Шкільний музей
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Шкільний музей Роботу виконав учень 7-го класу Просторівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів Ковальчук Олексій науковий керівник – вчитель Просторівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Похилько Наталія Анатоліївна Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму та краєзнавства учнівської області» Запорізької обласної ради Жовтень-2011
Просторівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів На порозі шкільного подвір'я вас зустрічає наш оберіг - скіфська баба, яка немов нагадує : все починається з історії…
Наш музей заснований у жовтні 2007 року. Створення музею є результатом цілеспрямованої систематичної, творчої пошуково-дослідницької, збиральницької роботи. Повна назва музею: краєзнавчий музей Профіль музею: комплесно-краєзнавчий, напрямок – етнографія
Місце дослідження пошукових груп: Територія Просторівської сільської ради, мікрорайон сіл Розівка, Просторе, Квіткове
Експозиції музею - «Бойова слава рідного села» - «Трудова слава односельчан» - «Рідна школа» - «Відділ народознавства» “Куточок Хліба та бережливості”
«Бойова слава рідного села» Це найважливіший відділ музею. Саме з нього починається оглядова екскурсія по музею. Саме з подій далеких воєнних років починається історія нашого села, його мешканців. Просторівці свято шанують пам’ять тих односельчан, хто загинув, захищаючи рідну землю.
Криниця Пам’яті Черпаючи з цієї криниці цілющі краплини, ми стаємо духовно багатшими, міцнішими і щасливішими.
Гортаючи сторінки архівних документів, торкаючись музейних речей, ми немов би поринаємо в ті часи, ті події, про яки читали в книжках чи бачили в кіно.
Пам’ятник нашому земляку Герою Радянського Союзу Дубініну І. В. – сюди завжди приходять учні школи, випускники, мешканці села.
«Трудова слава односельчан» Єдина жінка – тракторист нашого колгоспу Лучко Катерина Григорівна
Супетенко Григорій Дмитрович – найвидатніша людина в історії нашого села Після важких воєнних років саме він згуртував біля себе людей, щоб відбудувати те, що було зруйновано, знищено. Багато років він очолював наш колгосп, будував будинки, школу, клуби. І сам завжди був там, де найважче.
Цікаві документи нашого музею За наполегливу працю по озелененню рідного села наші односельці були премійовані поїздкою в столицю Радянського Союзу –місто-герой Москву
«Рідна школа» Це найсучасніша частина нашого музею. Але саме вона притягує до себе багатьох відвідувачів. Адже більшість просторівців навчались в нашій школі. Саме зі шкільними роками пов'язані спогади наших мам і татусів. Вже давно не б'ють в барабани, не горнять горністи і шкільну форму дівчатка одягають тільки на свято Останнього дзвоника. Та в нашому музеї можна не тільки подумки повернутись в свою юність, а навіть торкнутись до тих речей, які колись супроводжували кожного школяра: чорнильниця, рахівниця, горн, барабан, газета “Піонерська правда”…
Рідна школа Історія поруч з нами. Ми самі її творимо. Тому в музеї є місце і для висвітлення нашого життя, наших традицій
Ми постійно зустрічаємось із старожилами, цікавими людьми нашого села, запрошуємо їх до шкільного музею
Гонтар Галина представляє родинну вишивку (жіночу сорочку) на виставці вишивок у шкільному музею Основним елементом як чоловічого, так і жіночого одягу протягом століть була довга, набагато нижче стегон, сорочка. Сорочка звичайно була білою і прикрашалася вишитим орнаментом. Вишивка на жіночій сорочці містила інформацію про вік, сімейний і соціальний стан власниці. Найяскравішими квітами вишивалися сорочки дівчат і молодих жінок. Покрій сорочок не був однаковим — наприклад у закарпатських лемків розріз сорочки знаходився не спереду, а на спині.
Обрядовий пасхальний рушник Вишивка Скорейко Валентини Богданівни 2007 рік (показує Скорейко Софія, учениця 8 класу на виставці родинних вишивок у шкільному музеї 2008 рік) Рушники з глибокої давнини служили символом духовної краси і моральних чеснот кожної людини і супроводжували наших предків від народження до смерті. Вони широко використовувалися для побутових і обрядових цілей: рушниками прикрашали ікони, виставлені на покуті, з рушниками зустрічали гостей; на знак згоди на шлюб дівчина подавала сватам рушник; намітка — головний убір заміжньої жінки — також являла собою довгий, іноді до восьми метрів, рушник.
Самойленко Даша принесла в Куточок хліба сніп рекордної пшениці із родинного поля «Хліб та вода — козацька їда» Українці — землеробський народ із давніми традиціями. З незапам’ятних часів жито і пшениця були головними культурами, які вирощувалися в Украї ні. Не дивно, що українці дуже шанували хліб. Хліб на столі вважався найбільшою святинею.
Перепелиця Марія Пилипівна розповідає про те, як вона випікає хліб. Форма, в якій випікається хліб Груба – місце в плиті для випікання хліба
Ми - учасники обласних фестивалів Для того, щоб збагачувати свій досвід, ми намагаємось спілкуватись із однодумцями, тими, хто не байдужий до минулого нашого народу, хто відроджує звичаї і традиції наших пращурів. «Ти котись, жито густе, по ниві, наш рід підіймати…» Учні нашої школи показують обряд зажинків на Фестивалі хліба.
Народознавчий Фестиваль Квітів 2006 Квітучі роботи, квітуче вбрання, квітучі посмішки, квітучі МИ
На фестивалі хліба “Від зернини – до хлібини” 2007 Учні нашої школи Дудинець Сергій, Донєва Оксана, Кравченко Надія представляють Чернігівський район
Ласкаво просимо до нас! Наша адреса: 71242 Просторівська ЗОШ І – ІІІ ступенів вул.Супетенка, 11 с.Просторе Чернігівський р-н Запорізька обл. тел. ( 06140 )- 96-3-23
Схожі презентації
Категорії