Презентація на тему:
слюсарна справа

Тема: Вступ. Загальні відомості про професію слюсаря-ремонтника. Історія розвитку та вдосконалення обробки металів, ремонтних технологій. Мета: Навчальна: дати учням уявлення про професію слюсаря. Познайомити їх з історією виникнення цієї професії; видами слюсарних робіт на різних підприємствах. Розвиваюча: розвинути кругозір та зламати стереотип про професію слюсаря та уяву про те, що слюсар повинен знати і уміти Виховна: виховувати почуття гордості за обрану професію

Таке питання задає собі біль- шість випускників різних про- фільних навчальних закладів. Адже після закінчення школи багато хто ще не усвідомлював свого "місця під сонцем" і посту-пає за принципом "аби куди-небудь". Куди піти вчитися після школи?

Експерти склали список професій, навчатися яким зараз йде величезна кількість людей.

Завдяки вище наведеній діаграмі, ми можемо спосте- рігати, що в нашій країні дуже мало людей хоче пра- цювати у сфері обслуговування. Результатом чого стає мала кількість кваліфікованих робітників. Зараз величезним попи- том на ринку праці кори- стується така професія, як слюсар.

Професія слюсаря Слюсарні роботи – це обробка матеріалів, яка зви- чайно доповнює механічну обробку, або виготовлен- ня виробів сполученням деталей, складанням машин і механізмів, а також їх регулюванням. Слюсарні ро- боти виконуються за допо- могою ручного чи механізо- ваного інструмента або на верстатах.

Люди навчилися добувати й оброблювати метал з да- вніх-давен. З металу виготовляли знаряддя праці (на- приклад, сокири, коси, серпи), засоби захисту (щити, мечі тощо) предмети домашнього вжитку (котли, чаш- ки, тази), прикраси та інші вироби.

Протягом багатьох років металеві вироби ви-готовляли вручну ковалі - ремісники. Пізніше з розвитком ковальського ремесла, появою різних пристроїв, удосконаленням знарядь праці, застосуванням бронзи та заліза праця між ковалями – ремісниками розділилася. Одні виконували грубіші роботи, наприклад знаряддя праці, речі домашнього вжитку, а інші– дрібніші та тонші предмети.

В XIV – XVст. виникає нова галузь ковальського виро- бництва – холодне кування металу. Тобто остаточна його обробка без нагрівання, а разом з нею і слюсар- не ремесло. Найтиповішими представниками цієї справи були замочники – майс- три з виготовлення замків. На початку XVIIIст. Замочників нази- вали «шлосерами» (замок ні- мецькою der Schloss). З часом іноземне слово набуло ширшого значення, так виникла назва «слюсар».

Вперше про слюсарні роботи згадувалося у 1463 році у Віденському архіві, а в 1545 році в Німеч- чині утворився слюсарний цех.

Зразки зброї, знарядь праці, різних механізмів (замків, годинників, машин) та інших виробів вражають склад- ністю обробки, ретельністю оздоблення, засвідчуючи, що холодна обробка металу, мистецтво різати метал вручну були поширені ще кілька століть тому.

З появою металорізальних верстатів та їх удоскона- ленням поступово скорочувалася частка ручної праці, бо вона замінювалася працею стругальників, токарів, фрезерувальників , шліфувальників тощо. Та однією з Провідних все ж залишалася професія слюсаря.

Види слюсарних робіт У сучасному машинобудуванні роль слюсарних робіт над-звичайно велика: жодну машину, механізм чи прилад не можна скласти та відрегулювати без участі слюсаря. Слю-сарні роботи застосовують в різних ви- дах виробництва. Тому слюсарів універ- салів поділяють за видами робіт: Слюсарі – складальники – складають ма- шини та механізми; Слюсарі – ремонтники – здійснюють тех- нічне обслуговування і ремонт машин, механізмів.

Слюсарі – інструментальники – забезпечують вироб- ництво інструментами та пристроями; Слюсарі з монтажу приладів – виконують установлен- ня їх на місце, під- ведення різних ви- дів енергії тощо.

Слюсарні роботи різних видів об’єднує єдина технологія виконання операцій, до яких належить: розмічання, рубання, випрям- ляння та згинання, різання, обпилювання, свердління, зе- нкування та зенкерування, розвірчування отворів, нарі-зання різьби, клепання, шаб- рування, розпилювання та рипасування, притирання та доведення, лудіння і склею-вання.

Обсяг слюсарної обробки значною мірою хара-ктеризується рівнем технології і залежить від типу виробництва. Одиничне виробництво – на підприємствах або в майстернях, що виготовляють різноманітні вироби у великій кількості. Слюсар на такому під-приємстві здійснює ремонт і монтаж верс- татів, виготовляє при-строї, виконує роботу шліфувальника, тока-ря, фрезерувальника тощо.

Серійне виробництво – виготовляють однорідні де- талі великими партіями, підвищують точність меха- нічної обробки і відповідно зменшується обсяг слюсарних робіт, але слюсар виконує ручну роботу, яку не можна вико- нати на машині.

Масове виробництво - однорідна продукція випускається у великій кількості та тривалий час (рік, два і більше).

Ручна слюсарна обробка менш продуктивна, ніж механічна (на верстатах), і потребує більших фі-зичних зусиль робітника. Тому там, де це можливо, ручну обробку замінюють механічною.

Дайте відповіді на запитання: Які основні види робіт виконує слюсар-ремонтник на підприємстві? Якими якостями характеризується слюсар-ремонтник? Що повинен розвивати у собі слюсар-ремонтник? Які основні технологічні операції виконує слюсар-ремонтник? Які риси характеру необхідні слюсарю-ремонтнику для успішної роботи?

Засновано центр (училище) в 1929 році на базі маши-нобудівного заводу ім. Леніна. При цьому заводі була організована шко- ла ФЗУ з метою підготовки квалі- фікованих робіт- ників. Термін нав- чання був 1,5 та 2 роки. Училище не- одноразово реор- ганізовувалось.

З 01 липня 2007 року Наказом № 513 від 19.06.07 Міністерства освіти і науки України ПТУ № 34 переіменовано в Державний професійно-техніч-ний навчальний заклад 'Нікопольський центр про-фесійної освіти'. На даний час ДПТНЗ 'НЦПО' є де-ржавним професійно-технічним навчальним зак-ладом, який входить до державної системи осві-ти. Форма власності державна. Підпорядкова-ність Міністерству освіти і науки України. Фінан-сування здійснюється за рахунок державного бюджету та позабюджетних надходжень. Реорганізація

Використані джерела: М.І.Макієнко “Загальний курс слюсарної справи” А.С. Зенкин “Справочное пособие слесаря-сбор щика”. М.П. Новиков “Слесарь механосборочних работ” hhttp://www.robota.lviv.ua/218/SLYUSARREMONTN YK.htmlttp://specialnosti.ptu. org.ua/ua/Slesar_remontnik.htm