Презентація на тему:
Культура співпраці

Українська мова та інформаційне суспільство Конференція вчителів української мови та літератури 23 серпня 2011 року

культуру співпраці - здатність співпрацювати, домовлятися, долати конфліктні ситуації, узгоджувати зміст і процедури діяльності, діяти продуктивно й творчо; культуру мотивації - здатність самостійно визначитися й діяти незалежно (мотивувати власні дії відповідно до власного ставлення до людей, подій, речей тощо); Необхідно сформувати:

культуру роботи з інформацією - здатність накопичувати, систематизувати й опрацьовувати інформацію, на її підставі осмислювати себе, суспільство, природу, виробляти нові уявлення, поняття, теорії, алгоритми діяльності; Необхідно сформувати:

культуру життєзбереження - здатність зберігати і зміцнювати власне здоров'я як найбільшу суспільну цінність. Необхідно сформувати:

Важливим фактором розвитку кожної з означених компетентностей є мова: як носій інформації, як засіб спілкування, пізнання, співпраці і навіть життєзбереження (духовне, психічне здоров'я людини багато в чому залежить від правильного користування мовними засобами).

Це необхідно враховувати! Людина, оточена електронними носіями інформації, може задовольнити найрізноманітніші потреби в нових знаннях і спілкуванні у віртуальному просторі. Проте ці процеси відбуваються досить пасивно, тому що переважає візуальне сприймання відеоряду (особливо в телебаченні та кіно), тоді як текстовий носій інформації здебільшого залишається поза увагою. Все це значно обмежує можливості розвитку як мислення, так і мовлення.

Характерна риса інформаційної доби - це глобалізація інформаційного середовища Глобалізований світ над усе цінує миттєве переміщення інформації, тому, природно, тяжіє до мовного універсалізму, сама мова швидко набуває технологічного статусу.

Рейтинг мов за вживаністю в Інтернеті За даними ресурсу Internet World Stats, рейтинг мов за вживаністю в Інтернеті такий: англійська мова - понад 478 млн. користувачів китайська - 383 млн. іспанська - 136,5 млн. Також популярні в Інтернеті японська - 128 млн., французька - 79 млн., португальська - 73 млн. Російську мову використовують 45 млн. користувачів, за нею в рейтингу йде корейська мова (37 млн. осіб).

Імідж держави та імідж мови Імідж держави та її мови у світовому інформаційному і культурному середовищі автоматично визначає частка присутності в інтернеті.

За даними статистичного сервера Вікімедіа, у лютому 2011 року середньодобове відвідування української Вікіпедії перевищило 1 млн. осіб. У лютому поточного року за швидкістю зростання популярності українська версія Вікіпедії була на третій сходинці після корейської та російської. У березні 2011 року кількість відвіданих в українській Вікіпедії сторінок склала 31,4 млн, на 71% більше, ніж у березні 2010 року.

Упродовж травня 2011 року 60% користувачів інтернету в Україні хоча б раз на місяць заходили на сайт Українська вікіпедія. Щомісяця в українську Вікіпедію вноситься в середньому 25000  редагувань. Загалом користувачі з України щомісяця переглядають близько 40 мільйонів Інтернет- сторінок, посідаючи у відповідному рейтингу місце між Венесуелою та Румунією. Це вселяє надію на те, що створити україномовне культурно-інформаційне середовище хоч і нелегко, але можна.

Профілю онлайн-аудиторії відповідає такий віковий розподіл користувачів: 41,1% громадян України – люди у віці 50 років і старші (лютий 2011 р.)

Як навчитися вчителю З метою забезпечення 100-відсоткового оволодіння вчителями до кінця 2011 року основ інформаційно- комунікаційних технологій Міністерство рекомендує активізувати традиційні та запроваджувати інноваційні форми: учитель – учитель. школа – школа. учень – учитель.

Це важливо Найбільш зручний і дешевий спосіб для поширення якісної навчальної й не тільки інформації українською мовою – Інтернет. Маючи ексклюзивні, корисні, адекватні часові викладені українською мовою матеріали, її можна й треба зробити мовою освіти і то без зайвого тиску. Якщо це вдасться, знати українську мову буде просто необхідно - щоб дістати потрібну інформацію.

…Від того, які знання ми поширюватимемо серед населення, залежить майбутнє нашого народу. Сьогодні значною мірою від наявності Вікіпедії залежить майбутнє мови. А буде мова — буде держава! (Юрій ПЕРОГАНИЧ, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України і виконавчий директор Громадської організації “Вікімедіа Україна”).

Українська освіта та інтернет Новий вектор розвитку освіти визначають і мають забезпечити її модернізацію: Національний проект «Відкритий світ», Національна програма «100 відсотків», проект «1 учень – 1 комп’ютер»

Коли не знаєш, що робити, зроби крок уперед! Конфуцій. Не бійтеся робити те, що не вмієте. Пам’ятайте: ковчег збудував любитель - професіонали збудували "Титанік"… Невідомий автор.