Презентація на тему:
тварини червоної книги: ємуранчик

ТВАРИНИ ЧЕРВОНОЇ КНИГИ: ємуранчик

Ємуранчик або кандибка - дрібний тушканчик, якого в народі називають ємуранчиком. Крім таких назв існує ще назва трипалий земляний заєць. Від більшості представників трипалих тушканчиків відрізняється невисокими вухами, менш розвиненою щіткою на задніх лапках і слабо вираженим, так званим, прапором хвоста. ХТО ТИ, ЄМУРАНЧИК?

Ємуранчик звичайний зустрічається в ряді регіонів Казахстану, Китаю, Туркменістану та Узбекистану. В Україні поширення виду обмежене: - нижньодніпровськими піщаними аренами в межах лівобережної частини Херсонської області (Олешківські піски); частки Миколаївської обл. (на Кiнбурнському п-вi); Чорноморським біосферним заповідником.  ПОШИРЕННЯ ЄМУРАНЧИКА

Загальна довжина тіла в українських популяціях складає: у самців до 120 мм, у самок - 122 мм; довжина хвоста до 150-160 мм; довжина ступні - 55 – 56 мм.  РОЗМІРИ ЄМУРАНЧИКА

Місця перебування - це переважно слабогорбисті степові місцевості з типчаково-полиновим і типчаково-злаковим травостоєм. Вид зустрічається лише на незалісеній та неораній території. Перевагу віддає біотопам з невисокою трав’яною рослинністю, особливо пасовищам. Зустрічається також в інших рослинних асоціаціях пісків, але щільність звірків там значно менша. ПОШИРЕННЯ ЄМУРАНЧИКА

Голова у цих симпатичних тваринок має округлу форму з трохи витягнутої мордочкою. Вушка середньої довжини з трубчастою основою. Очі середнього розміру мають опуклу форму. ЯКИЙ ТИ, ЄМУРАНЧИК?

Що стосується забарвлення, то мешканці північних та західних регіонів мають темне бурувато-сіре хутро. Мешканці південних ареалів мають світлішу охристо-бурувату з розмитими плямами шерстку. Волоски на кінчику хвоста утворюють невеликий темний пензлик. ЗАБАРВЛЕННЯ ЄМУРАНЧИКА

Ємуранчики ведуть нічний спосіб життя, відпочиваючи протягом світлового дня. Бігають вони досить погано, тому від небезпеки ховаються у різноманітних укриттях. Ці тварини мешкають в глибоких нірках, в яких розташовується гніздо і кілька запасних виходів, кількість яких варіюється від одного до шести. Основний вхід на день ємуранчики закладають земляною пробкою. Мають і тимчасові норки у вигляді прямого каналу без камер. СПОСІБ ЖИТТЯ ЄМУРАНЧИКА

Для будівництва гнізда використовують листя злаків, розщеплені стебла рослин і розмочалене коріння. Тимчасові нірки тушканчики часто викопують у безпосередній близькості від місць постійного проживання. Цікаво, що під час перебування на поверхні землі ці звірки видають характерний дворазовий свист, за яким їх легко можна впізнати, навіть, в непроглядній темряві. СПОСІБ ЖИТТЯ ЄМУРАНЧИКА

Раціон звичайного ємуранчика в основному складається з вегетативних частин рослин. В середині літа і початку осені він поповнюється й різноманітними насінням. З особливою охотою ці тварини поїдають стебла, листя і насіння саксаула, листя молочаю, лободи, астрагалу, полину і верблюдки. За спостереженнями зоологів, самки перевагу віддають зелених частинах рослин, а самці - насінню. ЖИВЛЕННЯ ЄМУРАНЧИКА

Природоохоронний статус ємуранчика звичайного: вразливий! Це вид, чисельність якого загалом має тенденцію до зниження. Вважається, що їх нараховують близько 30 тисяч особин. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ЄМУРАНЧИКІВ

В Україні причиною зменшення чисельності стало залісення та розорювання Нижньодніпровських арен, скорочення випасу. На ділянках Чорноморського заповідника до 3 тис. особин. В залежності від біотопу щільність розселення від 0,2 до 2,8 особин на 1 га. ЗМІНА ЧИСЕЛЬНОСТІ

Ємуранчика занесено до Червоної книги України. Охоронний статус мають від часу першого її видання і дотепер (1980, 1994, 2009). Охороняється в Чорноморському біосферному заповіднику.