Презентація на тему:
Перспективи гідроенергетики в україно-угорському транскордонному регіоні

Перспективи гідроенергетики в україно-угорському транскордонному регіоні Іван Соколь ТОВ “Енергія Карпат”

Особливості функціонування гідроенергетики України Спорудження найбільшої в Європі Дніпровської ГЕС – 560 МВт (1932 р. – введення в експлуатацію); з 1955 р. освоєння гідропотенціалу р. Дніпро - спорудження ГЕС Дніпровського каскаду; 1983 р. – введення в експлуатацію Дністровської ГЕС Рівень освоєння гідропотенціалу великих рік практично вичерпаний!!! використання технічного гідропотенціалу великих рік в Україні > 60 %.

Становлення малої гідроенергетики України у 1924 р. в Україні – 84 малих гідроелектростанцій із сумарною потужністю 4000 кВт і середньою – 47,6 кВт; у 1929 р. – їх вже 150 із сумарною потужністю 8400 кВт і середньою -56 кВт (Бузька (570 кВт), Вознесенська (840 кВт), Сутиська (1000 кВт); У 1934 р. споруджена Корсунь-Шевченківська станція (2650 кВт) - одна з найдосконаліших МГЕС та стала основою першої в Україні і в СРСР місцевої Корсунь-Шевченківської сільської енергосистеми; у 1935 - 1937 рр. – Шумська (120 кВт), Потуська (32 кВт), Писаревська (160 кВт), Білоусівська (88 кВт), Березовська (108 кВт), Клебанська (64 кВт) та інші; у 1950 р. в Україні експлуатувалось 956 МГЕС із загальною потужністю 30 тис.кВт. 20-30 рр. ХХ століття – масовий розвиток малої гідроенергетики:

Потенціал малої гідроенергетики України В Україні нараховується понад 63 тис. малих річок і водотоків загальною довжиною 135,8 тис. км, з них: 95% - дуже малі (довжина < 10 км), сумарна довжина - 112 тис. км, тобто середня довжина такого водотоку - 1,9 км; більшість малих річок довжиною < 10 км мають площу водозбору від 20,1 до 500 кв. км (87% всієї кількості і 72% всієї довжини малих річок України); малих річок з площею водозбору від 50,1 до 100 кв.км нараховується 890 (28% всієї кількості), а 797 річок (25%) мають площу водозбору 20,1 - 50 кв.км; Найбільший потенціал малих рік в Україні зосереджений у Карпатському регіоні.

Енергетичний потенціал малих річок України (1)

Енергетичний потенціал малих річок України (2)

Сучасний стан малої гідроенергетики в Україні 70 малих гідроелектростанцій (серед них такі порівняно потужні станції як Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Ладижинська та інші; технічний стан діючих ГЕС характеризується значно або цілком зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним і електротехнічним устаткуванням; наявністю несправностей у спорудженнях напірного фронту, що можуть з'явитися причиною виникнення аварійних ситуацій; замуленням водоймищ; ростом забору води на неенергетичні потреби; розмивами кріплень водозливних і берегових ділянок нижніх б'єфів; Мала енергетика України через її незначну питому вагу (0,2%) в загальному енергобалансі не може суттєво впливати на умови енергозабезпечення країни. Однак експлуатація малих ГЕС дає можливість виробляти близько 250 млн. кВт*год електроенергії на рік, що еквівалентно щорічній економії до 75 тис. тонн дефіцитного органічного палива.

Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (1) Закарпаття – це унікальний регіон з потенціалом гідроенергетичних ресурсів малих і середніх річок > 6,5 млрд. кВт*год/рік (1200 - 1500 МВт), тобто > третини загального потенціалу України; основна частина поверхневих вод – річний стік, що сягає 576000 куб. м з 1 кв. км/ рік (в Україні – 88500 куб. м з 1 кв. км/рік); 9429 водостоків загальною протяжністю 19866 км, з них 9277 малих річок довжиною до 10 км, що складає 79% усіх водостоків, їх загальна довжина 16 248 км; 152 річки довжиною > 10 км та 4 річки довжиною 100 км; загальна довжина великих річок – 3618 км; середня щільність річок – 1,7 км/ кв.км (в горах - 2 км/кв. км, у низовині - 1,3 км/кв. км); загальна площа дзеркала поверхневих вод – 15000 га.

Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (2) більша частина річної системи області належить до басейну р. Тиса; гірські річки – 75% площі водозбору, низовинні – 25 %; середня висота водозборів – 800 - 1200 м, середній уклін 20-30 %, ширина водозборів 10-30 км; середня багаторічна кількість опадів на території області – 939 мм, з них 549 мм – на формування річного стоку, а 390 мм - на випаровування;

Закарпаття - найсприятливіша територія для будівництва МГЕС (3) по області в середньому стікає 19,8 л/сек. з 1 кв. км, або 8 куб. км/рік (16 % стоку України); приблизно 2 куб. км/рік – транзитний стік річок, що витікають з-за кордону області (Вішеу, Іза, Ублянка, Улічанка та інші); з 1 кв. км території області в середньому стікає 625000 куб. м води (по Україні - 83000 куб. м). на одного жителя області припадає 7000 куб. м води (по Україні 1100 куб. м). для річок характерні весняні повені, а також повені протягом цілого року (8-10 повеней). у повноводний період (березень, серпень) формує 55-70% стоку.

Найбільш перспективні річки Закарпаття для розвитку МГЕС Біла Тиса, Боржава, Бурустуранка, Косовська, Латориця, Зла, Мокрянка, М.Шапурка, Ріка, Теребля, Тересва, Уж, Чорна Тиса та їх витоки (їх сумарний потенціал > 500 МВт (середня річна потужність) та 425 млн. Квт*год. середньорічної виробленої електроенергії)

Існуючі малі ГЕС у Закарпатті Теребле-Ріцька ГЕС (< 10% потреб області в електроенергії, потужність 27 МВт); Оноківська ГЕС (2,65 МВт); Ужгородська ГЕС (1,9 МВт); мала Білинська ГЕС (630 кВт); дві малі ГЕС на дериваційному каналі, яким із р. Уж забезпечується господарсько-питне водопостачання обласного центру; свого часу на річках Закарпаття були споруджені і діяли ліспромгоспні, колгоспні і міжколгоспні малі ГЕС (потужністю 250-400 КВт), а саме: Усть-Чорнянська, Тур′я-Реметська, Углянська, Діловська, Керецьківська, Став′янська.

Коротка характеристика Білинської МГЕС (1) перша приватна мала ГЕС у Закарпатській області; Власник – ТОВ “Енергія Карпат”; Місцезнаходження – с. Білин, Рахівський район, Закарпатської області; Дата введення в експлуатацію – 2006 р. Встановлена потужність ГЕС – 630 Квт.

Коротка характеристика Білинської МГЕС (2) середньорічний виробіток електроенергії (за технічними характеристиками) – 3188,15 (факт 2000); обслуговуючий персонал станції – 5 осіб; відноситься до класу високонапірних дериваційних станцій; середньорічний розхід на річці – 0,87 куб. м / сек.; середньомісячний розхід води для середнього по водності року може коливатись від 0,27 куб. м / сек. до 47,2 куб. м/сек. (паводок).

Коротка характеристика Білинської МГЕС (3) тип турбіни – реактивна, радіально-осьова ФГ-2-38. Виробник – ТОВ “Міні-гідро”, м. Харків; діапазон роботи по розходу води – від 0,03 куб. м / сек. до 1,0 куб. м / сек.; можлива потужність – від 30 до 800 Квт; КПД – 92,5%; генератор – асинхронний. Виробник – ВАТ “Електромаш”, м. Тираспіль, Молдова; напруга – 10 Квт.; потужність - < 1 Мвт.

Коротка характеристика Білинської МГЕС (4) КПД – 94%; частота обертів – 1500 об./хв. забезпечений номінальний набір нетто – 85 м; підключення – безпосередньо в мережу 10 Квт ЗАТ “Закарпаттяобленерго” без трансформатора; верхнє накопичувальне водосховище схема не передбачає; водозабір “тирольського” типу, який не акумулює воду і не є перепоною для проходження паводків. Подача води здійснюється на гідротурбіну самотоком через напірний трубопровід; напірний трубопровід – водопровід довжиною 2,6 км. із металевих труб d 820 мм. Напір нетто, визначений як перепад відміток верхнього б’єфа води на водозаборі і рівня води в каналі, який відводить воду в р. Тиса, складає 100 м.

Коротка характеристика Білинської МГЕС (5)

Контактна інформація Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергія Карпат” Україна, Закарпатська область, м. Ужгород 88000, вул. 8-го Березня, 46 Тел./Факс: +38 031 26 196 69 E-mail: bkyniv@gmail.com; sokal.i@mail.ru

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!