Презентація на тему:
"Україна на міжнародній арені"

Україна на міжнародній арені

Міжнаро дні відно сини  — система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави і міждержавні та неурядові організації, приватні особи.

Акт проголошення незалежності України Основний документом, який визначає принципові засади розбудови державотворчих процесів, у тому числі в сфері зовнішньої політики Прийнятий 24 серпня 1991 р. Виходячи з цього докумен- ту Верховна Рада України 2 липня 1993 р. схвалила „Основні напрямки зовнішньої політики України".

Зовнішня політика України Спрямовується : на утвердження й розвиток України як незалежної демократичної держави, на збереження її територіальної цілісності та недоторканності кордонів, на включення національного господарства у світову еконо- мічну систему, на поширення в світі образу України як надійного і перед- бачуваного партнера.

Основні підвалини відкритість зовнішньої політики, співробітництво з усіма заінтересованими партнерами;  засудження війни як знаряддя національної політики, прагнення до вирішення будь-яких міжнародних спорів виключно мирними засобами;  додержання принципів взаємоповаги, рівноправності, невтручання у внутрішні справи інших держав;  відсутність територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання територіальних претензій до себе;  дотримання міжнародних стандартів прав людини, принципу неподільності міжнародного миру і міжнародної безпеки, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрішньодержавного права, засудження практики подвійних стандартів у міждержавних стосунках.

Головні напрямки зовнішньої політики України розвиток двосторонніх відносин, участь в європейському співробітництві;  розбудова відносин у рамках СНД;  участь у роботі ООН, інших міжнародних організацій. 

Практична реалізація Під керівництвом Президента України Кабінетом Міністрів України, Міністерством закордонних справ, іншими центральними органами державної виконавчої влади на основі Конституції України.

Зовнішня політика України Перший етап – від серпня 1991 р. до середини 1994 р Другий етап– від середини 1994 р. і до цього часу

Перший етап Україну як незалежну державу визнали понад 140 країн світу. Протягом 1992–1993 рр. Україна вступає в безпосередні дипломатичні зв'язки зі США, Канадою, Польщею, Німеччиною, Францією, Китаєм, Росією, Казахстаном, державами Балтії, Скандинавії та ін. В липні 1992 р. відбувся візит Президента України до Франції, під час якого Україна приєдналася до паризької „Хартії для нової Європи", договір про дружбу та співробітництво між двома країнами. Україна стала членом Наради з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ, згодом – ОБСЄ), багатьох міжнародних організацій, зокрема Світового банку, Міжнародного Валютного Фонду. 14 січня 1994 р. підписання тристоронньої угоди між Україною, США та Росією про виведення стратегічної ядерної зброї з України. 3–7 березня український президент відвідав США, де підписує заяву про дружбу та співробітництво між двома країнами. Україна приєднується до програми співробітництва з НАТО: „Партнерство заради миру". 23 березня 1994 р. у Брюсселі підписано договір про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом.

Другий етап 1995 р. прийняття України в листопаді до Ради Європи 31 травня 1997 широкомасштабного договору між Україно та Росією Лютий 1998 р. підписання договору про довгострокове економічне співробітництво між Україною та Росією (на 10 років) В липні 2002 р. в рамках ГУУАМ, саміт в Ялті прийняв рішення про зону вільної торгівлі між країнами. В 2002 р. Україна остаточно заявила про свій європейський вибір, про курс на поступове і неухильне наближення до вступу у Європейський Союз та інтегрування у НАТО.

Висновки Україна відбулася як незалежна держава, як загальновизнаний суб'єкт міжнародних відносин. У політичному сенсі наша держава користується авторитетом ініціативного, самодостатнього і конструктивного учасника міжнародного життя. Розпочато демонтаж віджилих тоталітарних структур і напрацювання нової правової бази перетворення планової економіки на багатоукладну ринкову, зорієнтовану на консолідацію суспільства і національне відродження. Прийняття нової Конституції України.

Малоефективним є соціальний захист населення. Погіршилися демографічні показники, зросла смертність, намітилася депопуляція України. Дестабілізації соціальних процесів сприяли високі темпи соціальної диференціації суспільства. Зупинено спад виробництва, намітились позитивні тенденції виходу України із затяжної соціально-економічної кризи. Проголошення нової стратегії економічного і соціального розвитку на 2002–2011 роки на першій сесії Верховної Ради четвертого скликання– „Європейський вибір". Зріс міжнародний авторитет України, яка нині визнана практично усіма 140 країнами світу.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ СЛАВА УКРАЇНІ!