«Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Гра «Відгадай за найменшою кількістю підказок». 1) Місто, яке було засноване наприкінці V — початку VI століття. 2) Герб міста: срібний Архангел Михаїл із вогняним мечем та щитом із хрестом на синьому щиті. 3) Вважається одним із найбільших і найстаріших міст Європи. 4) За легендою «Повісті временних літ», його разом із братами заснував легендарний полянський князь. 5) Розташоване місто в середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. 6) Символом цього міста є каштани.
«Як тебе не любити, Києве мій» Д. Луценка — популярна пісня про столицю України. Патріотичні мотиви, героїчний пафос пісень літературного походження
Дмитро Омелянович Луценко Народився поет на Полтавщині. автор популярних, улюблених народом пісень («Як тебе не любити, Києве мій», «Мамина вишня», «Осіннє золото» тощо);
1976 року Дмитро Луценко та Ігор Шамо (композитор) стали лауреатами Шевченківської премії за цілу низку пісень, у тому числі й за пісню «Як тебе не любити, Києве мій». Гроші автори передали до дитячих будинків Києва.
Словникова робота Канна — багаторічна трав’яниста рослина, що має великі червоні квітки; вирощується як декоративна.
Цікаво: 2012 року «Укрпоштою» здійснено спецгасіння на художньому немаркованому конверті з нагоди 50-річчя написання пісні «Як тебе не любити, Києве мій». Фрагмент мелодії пісні звучить на курантах на Майдані Незалежності.
Завдання Складіть паспорт-характеристику поезії Д. Луценка «Як тебе не любити, Києве мій», визначивши її тему, ідею, художні засоби, художні образи, зробіть висновок.
Паспорт поезії Тема: висловлення почуття захоплення красою та величністю столиці рідної держави. Основна думка: потрібно любити й шанувати свою державу, її столицю, підтримувати красу. Художні засоби: метафори: «Грає море зелене, Тихий день догора», «Де колишуться віти Закоханих мрій…», «В очі дивляться канни, Серце в них переллю», «Спить натомлене місто»; епітети: «Мирним, лагідним сном»; порівняння: «Ген вогні, як намисто, Розцвіли над Дніпром», «Вечорів оксамити, Мов щастя прибій…»; окличні речення, звертання: «Як тебе не любити, Києве мій!».
Висновок: У вірші Д. Луценка метафори й епітети тісно переплітаються, створюючи неповторний образ улюбленої столиці.
Київ… Величний, гомінкий. Вабить, захоплює, закохує. Одне з найстародавніших міст Європи. Серце!
Схожі презентації
Категорії