Презентація на тему:
СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ

СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ

СТАН СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ В рейтингу Репортерів без кордонів за 2011–2012 роки Україна розміщена всього на 116 сходинці. Її випереджають, зокрема, Монголія, Чад, Непал і Киргизія Помітним є суттєве погіршення стану свободи слова в Україні після приходу до влади Віктора Януковича у лютому 2010 року

Кількість балів у рейтингу Репортерів без кордонів отриманих Україною в 2006–2012 роках (чим більше балів, тим менше свобод)

Занепокоєння погіршенням ситуації в цій сфері висловлювала Європейська Комісія у щорічному Country Progress Report, а також в офіційних заявах Результати моніторингу політичних новин в українських медіа, які проводить Академія української преси та «Телекритика», протягом останніх двох років демонструють зростання кількості замовних матеріалів та замовчування важливих подій, думок і фактів. Збільшився відсоток інформації, яка не зображує збалансовані погляди на дану проблему – без представлення різних точок зору Також зафіксовано зростання випадків побиття, залякування та ускладнення роботи журналістам. Водночас немає інформації про покарання винних у схожих зловживаннях, які переважно скоюють співробітники силових структур

ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ ПОЛІТИЧНІ: спроби «путінізації» інформаційного простору В Україні не існує публічного телебачення і радіо, а має місце фактична монополізація всіх ключових засобів масової інформації з боку команди Віктора Януковича. Можна говорити про структуризацію медіа власності поміж чотирма групами олігархів: - Дмитра Фірташа-Валерія Хорошковського - Рината Ахметова - Віктора Пінчука та Ігоря Коломойського

Серед десятки найпопулярніших телеканалів в Україні (Інтер, 1+1, Україна, ICTV, Новий канал, СТБ, НТН, Первый, Перший і К-1), лише державний російський «Первый» знаходиться поза прямим контролем названих олігархів. Всі вони лояльні до теперішньої влади Медіа використовуються у боротьбі груп впливу в оточенні президента. З огляду на це, інформація, що висвітлює зловживання в органах влади, не є доказом високого рівня свобод у ЗМІ, а свідчить про те, що вони є знаряддям для досягнення політично-бізнесових цілей Також де факто комерціалізовано державні медіа, в т.ч. «Перший» канал телебачення, на який вплив здійснює група Фірташа-Хорошковського

З огляду на це, редакційну політику підконтрольних медіа коригують власники. Її прикметами є: - деполітизація інформаційних випусків – різко зріс відсоток переказів кримінального, розважального та побутового характерів; на думку Віктора Набруска, секретаря Національної спілки журналістів України, домінуючою тенденцією в українських медіа є «формула5С»: сенсація, смерть, секс, скандал і страх - «сухе» інформування позбавлене аналітики та публіцистики - зменшення присутності в медіа експертних середовищ та їхня селекція з точки зору прихильності до влади

- обмеження трансляцій «наживо» - крім того, за редакційну політику часто відповідають спеціалісти з Росії, для яких стандарти свободи слова не відіграють великої ролі За таких обставин складно очікувати, що журналісти матимуть багато свободи в інформуванні суспільства. Водночас потрібно підкреслити, що на даному етапі можна говорити про «спроби путінізації» українського інформаційного простору, а не про завершений процес

ЮРИДИЧНО-ЕКОНОМІЧНІ Непрозорість інформаційного ринку ускладнює діяльність на ньому незалежних медіа, в т.ч. закордонних. Цей елемент суттєво обмежує можливість появи альтернативних і незалежних джерел інформації. Потенційних іноземних інвесторів відлякують нерівні умови конкуренції Більшість ключових засобів масової інформації функціонує як «додаток» до окремих бізнес-проектів і переважно не є прибутковими. Традиційні джерела прибутку: реклама і продаж приносять мізерні результати. Це додатковий фактор, що робить їх залежними від спонсорів

Значна частина медіа, яка намагається зберегти незалежність функціонує на межі непрозорого законодавства. Розповсюдженими є «тіньові» зарплати та інші приклади порушення права. У таких умовах податковим органам важче утриматися від спокуси впливати на позицію даного осередку Для ЗМІ досить частим способом заробляння грошей є т. зв. «джинса», тобто розміщення проплаченої інформації про конкретну політичну силу чи бізнес-осередок, як звичайного переказу (замість на правах реклами). Це досить суттєвий чинник, що обмежує свободу слова Закон України «Про судовий збір» передбачає надто високі штрафи для журналістів за розповсюдження неправдивої інформації. Разом з загально відомим низьким рівнем незалежності українських судів в Україні це очевидний елемент, який дозволяє тиснути на журналістів економічними методами

Проблемою є низька ефективність імплементації ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Хоча документ гарантує журналістам широкий діапазон прав, на практиці чиновники та політики, робота яких не відповідає вимогам закону, не притягуються до відповідальності. Закон «випереджає свій час» - спрямований на «європейську» політичну думку і культуру, які в Україні, поки що, відсутні Також перешкоди в журналістській роботі створюють надто бюрократизовані правила ЗУ «Про інформацію», які стосуються акредитації. Такий стан дозволяє ускладнювати роботу журналістам з боку влади Ситуацію зі свободою слова може значно погіршити евентуальне внесення поправок до ЗУ «Про суспільну мораль», які передбачають жорсткі санкції за порушення в цій царині, включно з забороною діяльності

ІНШІ Загальна слабкість регіональних медіа. Всі проблеми, про які йде мова вище, особливим чином б’ють по місцевих ЗМІ, що обмежує свободу слова Набирає обертів тенденція до само-цензури. Це означає, що нерідко цензура не є результатом тиску з боку влади, а наслідком особистого вибору власників ЗМІ, які хочуть отримати прихильність політиків Корені проблем зі свободою слова сягають глибше чим тільки вузької тематики ЗМІ. При загальному відході від демократичних стандартів, низькій ефективності державних органів (в т.ч. судів) та високому рівні корупції, розвиток незалежних ЗМІ є ускладненим

ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ СВОБОДА СЛОВА В УКРАЇНІ ТА ЄС? В Україні нема основ для розвитку вільних медіа: стабільної демократії, ефективних органів влади та протидії корупції Над Дніпром нерідко великий бізнес встановлює правила для держави, а не навпаки, як в ЄС Інформаційні впливи Росії в ЄС не настільки сильні, щоб загрожувати свободі слова, як у випадку з Україною Економічна кондиція ЗМІ в Україні та ЄС суттєво відрізняється на користь європейських медіа Українське законодавство, яке регулює діяльність ЗМІ є, по відношенню до європейського, надто непрозорим Громадянське суспільство в Україні не настільки потужне, як в країнах ЄС. Тим не менш стрімко розвивається, а це означає, що СВОБОДІ СЛОВА В УКРАЇНІ – БУТИ!!!