Презентація на тему:
Класифікація природних катастроф

Кафедра медицини катастроф і військової медицини Автор: cт. викл. Ярошенко М.Б. Стихійні лиха, їх класифікація та медико-тактична характеристика. Основи організації та проведення аварійно-рятувальних та невідкладних робіт, медична допомога в районах стихійних лих Лекція 5

Актуальность темы: З 1980 до 1990 р. число катастроф різного походження зросло на 50 % в порівнянні з попереднім десятиріччям. Людські втрати за цей період збільшились майже в 6 разів. Щорічно збитки від стихійних лих складають біля 30 млрд. доларів США та забирають життя до 250 тис. жителів планети . За останні два десятиріччя катастрофи стали причиною загибелі 3 млн. людей, число постраждалих від них склало біля 800 млн. чоловік, а загальна вартість збитків оцінюється в 100 млрд. доларів США.

Класифікація природних катастроф Геологічні Виверження вулканів, земле-труси, цунамі Тополо-гічні Метеоро-логічні Зсуви, осипи, просідання земної поверхні, селі, снігові лавини, зледеніння, повені, підтоплення, засухи тощо. Зливи, ураган, буря, смерч, блискавки тощо Бактеріо-логічні Епідемії Зоологічні Наплив сарани, термітів тощо

Класифікація природних катастроф Щорічно у світі реєструється понад 100 тис. поштовхів, з яких 2 – силою 8 балів, 70 – 7 балів, 6 балів – 100, 5 балів – 1500, 4 бали – 3000. Землетруси становлять 15 % від усіх природних катастроф, проте займають перше місце за масштабами людських і матеріальних втрат (до 100 тис. жертв і 400 млн. доларів США) щорічно . Значна територія України (120 тис. кв. км, 20 % від загальної території з населенням 11 млн. осіб) - сейсмо-генна з силою земле-трусів – 6-8 балів. У Криму можливі земле-труси до 9 балів, у Південно-Західному регі-оні - до 7 балів, у Києві - 4-6 балів (за шкалою Ріхтера). 4-6 балів (сильний) – легке пошкодження будов 7 балів ( дуже сильний) – тріщини у стінах кам’яних будов 9 балів ( спустошливий) – сильні ушкодження та руйнування кам’яних будов. 8 балів ( руйнівний) будов значно ушкоджуються Геологічні Виверження вулканів, земле-труси, цунамі

Медико-санітарні наслідки землетрусів 10 % випадків травм - безпосередня дія обвалів, руйнацій стін і дахів будинків, 35 % випадків травм - дія падаючих конструкцій та уламків споруд, 55 % випадків травм - неправильна поведінка самих постраждалих, неусвідомленість власних дій, які були обумовлені нервово-психічним стресом (виплигуванням з вікон, забиті місця під час поспіху тощо). Обсяг санітарних втрат - 10-12 % від кількості тих, хто потрапив до зони землетрусу. Загинули Отримали важкі травми = 3 1 ВИДИ ТРАВМ ПРИ ЗЕМЛЕТРУСАХ: переломи різноманітних локалі-зацій; травматичні ампутації; пошкодження м’яких тканин; травми голови; синдром довготривалого роз-чавлення; інфекційні захворювання; нервово-психічні розлади. Неминуча поява серед населення психічних реакцій (до 75 % постраждалого населення), тяжкість яких залежить як від руйнуючої сили землетрусу, так і від особистості самого постраждалого. Емоційні реакції, що виникають у зв'язку з побоюваннями за своє життя і життя своїх близьких, є результатом впливу стресової ситуації. Вони виявляються в людей почуттям страху, загальною загальмованістю, внутріш-ньою напругою, порушенням сну, різноманітними істеричними реакціями. 10 % постраждалих вимагає невідкладної психоневрологічної допомоги. Крім того, у осіб, що виявилися в зоні землетрусу, збільшується частота нападу гострої серцевої недостатності, інфаркту міокарда, гіпертонічних кризів, гострих порушень мозкового кровообігу, а також зростає кількість передчасних пологів. Сейсмонебезпечні зони України

Землетрус у Вірменії, 7 грудня 1988 року, м. Спітак. Всього внаслідок землетрусу загинуло 25 000, поранено 32 500 людей. Медико-санітарні наслідки: переломи кісток кінцівок і тазу – 49,7 %; пошкодження черепа і хребта – 27,1 %; синдром довготривалого розчавлення – 23,8 %; ізольовані пошкодження м’яких тканин – 12,5 % травми грудної клітки і живота – 10,7 %. Розподіл за тяжкістю: дуже тяжкі – 20,9 %; тяжкі – 29,7 %; середньої тяжкості – 33, 0 %; легко травмовані – 16,4 %.

Південний схід Ірану, 26 грудня 2003 року, м. Бам, землетрус силою 6,9 бала. Загинуло понад 4 000, поранено 30 000 людей. 75 % постраждалих госпіталізуються у перші 3 доби після землетрусу. Хворі, які протребують невідкладної допомоги поступають протягом 15 діб. В перші години поступають постраждалі з легкими ураженнями, на 2-3-тю доби – з важкими ураженнями. Через 6-7 діб – з гнійно-септичними ускладненнями ран м’яких тканин і відкритих переломів.

СМЕРТНІСТЬ ПІСЛЯ ЗЕМЛЕТРУСІВ: монотравма живота – 5,4 %; монотравма грудної клітки – 0,2 %; монотравма голови та шиї – 0,1 %; монотравма кінцівок – 3,8 % політравма – 53,2 %.

Результати землетрусу на Тернопільщині січень 2002 р., потужність 4 бали. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ РЯТУВАЛЬНИКІВ: в перші 3 год. рятувальники можуть врятувати до 90 % людей, які залишилися живими; в перші 6 год. - 50 %; через 10 днів проведення рятувальних робіт припиняється.

Загальні проблеми, які виникають під час землетрусів: Відсутність або недостатність медичного персоналу для надання екстреної медичної допомоги постраждалим. Руйнування лікарень. Відсутність або недостатність медичного обладнання та ліків. Відсутність або недостатність питної води та їжі. Недостатність засобів для транспортування важкоуражених. Проблема зберігання, ідентифікації та поховання загиблих. Руйнування комунальних служб у районі лиха. Відсутність зв’язку. Ризик поширення інфекційних хвороб, пов’язаних із великим зосередженням людей, які втратили своє житло, відсутність належних санітарно-епідемічних умов у місцях їх розташування.

Класифікація природних катастроф За останні 30 р. на території України відмічається понад 5 000 провальних форм осідання земної поверхні й сталося 20 000 зсувів, обвалів, осипів загальною площею 1880 км2. Порівняно з 80 роками їх кількість зросла майже на 45 %, площа поширення - на 28,8 %. Зсувні процеси поширилися на територію майже 200 міст і селищ міського типу 18 областей України. Зони осідань земної поверхні Тополо-гічні Просідання земної поверхні, зсуви, осипи, селі, снігові лавини, повені, підтоплення, засухи, лісові пожежі тощо.

Осідання ґрунту в Монастириському районі Осідання ґрунту з повним руйнуванням багатоповерхового будинку в Дніпропетровську Зона осідання ґрунту в Західному Донбасі становить 8 000 км2, в Дніпропетровській обл. – 500 км2. Сумарне осідання може ста-новити 5-7 метрів. Осідання ґрунту веде до катастрофічних підтоплень

Наносний зсув, м. Сарно, Італія, травень 1998 року. Найбільшу небезпеку становлять зсуви, що відбуваються на забудованих територіях, які можуть виникати миттєво і важко піддаються прогнозуванню. Зсуви зумовлюють механічні травми і внаслідок погіршення умов проживання – психоневрологічні розлади, загострення соматичної патології, погіршення епідеміологічної ситуації. Фільм Зсув – рух мас переоб-тяженого опадами гру-нту по твердих ске-лястих схилах з верши-ни до підніжжя.

Райони України з можливістю сходження селевих потоків Сель – бурхливий кам’яно-грязьовий потік, що формується раптово, внаслідок різкого підйому рівня води в гірських ріках. Сель містить у своєму складі тверді матеріали (10-75 % його обсягу) і рухається зі швидкістю понад 10 м/с. Обсяги селю можуть сягати сотень тисяч мільйонів м3, а розміри гірських порід - до 3-4 м і масою до 100-200 т. Маючи велику масу і швидкість пересування, селі руйнують будинки, споруди, дороги і все решту на шляху прямування. Сходження селевого потоку Селі зумовлюють механічні травми і внаслідок погіршення умов проживання – психо-неврологічні розлади, загост-рення соматичної патології, погіршення епідеміологічної си-туації.

Райони України з лавинною небезпекою Сходження снігової лавини Замети, зледеніння, лавини впли-вають на роботу транспорту, комунально-енергетичного господар-ства, установ зв'язку, сільсько-господарських об'єктів тощо. Особливо небезпечними є снігові обвали в горах, що мають велику руйнівну силу і заподіюють великого матеріального збитку та спричинюють людські жертви. Снігові лавини зумовлюють механічні травми, переохолодження, і внаслідок погіршення умов проживання – психо-неврологічні розлади, загост-рення соматичної патології. Зледеніння, Центральна Україна, зима 2000-2001 р. Паморозь с. Озерна, Зборівського району, березень 2002 р. В зоні обледеніння постраждало - 746 осіб Загинуло - 6 осіб Госпіталізовано - 174 особи Було знеструмлено 360 лікувальних закладів 1748 ФАПів

Карта повеней і підтоплень в Україні Повені – найпоширеніше стихійне лихо в Україні повеней підтоплень Повені - тимчасове затоплення значної частини суші водою внаслідок швидкого танення снігу навесні, сильних дощів, заторів і зажерів на річках, нагонного вітру тощо. Складають 40 % усіх природних катастроф у світі. Підтоплення - тимчасове затоплення значної частини суші водою внаслідок підвищення рівня грунтових вод внаслідок рясних опадів і порушення природної грунтової дренажної системи. За 20 років кількість міст, селищ і сільських населених пунктів із сталими проявами підтоплення зросла удвічі і становить 995 населених пунктів. Підтоплення – “постійно дію-ча надзвичайна ситуація“

Повені на великих ріках (Дніпро, Дністер, Дунай та Сіверський Донець) є “тихими”. Вони викликають тривале затоплення значних територій і необхідність часткової евакуації населення. Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) є бурхливими. Вони формуються від кількох годин до 2-3 діб і можуть викликати важкі й трагічні наслідки.

Причини катастрофічних паводків на Закарпатті Розвитку повеней сприяють нераціональна вирубка лісів, гідромеліоративні роботи, транспортне, промислове і житлове будівництво, що призводить до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод. Найбільша гущина річкової мережі – 1,7 км/км2 (9 426 річок і потічків з сумарною довжиною 19 793 км. До 75 % території області – гірська місцевість і тільки 49,8 % -* зайнята лісами. Закарпаття належить до зливонебезпечних районів Європи. На Закарпатті відмічаються періоди високої і низької водності. які чергуються в середньому через 10 років.

1998 рік. За 12 год. у зоні паводку опинилось більше 260 населених пунктів та майже 400 тис. населення. 17 чол. загинуло, 1 пропав без вісти. Непридатними стали 2695 житлових будинків. 2001 рік. У 255 населених пунктах було підтоплено 33580 будинків, 1920 зруйновано. У зоні затоп-лення опинилось 218044 мешканців, з яких 50310 – діти. Загинуло 9 чол. Було затоплено або підтоплено 47 будівель медичних зак-ладів.

Медико-санітарні наслідки повеней 1. Сецифічні (викликані наслідками водної стихії) : утоплення, переохо-лодження, механічні травми. 2. Загальні (виникають під впливом стресових ситуацій, змін у навколишньому середовищі, погір-шення побутових умов тощо): а) психічні розлади; б) загострення хронічних захво-рювань, насамперед серцево-судинних; в) ріст кількості бронхо-легеневої патології, в т.ч. туберкульозу; г) спалахи масових інфекційних захворювань (гострих кишкових інфекцій, сальмонельозу. гепатиту А); д) в ендемічних районах спалахи зооантропонозних захворювань (туляре-мія, лептоспіроз).

Медико-санітарні наслідки повені на Закарпатті (листопад-грудень 1998 року) Хірургічна і травматологічна патологія – 5,7 %; Терапевтична патологія: Захворювання дихальної системи – 31,6 %; Захворювання серцево-судинної системи – 16,1 %; Захворювання шлунково-кишкового тракту – 12,0 %; Неврологічна патологія - 12,5 %. Чисельність виявлених хворих - 8,1 %. З них – госпіталізовано 8,3 %: переохолодження - 17,2 %; з соціальних причин – 13,5 %; з соматичними захворюваннями – 61,3 %; з інфекційною патологією - 8,0 %. Серед всіх хворих інфекційна патологія була виявлена у 25,8 % (гастроентероколіти, ангіни, випадки дизентерії, ентеровірусних інфекцій, вітряної віспи,краснухи, епідемічного паротиту).

Медико-санітарні наслідки повеней на Закарпатті Відмічається закономірність: у середньому при повенях число хворих - до 10 % від усіх постраждалих, з них госпіталізується – до 8 %. Вона дозволяє проводити попе-редні розрахунки кількості ліжок на випадок цієї надзвичайної ситуації. Тому при повенях необхідним є постійний моніторинг за ста-ном здоров’я постраждалого населення.

Класифікація природних катастроф Стихійні метеорологічні явища на території України Для останнього двадцяти-річчя характерним є під-вищена повторюваність сти-хійних метеорологічних явищ. Сильний вітер спостерігається в основному в холодний період року і частіше в гірських районах Українських Карпат, Криму, на Донецькому кряжі, Волинській та Подільській височинах. Метеоро-логічні Зливи, ураган, буря, смерч, блискавки тощо

Бали м/с Характеристики Дія вітру Руйнівна дія урагану Фільм Штат Флорида, США 1992 рік Ураган IV категорії

На період урагану (смерчу) до 50 % травм виникає від предметів, що летять і падають. У структурі ушкоджень черепно-мозкова травма може складати 50-70 %, (при цьому 18-20 % складає тяжка ЧМТ), переломи кісток кінцівок, тазу, хребта - біля 15 %. Комбінована травма може складати 60-65 %. Рани звичайно бувають рвані, забруднені піском, землею, осколками скла на велику глибину. Медико-санітарні наслідки урагану Результат буревію, с. Вовківці Борщівського району, 3 березня 2002 р Результат урагану на Івано-Франківщині, липень 2004 р.

Урагани нерідко супроводжуються значними опадами, що може погіршувати медико-санітарні насліки стихійного лиха. 4-5 серпня 2004 р. внаслідок сильної зливи і урагану від берега були відрізані відпочиваючі узбережжя Азовського моря у Приморському районі Миколаївської області. Ряту-вальники МНС Запорізької області за 2 дні роботи евакуювали з узбережжя понад 150 осіб різного віку і впродовж декількох днів вивезли їх особистий транспорт. Для еваку-йованих було створено умови для тимчасового перебування.

9-10 липня прокотився ураган по Західних областях України. Найбільше постраждала Івано-Франківщина. Сильний вітер поєднувався з градом і дощем.

Дякую за увагу !