXPEED 2: удосконалена система обробки зображення від Nikon Надійна конструкція: верхня й задня кришки виготовлені з магнієвого сплаву Подвійні гнізда карток SD: сумісні з SDXC Надзвичайно точна 39-точкова система автофокусування. Опис обраного варіанту

Дзеркальна фотокамера Nikon D7000 (Країна виробник Японія) Міцна конструкція: верхня і задня кришки з магнієвого сплаву надійні і в той же час легкі, а з'єднання камери захищені від попадання пилу і вологи. Численні програмовані кнопки і регулювання. Загалом, цілком собі професійний функціонал. Регулюється все, що можна і що не можна помислити, включаючи швидкість серійної зйомки і гучність удару дзеркала. Камера не надто важка, принаймні з бюджетною оптикою. Покрита рифленою гумою - не ковзає навіть в мокрих руках. Вартість: $ 450 – 550 (body – фотоапарат без об‘єктиву) Обґрунтування виробу

Технічні характеристики Тип Цифровадзеркальнафотокамера з однимоб’єктивом Кількістьефективнихпікселів 16,2мільйона Файловасистема DCF (Правиларозробкидляфайловихсистем фотокамер) 2.0,DPOF (Digital Print Order Format),Exif2.3 (Суміснийформатграфічнихфайлівдляцифровихфотокамер),PictBridge Видошукач Дзеркальнийвидошукачз однимоб’єктивоміпентапризмоюнарівніочей Екранфокусування МатовийекрантипуBBriteViewClear Matte Mark IIз рамкамизониАФ (можливевідображеннясіткикадрування) Діафрагмаоб'єктива Змиттєвимповерненняміелектроннимкеруванням Тип затвора Вертикальнийзатвор уфокальнійплощинізелектроннимкеруванням Витримка Від1/8000 до 30 с укрокахЗЕ 1/3або1/2,витримкавідруки, час (потрібендодатковийпультдистанційногокеруванняML-L3), X250 Режимизйомки S (покадровий),CL (неперервнийнизькошвидкісний),CH (неперервнийвисокошвидкісний),Q (тихий затвор), (автоспуск), (пультдистанційногокерування),MUP (підніманнядзеркала) Швидкість зйомки Від1 до 5 кадр./с (CL)або6 кадр./с (CH) (зарекомендаціямиCIPA) Автоспуск 2 с, 5 с, 10 с, 20 с; 1–9експозиційзінтерваламив 0,5, 1, 2або3 с Батарея Одинперезаряджуванийлітій-іоннийелементживленняEN-EL15 Вага Лише корпусфотокамери– прибл. 690 г (1 фунт 8,3унції); зелементомживленняй картоюпам’яті, але беззахисноїкришки– прибл. 780 г (1 фунт 11,5унції)

Ергономічна характеристика побутового приладу. Фотоапарат Назва характеристики Прилад ХХ століття Прилад ХХІ століття Атропометрична(фізіологічна) Чорно-білі фотографії; Незначнакількість функцій; Неможливавідеозйомка Складністьфункціональноговикористання Єдність формиі властивостей; Велика кількість функцій та можливостей Естетична Незручне розташування різноманітних кнопок, що ускладнювало роботу з приладом Інноваційний, зручний дизайн Значно збільшилася вага приладу Гігієнічна Комфортне користування; Нешкідливі матеріали виробництва Комфортне користування; Нешкідливі матеріали виробництва

Корпорація Nikon — японська компанія, що спеціалізується на виробництві оптики, оптичних приладів та електронних пристроїв для обробки зображень. Перші фотоапарати nikon  Nikon 1  Nikon F2

 Nikon F4  Nikon F3  Nikon F3 AF

Як і рік, і два тому, першість на ринку належить компаніям Nikon, Canon, Sony, Olympus, Kodak, Panasonic і Samsung. Саме вони пропонують найбільш широкий асортимент пристроїв, і саме у цих виробників на початку року виникло найбільш У списку виробників дзеркальних камер ключових гравців значно менше. По суті, це всього три компанії: майже половину ринку займає Canon (45%), біля третини належить Nikon (30%), замикає трійку лідерів Sony (12%). Для ринку фотокамер характерне постійне оновлення модельного ряду і регулярний вихід новинок від компаній-лідерів. Одночасно з цим зростає і його технологічність. Провідні світові виробники регулярно виводять на ринок камери з новими функціями. Трійка лідерів серед виробників не міняється вже  Лідери світового продажу

Canon Nikon Sony Країна виробник Японія: Токіо Японія: Токіо Японія: Мінато, Токіо Модель EOS 700D D3200 Alpha SLT-A58  Ціна (body)$ 745 750 500

Без сумніву, фотоапарати є важливим приладом для людини. Неможливо уявити жодну сімейну поїздку, екскурсію чи активний відпочинок без фото, зроблених на ту чи іншу фотокамеру. Фотографії – це не просто клаптик кольорового паперу чи електронне зображення, це пам‘ять, що залишиться в людини на довгі роки. В наш час кожний може обрати собі фотокамеру за найрізноманітнішими критеріями в будь-якій ціновій категорії. Захист творчого проекту