Грибна абетка
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Боровик Із своїх найперших днів Найбіліший із грибів. По властивостях він цінний, Лікар від хвороб відмінний.
Гордо голову тримає і про сан свій усе знає. До уваги давно звик знаний дядько боровик! Важлива в лісі в мене роль: Я – БІЛИЙ ГРИБ, грибний король. В бору зростати здавна звик, Тому ще звуся – БОРОВИК.
Бабка Підберезовик Під березою грибочок, Поряд жінка і синочок... З деревом вони куми, Добре знаємо їх ми!
Хоч крилець я не маю, У небі не літаю, Та є у мене шапка Й товста нога м‘ясиста. Не бійтесь мене їсти, Я гриб на ймення БАБКА.
Познайомтесь – це ГРУЗДІ, Ніжки куці та тверді. Шапки – лійки немаленькі, Чорні, жовті та біленькі.
Моя бабуня змолоду Ще дикою була, Твердіючи від холоду, На дереві росла. А я тепер щаслива, Бо зовсім „свійська” ГЛИВА.
Під листям купкою – подружки, Рудоголові ГОВОРУШКИ. Бурчить до рижика синяк: Не наговоряться ніяк…
Росте у лісі й серед поля, Він ЗОНТИК, а не парасоля. Високий, пишний – видно всюди. Чому ж його, смачного, люди Минають ввечері та зранку?! Бо дуже схожий на поганку.
У сосновому ліску Поховалися в піску – Видно тільки капелюшки. Хоч вони й непоказні, Але дуже вже смачні Твердолобі ЗЕЛЕНУШКИ.
Лисички Ці грибочки невеличкі, Із близнючок в них сестрички. По лісах мандрують пішки, Носять рижі босоніжки.
Я ЛИСИЧКА, я сестричка Не сиджу без діла, Наймодніший капелюшок Я сьогодні вділа. Чепурна я в капелюшку Та вродлива личком. Подарую капелюшки Ще й своїм сестричкам.
Мухомор Красень гриб цей хоч куди, Та у руки не бери! Кожна муха його знає, Як побачить - геть втікає!
Я – МУХОМОР, я показний! А ще … з картоплею смачний! Неправду, діти, він говорить, Він тут у лісі мухи морить.
Маслюк Слизьку шапку одягнув, І під деревом заснув... З задоволенням збирають І на зиму закривають.
Ми – хлоп‘ята-МАСЛЮКИ, В нас руді липкі шапки. Хто знаходить нас між сосон, Йдемо в кошик залюбки. На всі боки я погляну Під сосну пригнусь - загляну Знаю, там живе малюк Всім відомий як маслюк!
Опеньки Обліпили всі пеньочки Мами - тата сини й дочки: Наче нитки всі тоненькі, Вишукані й чепурненькі.
На пеньочку збір спортсменів знатних хлопців-суперменів. Мов гвіздочки всі тоненькі Звати їх усіх – опеньки! У нашого ОПЕНЬКА Невеличка сімейка: Під пеньками потроху, Ще десяток – з-під моху, П‘ять – з широкими шапками, Сім – сховались під листками Та маленьких штук із двісті. В кошик можуть і не влізти.
Аж захекалось зайча! Стільки радості в очах! „Мамо, я знайшов опеньки! Подивись, які жовтенькі!" Глянула на сина мати і сказала: „Мій вухатий! Хоч вони такі гарненькі, та несправжні то опеньки"
Вдяглися чепурні грибки У помаранчеві шапки. Їх ПІДОСИЧНИКАМИ звуть, Бо під осиками ростуть.
Печериця Добра людям помічниця: Є їй чим в житті гордиться! У теплицях місце має - Йод в собі для нас тримає!
В полі, в лісі, в магазині, В білій чи рудій шапчині – У пошані ПЕЧЕРИЦЯ, Бо на всі смаки годиться.
Польський гриб Взяв у назву за основу Польську, іноземну мову, Ще пісочником він зветься, - Добре у пісках живеться!
Про нього здавна кажуть так: – Не українець він, поляк. Та балачкам назло він нині В лісах прижився в Україні.
Поганка бліда Це справжнісінька актриса: В капелюсі, шапці, лиса... Різні ролі в лісі грає, Перевтілень безліч знає!
А це – ПОГАНКА блідолиця Ще й препогана, як годиться. Вона вам, дітки, не подружка, Бо препогана з неї юшка.
Цього літа дощики часто йшли, Під вишнями ПІДВИШНІ наросли. Обдивлюсь під вишнями все як слід, Знайду собі ПІДВИШНІВ на обід.
Підморгнуло вже здаля непосидливе маля. Це не пташка чижик-пижик, посміхається нам рижик! Для соління – кращі в світі, Ще й (між нами) грошовиті, РИЖИКАМИ звати. З лісу йдуть вони, щоб гроші Й капелюшки прехороші В БАНКАХ заховати.
До РЯДОВКИ Говорушка Прийшла гостювати. –Як же, – журиться, – сестрице, будем зимувати? – Не потрапимо в корзину, то зима подбає, Під сніг, ніби під перину В стужу заховає.
Сироїжки Сирі шапки, сирі ніжки, Можна і сирими трішки... Видів безліч, всі смачні: Ласі, добрі, їстівні!
Сироїжки Капелюхи в них яскраві: Жовті, сірі, зеленаві, Зачекайте, любі, трішки, — Я зберу вас, ...
Крихкі шапки, біленькі ніжки – Це кольорові СИРОЇЖКИ. А чом же звуться дивно так? Бо їх сирими їсть слимак.
Гриби, грибочки, грибинята - Великі і маленькі, як малята. Сидять немов курчата біля квочки - Виглядають з під великого пеньочка. Більші повиставляли жовті шапки, Маленькі виглядають наче крапки. Рясна компанія завзята - Гриби, грибочки, грибинята... Андрій Гагін
myco.com.ua Наталія ГУРКІНА КОШИК З ГРИБАМИ Тетяна Чорновіл Віршики у кошику Н. Забіла По гриби Використані джерела
Схожі презентації
Категорії