Презентація на тему:
Календар знаменних та пам’ятних дат на 2014 – 2015 н.р.

Календар знаменних та пам’ятних дат на 2014 – 2015 н.р.

День знань («Освіта це те, що залишається, коли ми забуваємо все, чому нас вчили раніше», — А. Ейнштейн; «Учень подібний весляру, який гребе проти течії. Тільки він підніме весла, його починає зносити назад», — китайська мудрість; «У школі не можна всьому навчитися — потрібно навчитися вчитися», — Мейєрхольд; «Якщо запастися терпінням і виявити старання, то посіяне насіння знання неодмінно дадуть добрі сходи. Освіта корінь гіркий, та плід солодкий», — Леонардо да Вінчі)

245 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769–1838), українського письменника, поета, драматурга («Великий співець України»; «Поет, новатор і патріот»; «Класик нової української літератури»)

120 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894-1956), українського кінорежисера, письменника, кінодраматурга, художника («Класик світового кінематографу»; «Геній найвищої проби»; «Довженко вчора і сьогодні»; «Господи, пошли мені сили», – О. Довженко; «Олександр Петрович Довженко — гордість України»)

150 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського (1864-1902), українського поета, публіциста, перекладача («Борець за утвердження справедливого суспільно-політичного ладу»; «Поет-лірик, публіцист, перекладач творів з 25 літератур світу»)

180 років від дня народження Анатолія Патрикійовича Свидницького (1834-1871), українського письменника, громадського діяча і фольклориста («Нерозквітлий талант»)

225 років від дня народження Джеймса Фенімора Купера (1789–1851), американського письменника-романтика («Дослідник лісів і степу Нового Світу», – М. Горький; «Безділля – не відпочинок», – Д. Купер; «В істинному таланті немає нічого виняткового. Він посланий природою і апелює до неї ж», – Д. Купер; «...Легше обійти підступність розумом, ніж здолати нерозсудливістю», – Д. Купер; «Поганий той радник, який сам не слухає чужих порад», – Д. Купер)

150 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913), українського письменника і громадського діяча («Поет української інтелігенції М. Коцюбинський»; «Великий сонцелюб»; «Михайло Коцюбинський і сучасність»; «Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?», – М. Коцюбинський)

85 років від дня народження Івана Олексійовича Світличного (1929–1992), українського поета, літературознавця, критика, перекладача («Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна», – І. Світличний; «Вщухає суєтна тривога. І в небесах я бачу Бога,  І Боже слово на землі», – І. Світличний; «Поезія — свобода серця…», – І. Світличний; «Безчестю алібі нема», – І. Світличний; «За рай життям платити треба!», – І. Світличний)

85 років від дня народження Дмитра Васильовича Павличка (1929), українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча («О рiдне слово, що без тебе я?!»; «Мова – то найцiннiший скарб», – Д. Павличко)

Всеукраїнський день бібліотек («Велика бібліотека швидше розсіює, ніж повчає читача. Набагато краще обмежитися декількома авторами, ніж необдумано ч итати багатьох», — Сенека;

110 років від дня народження ҐремаҐріна (1904-1991), англійського письменника і драматурга («Домовитися можна завжди, якщо обидві сторони отримують рівні переваги», «Тишу можна винести, тільки коли ти щасливий або спокійний», – Ґрем Ґрін)

105 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937), українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця («Весни розспіваної князь»; «Знане і незнане про Антонича»; «Мабуть, мій дім не тут»)

День працівників освіти («Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу», – Джон Локк)

110 років від дня народження Миколи Платоновича Бажана (1904-1983), українського  письменника, філософа,  громадського діяча, перекладача, поета  («Карбований слів володар»; «І серце в путь мене веде, І я не йти — не можу…», — М. Бажан)

125 років від дня народження Михайла Опанасовича Драй-Хмари (1889–1939), українського поета, літературознавця, перекладача («Михайло Драй-Хмара та українська національна ідея»; «Він хотів «жить, творити на своїй землі…»; «Важко проти вітру йти», — М. Драй-Хмара)

200 років від дня народження Михайла Юрійовича Лермонтова (1814-1841), російського поета, прозаїк, драматурга («Герой нашого часу»; «Повір мені — щастя тільки там, де люблять нас, де вірять нам!», — М. Лермонтов)

160 років від дня народження Оскара Уайльда (1854-1900),  ірландського поета,  драматурга, письменника («Це жахливо важка робота – нічого не робити»; «Почуття тривоги несумісне з почуттям свободи»; «Завжди прощайте своїх ворогів, ніщо не дратує їх більше»; «Будь собою – всі інші ролі вже зайняті», — О. Уайльд)

160 років від дня народження Артура Рембо (1854-1891), французького поета («Я вирішив переписати теперішнє, щоб змінити майбутнє», – А. Рембо); «Єдине, що нестерпне – це те, що перенести можна все», – А. Рембо)

Міжнародний день шкільних бібліотек

115 років від дня народження Григорія Михайловича Косинки (Стрілець) (1899-1934), українського письменника, критика, перекладача («Український письменник-новеліст»; «Сльозами горя не залити», –Г. Косинка; «Квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хороше», – Г. Косинка; «Реабілітований посмертно») Григорію Косинці Ми тебе шукаєм по росинці В Щербанівці, серед тополин, І виходить мати у косинці Виглядає, чи не прийде син. Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть замучена епоха Над безсмертним іменем твоїм. А. Малишко

255 років від дня народження Фрідріха Шіллера (1759-1805), німецького поета, драматурга, теоретика мистецтва («Вдячність забувається найчастіше», –Ф. Шіллер; «Дружба – не такий нікчемний вогник, щоб погаснути в розлуці», –Ф. Шіллер; «Вільний лише той, хто володіє собою», –Ф. Шіллер; «Великі душі переносять страждання мовчки», –Ф. Шіллер; «Нехай він вірить в себе, і йому повірить весь світ», –Ф. Шіллер)

320 років від дня народження Франсуа Вольтера (1694-1778), французького поета, письменника, просвітителя, філософа («Я ніколи не погоджуся з вашими переконаннями, але віддам життя за те, щоб ви могли їх вільно висловлювати», — Ф. Вольтер; «Чоловік повинен допомогти жінці бути слабкою, сильною вона може бути і без нього», — Ф. Вольтер; «Подумай, як важко змінити себе самого, і ти зрозумієш, наскільки мізерні твої можливості змінити інших», — Ф. Вольтер; «Праця позбавляє людину від трьох головних зол – нудьги, вад і нестатку», — Ф. Вольтер; «Сльози — це німа мова», — Ф. Вольтер; «Головне — ладнати сам зі собою», — Ф. Вольтер; «Ніколи не буває великих справ без великих труднощів», — Ф. Вольтер)

День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій («Вчені про голодомор»; «То був страшний навмисний голод»)

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС («Чорнобиль – скорбота пам’яті людської»; «Трагедія ХХ століття»; «Герої-ліквідатори аварії на ЧАЕС»)

230 років від дня народження Якоба Грімма (одного з братів Грімм, 1785–1863), німецького письменника, відомого казкаря, професора Геттінгенського і Берлінського університетів, члена Прусської АН.

80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963), українського поета, журналіста, шістдесятника, автора книги для дітей Цар Плаксій та Лоскотон», збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина» (Книжкові виставки: «Найчистіша душа незрадлива…», «Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати…», «Тільки  тим  історія  належить, хто сьогодні бореться й живе»).

220 років від дня народження Олександра Сергійовича Грибоєдова (1795–1829), російського письменника, автора комедій «Лихо з розуму», «Молоде подружжя», «Студент».

День соборності України. (Книжкові виставки: «Соборність України – основа державності»,«Соборність України – понад усе!», «Соборність України – соборність нашої свідомості», «Соборність України: символ свободи та єднання України», «Сила нації – в її єдності»).

225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (1790–1865), українського літератора, автора віршів, романтичних балад, байок, найпопулярнішою з яких стала сатирична байка «Пан та собака», перекладача творів класиків світової літератури Й. В. Гете, А. Міцкевича та ін. (Книжкові виставки: «Бажаючи плакать, я смішу інших!», «Щоб полегшити свою долю і свої пекучі жалі,… я пишу забавні вірші», «Мої дні – це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, і я плачу сміючись»).

155 років від дня народження Антона Павловича Чехова (1860–1904), російського письменника, драматурга-новатора, автора п’єс «Вишневий сад», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка».

85 років від дня народження Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930), українського дитячого письменника-гумориста, автора пригодницьких повістей для дітей та юнацтва «Тореадори з Васюківки» (трилогія), «Неймовірні детективи», збірок оповідань «Шурка і Шурко», «Космо-Натка», «Пригоди Грицька Половинки», казок «В Країні Сонячних Зайчиків», «Казкові пригоди Грайлика».

20 років від дня створення Української бібліотечної асоціації (1995), незалежної всеукраїнської громадської організації з індивідуальним і колективним членством, яка об'єднує на добровільних засадах осіб, професійно пов'язаних з бібліотечною справою, бібліографічною та інформаційною діяльністю, та тих, хто зацікавлений у їх розвитку.

125 років від дня народження Бориса Леонідовича Пастернака (1890–1960), російського поета, перекладача творів Т. Шевченка, У. Шекспіра, Й. Гете, лауреата Нобелівської премії (1958), від якої відмовився.

110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987), українського письменника, одного з організаторів створення Карпатської України, редактора газети «Волинь», автора романів «Гори говорять» (про визвольну боротьбу гуцулів), «Чого не гоїть вогонь» (про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині), «На твердій землі» (про життя в Канаді українських переселенців), трилогій «Волинь», «Ост», повісті «Марія» (присвяченої матерям, які загинули голодною смертю в Україні 1932–1933 рр. (книжкові виставки: «Хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю» (У. Самчук), «Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом» (У. Самчук)).

Міжнародний день рідної мови (книжкові виставки: «Справжній син тебе не кине, рідна мово – гордість й біль» (В. Дуб), «Рідна мова – це моє життя, дихання. Це – як група крові, вона незмінна» (Марія Матіос), «Людина байдужа до рідної мови – дикун» (Костянтин Паустовський), «Хто… не любить рідної мови, той неук і в інших мовах» (В. Сухомлинський), «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко), «О мово вкраїнська! Хто любить її, той любить мою Україну!” ( В.Сосюра), «Я мовою своєю буду говорити, я щастя, миру хочу. І на тім стою» (Надія Красоткіна)).

120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), українського поета, перекладача, автора поетичних збірок «На білих островах» (1910), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Знак терезів» (1932), «Київ» (1935), автора кількох книжок поетичних перекладів, серед яких поема А. Міцкевича «Пан Тадеуш», трагедія В. Шекспіра «Король Лір» та ін. (Книжкові виставки: «Була у нього посмішка дитяти – блакиті української тепло…» (Дмитро Павличко), «Велетень української культури ХХ ст. Максим Рильський», «Побачиш ти в пісні моїй луну своїх власних надій…» (Максим Рильський), «Читачу, вглибися у те, чим я свою пісню зігрів…» (Максим Рильський)).

85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шестидесятниці, поетеси, матері Оксани Пахльовської, лауреата Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994), автора збірок поезій «Мандрівка серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), історичного роману у віршах «Маруся Чурай» (1979) (Книжкові виставки: «Мені відкрилась істина печальна» (Ліна Костенко), «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть» (Ліна Костенко), «Людині бійся душу ошукать…» (Ліна Костенко)).

Міжнародний день дитячої книги (Книжкові виставки: «Книга для дітей, що волога для полів», «Книга не пряник, а дітей до себе манить», «Читання – це віконце, через яке діти бачать, пізнають світ і самих себе»  (В. Сухомлинський)).

95 років від дня народження Григорія Михайловича Тютюнника (1920–1961), українського прозаїка, поета, автора роману «Вир», повісті «Хмарка сонце не заступить» (1957), поетичної збірки «Журавлині ключі» (1963).

95 років від дня народження Дмитра Григоровича Білоуса (1920–2004), письменника-гумориста, автора збірок гумору та сатири «Веселі обличчя» та «Осколочним!», поетичних збірок «Чари барвінкові» та «Диво калинове», книжок для дітей.

125 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова (1890–1937), українського літератора, історика літератури, першорядного майстра сонетної форми і блискучого перекладача античної поезії, лідера славетної плеяди поетів-неокласиків.

День Чорнобильської трагедії (Книжкові виставки: «Рани Чорнобиля», «Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять, за скоєний гріх розіп'ята живцем» (А. Багряна), «Малина спіє. І на все, на все лягає пил чорнобильської траси» (Л. Костенко), «Чорнобильський привид повсюди блукає, загрозливо лапи підніс» (Жанна Коруняк), «Мовчить Чорнобиль - дід кремезний, // Цеглиння з вогнищ погляда. // Тут свято довго не воскресне – // Зайшла в країни дім біда!» (Володимир Вауленко), «Голосить дзвін стривожено у квітні, // засмучує весняні дні привітні, // озветься в серці кожної родини // і стогоном у грудях України» (Леся Вознюк)).

День Перемоги (Книжкові виставки: «День Перемоги – день пам’яті та надії», «Ті дні у пам’яті народній», «Бач, страшніше, як війна, у житті нема біди» (В. Вішко), «Пройшла війна стежками долі» (П. Сорокопуд), «А пам’ять священна…», «Хто за свободу вийшов проти смерті, тому немає смерті на землі...», «Їх життя, їх помисли високі, // Котрим не судилось розцвісти, // Закликають мир ясний і спокій, // Як зіницю ока, берегти» (В. Симоненко)).

120 років від дня народження Тодося Степановича Осьмачки (1895–1962), видатного українського письменника, поета, прозаїка, що творив у дусі символізму та неоромантизму, перекладача (переважно В. Шекспір) (Книжкові виставки: «Поет із пекла», «Із Батьківщини рідної втікач», «І, мабуть, час того колишнього бажання був тяжко зaклятий стогнанням вічних мук» (Тодось Осьмачка)).

175 років від дня народження Марка Лукича Кропивницького (1840–1910), українського драматурга, актора, режисера, автора понад 40 п’єс, зокрема драм «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Дві сім’ї», «Метелик» (Книжкові виставки: «Батько українського театру Марко Кропивницький», «Марко Кропивницький – видатний діяч українського театру», «Життя, присвячене театру», «Корифей «театру корифеїв»», «Драматургія Марка Кропивницького»).