Презентація на тему:
Запрошення на каву…

Запрошення на каву… Бібліо-кафе

1100 — Перші кавові дерева вирощені на Аравійському півострові. Араби почали обсмажувати зерна та варити напій qahwa. Сьогодні кава найпопулярніший напій у світі. Людство в середньому щорічно випиває більше 400 млрд. чашок цього запашного напою. Кава — це не просто напій, в ній присутній таємничий дух, що приносить непідробну насолоду. Арабські купці запевняли, що ті, хто п’ють каву, опиняться в раю.

1475 — В Константинополі відкривається перший в світі магазин кави. У 1554 році відбудовуються дві перші кав'ярні. У єгипетських кав'ярнях розповідали арабську легенду про те, як в Ефіопії один пастух помітив, що кози, які поїли ягід з кавового куща, не сплять, а всю ніч граються, стрибають. Він розповів про це муллі, який вирішив на собі випробувати дію цих ягід, щоб не засипати в мечеті. Досвід вдався.

1600 — Кава потрапляє в Європу через Венецію. Перша кав'ярня в Італії відкривається в 1654 році. 1607 — Кава представлена Новому Світу капітаном Джоном Смітом Ще до 1 ст. мешканці провінції Каффа знали про властивості ягід кавового дерева надавати сил і бадьорості. Щоправда, у той час кавові боби не заварювали, а споживали загорнутими у тваринний жир. Такі енергетичні «палички» були чи не єдиним джерелом харчування під час довгих та виснажливих походів у пустелі.

1652 — Перша кав'ярня відкривається в Англії. Кав'ярні тут називаються університетами пенні" (пенні беруть і за вхід, і за чашку кави). 1683 — Перша кав'ярня відкривається у Відні. Турки, переможені у війні, залишають після себе мішки кави. Близько 1 ст.араби через Ємен привезли кавове дерево і почали його вирощувати на своїх землях. Саме араби почали заварювати кавові зерна у окропі і пити цей напій (за іншими версіями це почали робити турки). З арабських країн і прийшло до нас слово кава, арабською qahwa, буквально «те, що позбавляє сну».

В Європу кава потрапила у XV ст., але вживалася лише як лікувальний засіб і коштувала дуже дорого Одного разу французький король Людовик XIV отримав в подарунок з Амстердама в горщику одне квітуче деревце кави. Воно було передано в Паризький ботанічний сад, де в теплиці через дев'ять років з важкістю і з великими пересторогами виростили з насіння від єдиного деревця тільки один сіянець

На островах Батавії і Яві росли цілі плантації цих дерев, зірко охоронювані голландцями. Згодом, в 1723 році, капітан де Кліе віз з Парижу цю ж рослинку на острів Мартініку. Через два роки дерево зацвіло білими, такими ж, як у жасмину, але більшими квітками й дало ягоди, спочатку зелені, потім почервонілі, а потім стали ліловими. З куща було отримано з кілограм кавових зерен. У кожній ягідці, завбільшки з вишню, було два зернятка кави.

Капітана де Кліє призначили губернатором Гваделупи, а після смерті поставили йому пам'ятник у подяку за розведення кави, яка збагатила французькі острови. З капітана де Кліе взяли приклад інші французи. Їм вдалося, незважаючи на загрозу смертної кари, вивезти потай від голландців з Сурінаму зерна кави і посіяти їх в Кайенні, а одне дерево перевезти в Гвіану

Про каву в Європі вперше дізналися від італійського лікаря Просперо Альпіні, який супроводжував венеціанське посольство в Єгипет і привіз звідти в 1591 році розповіді про каву. Він же дав перший опис кави як медичного засобу: "В одному з єгипетських садів бачив я дерево, що приносить насіння, усім тут відомі і вельми поширені: з них араби і єгиптяни готують улюблений свій напій, який всі п'ють замість вина і в готелях продають так само, як у нас вино, а називають його «Кофа». Настій п'ють для зміцнення шлунка, для збудження травлення, від завалів і пухлин печінки та селезінки ".

Спочатку лікарі повстали проти «турецького напою», проти «жахливої пристрасті, тиранічної звички» пити каву, вони стверджували, що кава скорочує життя. Вони наводили приклади, що французький міністр Коблер нібито спалив собі шлунок, вживаючи каву при нічній роботі, що одна принцеса померла від кави, яка викликала у шлунку сто наривів, що у фламандського губернатора від кави утворився рак на руці і т. п.

Широке поширення кави як популярного в Європі напою почалось у Відні з 1683 і пов'язане з ім'ям українського шляхтича та козака Юрія-Франца Кульчицького Перша кав'ярня в Україні, як вважається, відкрилася у Львові 1871 року. Під час облоги турками Відня у 1683 він, перевдягнувшись у турецький одяг, проніс листа про допомогу місту, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з турецького обозу. Перебуваючи в Туреччині, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків європейців — почав додавати до кави цукор. Так з’явилася знаменита кава по-віденськи.

Обсмажування — один з головних етапів в отриманні хорошої кави. При обсмажуванні зелені кавові зерна збільшуються в об'ємі і міняють колір із зеленого на коричневий. Як правило виділяють 4 ступені обсмажування. Найлегша ступінь обсмаження зазвичай називається скандинавською, більш темна — віденською, ще темніше французьке обсмажування. Найтемніша ступінь обсмаження називається італійською.

Кислотність — це один із специфічних термінів, який означає приємну гостроту смаку, а не кислий смак недостатньо обсмаженої кави. Кава по-східному готується в так званій джезві (турці). Часто використовуються спеції, такі, як кардамон, кориця . Глясе - кава з морозивом. Мокко — так зазвичай називають каву з додаванням шоколаду Капучіно — кава з молоком і пишною піною («капюшоном»).

Рістретто — найбільш концентрована, міцна та підбадьорлива кава Напій прийнято подавати в чашці для еспресо (або в спеціальній мініатюрній чашечці без ручок) разом зі склянкою холодної питної води. Зазвичай перед першим ковтком рістретто роблять кілька ковтків води. Вода дозволяє насолоджуватися кожним ковтком як новим. Порція розрахована на один-два ковтки, тому італійці зазвичай п'ють рістретто, не відходячи від барної стійки. Додавати в рістретто цукор вважається поганим тоном

Багато років вчені намагалися розробити способи приготування кави без традиційного заварювання. Цьому були дві основні причини. По-перше, зварити каву буває неможливо у багатьох ситуаціях — в складних походних умовах, за відсутності посуду, джерел тепла, тощо. По-друге, існувала необхідність зберігання надлишків кавових бобів (у врожайні роки) які зазвичай досить швидко втрачають аромат та інші корисні властивості. Не останню роль відігравали потреби армії.

У 1938 році швейцарський хімік Макс Моргенталер розробляє свій метод виготовлення розчинної кави на замовлення Анрі Нестле, підприємця і також хіміка, який вже встиг заробити гроші на виготовленні сухого молока. Процес виробництва розчинної кави принципово не є складним. Все що потрібно — це зварити звичайну каву з обсмажених і змелених бобів, а потім видалити воду з напою і отримати порошок, який після додавання води знов перетворюєтсья на напій. Зрозуміло, що після подібних перетворень кава втрачає деякі властивості, насамперед аромат. З часів винайдення розчинної кави інженери намагаються вдосконалити технологію аби домогтися якнайбільшої схожості смаку свого продукта за натуральною кавою.

На сьогодні існує два основних методи отримання розчинної кави — метод гарячого висушування і метод заморожування. Метод гарячого висушування: зварена і концентрована кава під тиском крізь форсунки подається у вертикальну колону, в якій циркулює дуже гаряче повітря. При цьому рідина з кави миттєво випаровується і сухі гранули падають на дно колони. Метод заморожування: в цьому методі зварена кава подається у пласкому резервуарі у камеру з дуже низькою температурою і низьким тиском. При цьому відбувається швидке випаровування води з розчину і сухий залишок набуває характерного вигляду невеличких кристалів.

Наукові дослідження вивчали зв'язок між споживанням кави та різноманітними захворюваннями. Висновки були суперечливі в тому, чи має кава які-небудь конкретні переваги для здоров'я, та чи є потенційно шкідливі наслідки споживання кави. Кофеїн, при систематичному вживанні його на рівні 1000 мг на день викликає у людини постійну потребу в ньому, що нагадує алкогольну залежність. Кава має сильну діуретичну (сечогінну) дію. При вживанні кави бажано компенсувати втрату рідини. Більшість досліджень не показали зв'язку коронарної хвороби серця з вживанням кави.

з'ясували, що любителі кави рідше звертаються до лікарень зі скаргами на нерівне серцебиття. І чим більше чашок кави людина випиває щодня, тим рідше у нього виникають проблеми з серцем. Кава суттєво знижує ризик розвитку цирозу печінки. Споживання кави може призвести до залізодефіцитної анемії у матері і дитини. Кава також перешкоджає засвоєнню додаткового заліза. Запах кави можна відновити апетит та відновити нюхові рецептори. Багато досліджень показали, що помірне вживання кави знижує загальну смертність.

Густав III У XVIII ст. шведський король Густав III наказав провести експеримент: Двом братам-близнюкам, засудженим на смертну кару, замінили вирок на довічне ув'язнення, але з обов'язковою умовою, що одному з них щодня і неодноразово будуть давати велику порцію кави, а іншому - чаю. При цьому обом засудженим створили однаково хороші умови. Два медика-професора спостерігали за станом здоров'я ув'язнених і чекали хто з них перший захворіє і помре, щоб нарешті встановити, який з напоїв шкідливіший- кава чи чай. Чекати довелося дуже довго. Спочатку помер один професор, потім другий, король був убитий, а обидва кандидати у небіжчики продовжували спокійно попивати свої "смертельні" дози чаю і кави. Нарешті першим помер той, що пив чай, але у віці ... 83 років.

Оноре де Бальзак Оноре де Бальзак обожнював каву і не лінувався обійти весь Париж в пошуках самого ароматного і смачного сорту. Великий романіст так сказав про дію чарівного напою - після чашечки кави «все спалахує, думки тісняться, як батальйони великої армії на полі битви». Письменник вживав міцну чорну каву у величезній кількості і в будь-який час доби. Говорили, що він випивав в день більше 20 чашок кави. Підрахували, що при написанні своєї «Людської комедії» він випив не менше 15000 чашок міцної кави. На превеликий жаль, письменник дуже зловживав кавою і під кінець свого життя помітно зіпсував своє здоров'я. «Після того, як я повернувся до чорної кави, відновилося смикання очей - Знову ні рядка! Навіть потоки кави не в змозі збудити мій мозок...»

Йоганн Себастьян Бах На захист кави Йоганн Себастьян Бах написав «Кавову кантату» під номером 211. Вона прославляє каву на вірші німецького поета Пікандера. Це навіть не кантата - це весела оперета в один акт.

Людвіг Ван Бетховен Людвіг Ван Бетховен варив каву завжди тільки з певної кількості кавових зерен - з 64.

Вольтер Вольтеру приписують слова про те, що якщо кава - отрута, то виключно повільно діє, оскільки сам він помирає від нього понад півстоліття. Кажуть, що сам Вольтер - видатний французький мислитель - випивав до 50 чашок кави на день.

Катерина II Російська імператриця Катерина II була великою шанувальницею кави. Каву для неї готували дуже міцну - на 5 чашок йшло не менше фунта кави (близько 400 грам). До кави Катерині II подавали солодощі - густі свіжі вершки, бісквіти, сухарі, цукор.

О.І.Купрін О. І. Купрін - любитель «коричневого» золота - в одному зі своїх творів описує кав'ярню - «... Юра Паротіно заходить до кав'ярні, де скупчилися в тютюновому диму та рибному чаду всі Балаклавські рибалки й, перекриваючи загальний гамір, кричить владно: - Усім по чашці кави! Момент загального мовчання, подиву і захвату. - З цукром чи без цукру? - Запитує шанобливо господар кав'ярні ... »

Людовік XV Король Франції Людовик XV сам варив собі каву - він нікому не довіряв процес приготування ароматного напою. Придворні ніяк не могли второпати, чому так відбувається. Основна думка - король боявся бути отруєним.

Петро III Петро III - чоловік Катерини Великої - у якого кожен день було важке похмілля, відпоювався вранці міцною кавою. Тільки так йому вдавалося прийти в себе.