Презентація на тему:
СНІД

Презентація На тему:

СНІД: ЦЕ ПОВИНЕН ЗНАТИ КОЖНИЙ!

ЗМІСТ Що таке СНІД. Як довго живе вірус поза організмом людини? Шляхи передачі вірусу. Що страшніше і від чого не заразишся. Фактори, що впливають на ВІЛ. Частка зараження ВІЛ різним шляхом передачі. Фактори, що підвищують ризик зараження при статевому акті. Симптоми страшної хвороби. ВІЛ-інфікування та СНІД у вагітних .   ВИХІД

Що таке СНІД. термін СНІД розшифровується як синдром набутого імунодефіциту, але набутих імунодефіцитів багато, а СНІД – один. СНІД – повільно прогресуюче інфекційне захворювання, що характеризується порушеннями функцій імунної системи та сумою різних клінічних ознак. СНІД відноситься до групи повільних інфекцій. ЗМІСТ ВИХІД

Як довго живе вірус поза організмом людини? Віруси СНІДу при кип`ятінні гинуть через 1 хвилину. Якщо нагрівати при t = 56 С , то загинуть протягом 30 хв. Можна знищити хлором, хлорним вапном, спиртом. На шкірі гине протягом 20 хвилин. ЗМІСТ ВИХІД

Продовження А от сонячні промені і заморожування, вірус витримає без проблем. У лабораторних умовах ВІЛ може залишатися живим протягом 1-3 днів після висихання рідини. Використаний шприц або порожниста голка (без стерилізації) може містити живий вірус протягом кількох діб. ЗМІСТ ВИХІД

Шляхи передачі вірусу ВІЛ передається типовим для всіх ретровірусів способами, тобто вертикально (від матері дитині) і горизонтально, особливо при статевих контактах (вагінальне або анальні відносини із зараженим партнером). Крім цього до горизонтального шляху передачі відносяться парентеральний - (переливання інфікованої ВІЛ крові; внутрішньовенне введення лікарських засобів або наркотиків нестерильними шприцами при повторному їх використанні) - ін'єкційний, при попаданні будь-якої біологічної рідини від ВІЛ-інфікованого на шкіру та слизові за наявності на них мікротравм. ЗМІСТ ВИХІД

Що страшніше і від чого не заразитися? У різних біологічних рідинах титр вірусу може бути різним: максимальна концентрація спостерігається у спермі і крові, а, наприклад, в слині або слізної рідини можуть перебувати лише одиничні екземпляри вірусу.     ВІЛ не передається через укуси комах, при побутовому контакті, через слину. Венеричні захворювання (сифіліс, хламідіоз, герпес, мікоплазмоз, уреаплазмоз) відіграють особливу роль при ВІЛ - інфекції. Останнім часом зріс інтерес до цитомегаловірусу (сифіліс) у зв'язку з його великою частотою у хворих на СНІД. ЗМІСТ ВИХІД

Фактори, що впливають на ВІЛ титр вірусу (кількість вірусу); травма; вторинна інфекція; епітеліальні рецептори; інтенсивність експозиції; фаза інфекції. ЗМІСТ ВИХІД

Частка заражень ВІЛ за різними шляхами передачі Велика ймовірність передачі вірусу через шприц (при повторному використанні після інфікованої людини) - 80%; Трохи менше ймовірність, але теж дуже важливо! При статевому контакті з інфікованою людиною - 70-80%; Від вагітної або матері, яка годує дитину - 5-10%; Ін'єкційні наркотики - 5-10%; Переливання зараженої крові – 3-5%; І останнє: через зубний інструмент (так сказали автори даної статистики, але заразитися можна не тільки через зубний інструмент, а й через звичайний хірургічний інструмент) – 2%. ЗМІСТ ВИХІД

Фактори, що підвищують ризик зараження при статевому контакті. Ризик зараження для обох партнерів зростає при супутніх венеричних захворюваннях.    Захворювання, що передаються статевим шляхом, справедливо називають "воротами для вірусу", оскільки вони викликають виразки або запалення слизової оболонки статевих органів. При цьому до поверхні слизової оболонки надходить велика кількість лімфоцитів, особливо тих, які служать мішенню для ВІЛ (Т-4 лімфоцитів). Запалення також викликає зміни в мембранній клітин, що збільшує ризик проникнення вірусу. ЗМІСТ ВИХІД

Ймовірність зараження жінки від чоловіка при статевому контакті приблизно в три рази вище, ніж чоловіки від жінки.     У жінки при незахищеному статевому акті в організм потрапляє велика кількість вірусу, що міститься в насіннєвій рідині чоловіка. Площа поверхні, через яку вірус може проникнути всередину, у жінки значно більше (слизова оболонка піхви). Крім того, в насіннєвій рідині ВІЛ міститься в більшій концентрації, ніж в секреції піхви. Ризик для жінки зростає при ерозії шийки матки, ранках або запаленнях слизової оболонки, при менструації, а також при розриві дівочої пліви. ЗМІСТ ВИХІД

Ризик зараження і для чоловіка, і для жінки збільшується, якщо у партнерки ерозія шийки матки. Для жінки - оскільки ерозія служить "вхідними воротами" для вірусу. Для чоловіка - оскільки у ВІЛ-позитивної жінки ерозія може призвести до відшарування з шийки матки клітин, що містять вірус. Ризик зараження при контакті анальному значно вище, ніж при вагінальному. Оскільки висока ймовірність травм слизової оболонки ануса і прямої кишки, що створює "вхідні ворота" для інфекції. ЗМІСТ ВИХІД

Симптоми страшної хвороби лихоманка нез'ясованої етіології понад 1 місяць (~38 C ); загальна слабість; головний біль; підвищена втомленість; тривала діарея ( більше 1-2 місяців); нічний піт; анемія; незрозуміла втрата маси тіла на 10% і більше; пневмонія, стійка до стандартної терапії; затяжне, що повторюється або не піддається звичайному лікуванню запалення легенів; бронхіальний і легеневий кандидоз; постійний кашель більше 1-го місяця; ЗМІСТ ВИХІД

Продовження збільшення лімфовузлів 2-х і більше груп понад 1 міс; недоумкуватість у раніше здорових людей;  лімфома головного мозку; абсцеси мозку (прогресуюча багато осередкова лейкоенцефалопатія, криптококовий менінгіт, підгострий енцефаліт, можливо, цитомегаловірусної етіології.); вогнищеві ураження оболонок мозку, які характеризуються само обмежуваним менінгітом. ураження судин мозку (церебральні геморагії) і серця (не бактеріальних тромботичних ендокардит); та інші більш тяжкі захворювання. ЗМІСТ ВИХІД

ВІЛ-інфікування та СНІД у вагітних   Центр контролю та профілактики захворюваності (CDC) зараз радить усім службам охорони здоров'я рекомендувати всім вагітним жінкам проходити обов’язкове консультування та добровільне тестування на вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який викликає синдром набутого імунодефіциту (СНІД). В США більш ніж 15 000 дітей віком до 13 років, інфікованих ВІЛ, отримали вірус переважно від матерів ще внутрішньо утробно або під час пологів. Більш ніж 8 000 дітей вже захворіли на СНІД, і багато з них померли. Дослідження, проведене в 1994 році за державної підтримки, показало, що лікування ВІЛ-інфікованої жінки під час вагітності може значно зменшити ризик інфікування майбутньої дитини. ЗМІСТ ВИХІД

Продовження Це означає, що жінки, які дізналися, що вони хворі на СНІД або ВІЛ-інфіковані, зараз мають змогу отримати лікування і захистити своїх майбутніх дітей. З того часу, як таке лікування стало досить поширеним, кількість дітей, що заразилися ВІЛ від матерів, значно зменшилася. Згідно даних CDC, кількість дітей, що отримали вірус від матерів внутрішньо утробно або під час пологів, знизилася на 47% за період між 1992 та 1996 роками. ЗМІСТ ВИХІД

Виконала Студентка 16-ї групи ФМЕ Овчар Ілона Романівна