Розмаїтість птахів
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
РЯД КІВІПОДІБНІ КІВІ ЗВИЧАЙНИЙ НАЙЗНАМЕНИТІШИЙ ПТАХ НОВОЇ ЗЕЛАНДІЇ. ВІН ВЕДЕ СКРИТНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ВДЕНЬ КІВІ СПИТЬ У ДОБРЕ ЗАМАСКОВАНОМУ УКРИТТІ, А ГОДУВАТИСЬ ВИХОДИТЬ ТІЛЬКИ ВНОЧІ. ЗАВДЯКИ ЧУТЛИВОМУ НЮХУ І ВІБРИСАМ ВІН МОЖЕ ЗНАХОДИТИ ПОЖИВУ НАВІТЬ У СУЦІЛЬНІЙ ТЕМРЯВІ
РЯД КАЗУАРОПОДІБНІ ЕМУ ЗВИЧАЙНЕ ОПЕРЕННЯ ЕМУ – ТЕМНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ, А ДО ПЕРІОДУ ГНІЗДУВАННЯ ВОНО СТАЄ СВІТЛОКОРИЧНЕВИМ. ЦЕЙ НЕЗВИЧАЙНИЙ ПТАХ, ЩО НЕ ЛІТАЄ, Є БЛИЗЬКИМ РОДИЧЕМ КАЗУАРА, НАНДУ І АФРИКАНСЬКОГО СТРАУСА. УСІ ЦІ ПТАХИ МАЮТЬ ПОДІБНУ МІЖ СОБОЮ БУДОВУ ЧЕРЕПА І ОДНАКОВО ДОВГІ, СИЛЬНІ НОГИ.
РЯД НАНДУПОДІБНІ НАНДУ ЗОВНІ НАГАДУЮТЬ АФРИКАНСЬКОГО СТРАУСА, АЛЕ СТУПІНЬ ЇХ СПОРІДНЕНОСТІ ЗДАЄТЬСЯ НЕВЕЛИКОЮ І ВСЕ ЩЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ СПІРНОЮ. НАНДУ Є ХАРАКТЕРНИМИ КРУПНИМИ ТВАРИНАМИ САВАН СУБТРОПІЧНИХ І ПОМІРНИХ ШИРОТ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ.
РЯД ТИНАМУПОДІБНІ ТИНАМУ ВЕЛИКИЙ ТИНАМУ — ЄДИНА РОДИНА РЯДУ ТИНАМУПОДІБНІ, БЕЗКІЛЕВИХ ПТАХІВ, ЩО МЕШКАЮТЬ В ПІВДЕННІЙ І ЦЕНТРАЛЬНІЙ АМЕРИЦІ. НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЇХ СХОЖІСТЬ З КУРОПОДІБНИМИ, БІЛЬШ БЛИЗЬКИМИ РОДИЧАМИ СХОВАНОХВОСТИХ Є, НАПРИКЛАД, СТРАУСОПОДІБНІ.
РЯД ТРУБКОНОСІ ЧОРНОБРИВИЙ АЛЬБАТРОС ЦЕ ПТАХ, ЩО ЕЛЕГАНТНО Й БЕЗПЕРЕРВНО ШИРЯЄ НАД МОРСЬКИМИ ПРОСТОРАМИ. ВІН ВПРАВНО ВИКОРИСТОВУЄ ПОВІТРЯНІ ТЕЧІЇ НАД ОКЕАНАМИ, ТОМУ МОЖЕ ШИРЯТИ ПРОТЯГОМ ЦІЛИХ ДНІВ. ЧОРНОБРИВИЙ АЛЬБАТРОС РІДКО ЛЕТИТЬ У ПІВНІЧНОМУ НАПРЯМІ ДАЛІ ЗА ЕКВАТОРА.
РЯД ГАГАРОПОДІБНІ ГАГАРА ПОЛЯРНА ЦЕ БЕЗЗАХИСНИЙ НА СУШІ ПТАХ, ЯКИЙ, ПРОТЕ, ПРЕКРАСНО ПОЧУВАЄ СЕБЕ НА ВОДІ – ПЛАВАЄ ВІН ДОСКОНАЛО ДОБРЕ. ОСНОВНОЮ ЇЖЕЮ ЦИХ ПТАХІВ Є РИБА, ХОЧА ГАГАРИ НЕ ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ І ВІД ВОДОРОСТЕЙ , КОМАХ, РАКОПОДІБНИХ, ЧЕРВ'ЯКІВ, МОЛЮСКІВ ТА ІНШОГО КОРМУ.
РЯД ГОЛУБОПОДІБНІ МАЛА ГОРЛИЦЯ МАЛА, АБО ЄГИПЕТСЬКА, ГОРЛИЦЯ МЕШКАЄ В АФРИЦІ І ПІВДЕННО – ЗАХІДНІЙ АЗІЇ. ВОНА, ЯК І ЇЇ ЧИСЛЕННИЙ РОДИЧ – КІЛЬЧАСТА ГОРЛИЦЯ, ДОСИТЬ ЧАСТО ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ В МІСЬКИХ САДКАХ, ПРАКАХ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РАЙОНАХ. МАЛА ГОРЛИЦЯ МОЖЕ ЗІБРАТИ В ЗОБІ ДО 1000 ЗЕРНЯТОК.
РЯД ГОРОБЦЕПОДІБНІ ЩИГОЛЬ ПОШИРЕНИЙ В ЄВРОПІ, ДЕ В РІЗНИХ ОБЛАСТЯХ ВЕДЕ ОСІЛИЙ АБО КОЧОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ТОНКИМ ДЗЬОБОМ, ЩО НАГАДУЄ ПІНЦЕТ, ЩИГОЛЬ ВИТЯГУЄ НАСІННЯ З КОЛЮЧИХ КОШИКІВ ЧОРТОПОЛОХА І РЕП'ЯХА. КОРОТКЕ ЖОРСТКЕ ПІР'Я НА ГОЛОВІ ЗАХИЩАЄ ПТАХА ВІД КОЛЮЧОК.
РЯД ГУСАКОПОДІБНІ ЛЕБІДЬ – ШИПУН ЛЕБЕДІ – ШИПУНИ – ДУЖЕ ГАРНІ ПТАХИ. ЇХНІ ВЕЛИЧАВІ СИЛУЕТИ МОЖНА ПОБАЧИТИ НА ПОВЕРХНІ БАГАТЬОХ ОЗЕР, СТАВКІВ І РІЧОК. ВЗИМКУ ЛЕБЕДІВ – ШИПУНІВ ЧАСТО МОЖНА ЗУСТРІТИ, НАПРИКЛАД, У ГИРЛАХ РІЧОК. ОПЕРЕННЯ ЛЕБЕДЯ – ШИПУНА СКЛАДАЄТЬСЯ МАЙЖЕ З 25 ТИСЯЧ ПІР'ЇНОК.
РЯД ДРІМЛЮГОПОДІБНІ ДРІМЛЮГА ЗВИЧАЙНА НА ПОЛЮВАННЯ ВИРУШАЄ ВНОЧІ, А ВДЕНЬ ВІДПОЧИВАЄ. ВІД ВОРОГІВ ЇЇ ЗАХИЩАЄ МАСКУВАЛЬНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ. НЕРІДКО ЄДИНОЮ ОЗНАКОЮ, ЯКА СВІДЧИТЬ ПРО ПРИСУТНІСТЬ ЦЬОГО ПТАХА, Є ЙОГО ГУЧНЕ “МУРКОТАННЯ”.
РЯД ДЯТЛОПОДІБНІ ЖОВНА САМЦЯ ЖОВНИ НЕВАЖКО ВПІЗНАТИ ПО ЯСКРАВІЙ ЧЕРВОНІЙ ШАПОЧЦІ, А САМКУ – ПО ЧЕРВОНІЙ ПЛЯМІ НА ПОТИЛИЦІ. ЖОВНИ ВИДОБУВАЮТЬ ДУПЛА З ОВАЛЬНИМИ АБО ПРЯМОКУТНИМИ ОТВОРАМИ В ЖИВИХ І МЕРТВИХ ДЕРЕВАХ. ЖОВНУ СПОСТЕРІГАЛИ В ГОРАХ ТИБЕТУ НА ВИСОТІ 4 000 М НАД РІВНЕМ МОРЯ.
РЯД ЖУРАВЛЕПОДІБНІ ОЧЕРЕТЯНКА ПОЛЮБЛЯЄ СЕЛИТЬСЯ НА НЕВЕЛИКИХ ОЗЕРАХ І РІЧКАХ. БУДУЧИ ПОЛОХЛИВИМ ПО СВОЇЙ НАТУРІ, ЦЕЙ ПТАХ ЗВИК ДО ПРИСУТНОСТІ ЛЮДИНИ І НИНІ НАСЕЛЯЄ НАВІТЬ ПАРКОВІ СТАВКИ. СВОЄЮ СВОЄРІДНОЮ ХОДОЮ ВІН ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД БІЛЬШОСТІ ІНШИХ ВОДОПЛАВНИХ ПТАХІВ. У ВОДІ ПТАХ КИВАЄ ГОЛОВОЮ І ПОМАХУЄ КОРОТКИМ ХВОСТИКОМ.
РЯД ЗОЗУЛЕПОДІБНІ ЗОЗУЛЯ ЗВИЧАЙНА ВІДОМА ТИМ, ЩО ВІДКЛАДАЄ СВОЇ ЯЙЦЯ У ГНІЗДА ІНШИХ ПТАХІВ. ЇЇ ПТАШЕНЯТ ВИГОДОВУЮТЬ ПРИЙОМНІ БАТЬКИ. ТАКА ПОВЕДІНКА ПЕРНАТИХ НАЗИВАЄТЬСЯ ГНІЗДОВИМ ПАРАЗИТИЗМОМ. КОЖНА ЗОЗУЛЯ ПІДКИДАЄ ЯЙЦЯ У ГНІЗДА ТОГО ВИДУ ПТАХІВ, ЯКІ ВИГОДУВАЛИ ЇЇ САМУ.
РЯД КУРОПОДІБНІ КУРІПКА КУРІПКИ РЕГУЛЯРНО КОВТАЮТЬ ДРІБНІ КАМІНЦІ І ПІЩИНКИ. З ЇХНЬОЮ ДОПОМОГОЮ В МУСКУЛИСТОМУ ШЛУНКУ КУРІПОК ПЕРЕТИРАЄТЬСЯ ТВЕРДА РОСЛИННА ЇЖА.
РЯД ЛЕЛЕКОПОДІБНІ СІРА ЧАПЛЯ СІРА ЧАПЛЯ, ЩО НЕРУХОМО ЗАСТИГЛА, ОЧІКУЮЧИ ЗДОБИЧ, АБО НЕСПІШНО ПРОГУЛЮЄТЬСЯ ПО МІЛИНІ, ЗДАЄТЬСЯ ПОВІЛЬНОЮ І НЕЗГРАБНОЮ. ПРОТЕ З ПОЯВОЮ РИБИ, ЖАБИ АБО МАЛЕНЬКОЇ ПТАШКИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПОВНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ: ЧАПЛЯ БЛИСКАВИЧНИМ УДАРОМ ДЗЬОБА ВБИВАЄ ЗДОБИЧ.
РЯД ПЕЛІКАНОПОДІБНІ ПЕЛІКАН РОЖЕВИЙ ЦЕ ПРЕДСТАВНИК ОДНОГО З НАЙСТАРОДАВНІШИХ РЯДІВ ПТАХІВ. ЩОПРАВДА, ПО ЗЕМЛІ РОЖЕВИЙ ПЕЛІКАН ПЕРЕСУВАЄТЬСЯ ДОСИТЬ НЕЗГРАБНО, ПРОТЕ ДО ЖИТТЯ У ВОДІ І В ПОВІТРІ ВІН ПРИСТОСУВАВСЯ ЧУДОВО. НАЙБІЛЬШИЙ ПЕЛІКАН – ДАЛМАТИНСЬКИЙ, РОЗМАХ КРИЛ ЯКОГО СЯГАЄ 3 М, ДОВЖИНА – 180 СМ, А ВАГА – 15 КГ.
РЯД ПІРНИКОЗОПОДІБНІ ВЕЛИКА ПІРНИКОЗА ЦЕ ПТАХ З ТОНКОЮ ШИЄЮ І ДОВГИМ ПРЯМИМ ДЗЬОБОМ. СПИНА БУРО-РУДА, ЖИВІТ, ШИЯ І ГОЛОВА БІЛІ. У ВЕСНЯНОМУ ОПЕРЕННІ НА ГОЛОВІ У ЧОМГИ ЗРОСТАЮТЬ ДВА ТЕМНІ ПУЧКИ ПІР'Я, СХОЖОГО НА «ВУШКА» І РУДИЙ «КОМІРЕЦЬ» НАВКОЛО ШИЇ. ЗИМОЮ ЦИХ ПРИКРАС У ПТАХІВ НЕМАЄ.
РЯД ПАПУГОПОДІБНІ КАКАДУ ВЕЛИКИЙ ЖОВТОЧУБИЙ ГАРНА, АЛЕ ДОСИТЬ ГАЛАСЛИВА ПАПУГА – ПОПУЛЯРНИЙ ДОМАШНІЙ УЛЮБЛЕНЕЦЬ. КОЛИ ЗГРАЯ КАКАДУ, ЩО ЖИВУТЬ НА ВОЛІ, ЗЛІТАЄ, ПРЯМУЮЧИ НА ГОДУВАННЯ АБО ВОДОПІЙ, ЇХНЄ БІЛЕ ОПЕРЕННЯ І ЖОВТІ ЧУБКИ МАЮТЬ ДУЖЕ КРАСИВИЙ ВИГЛЯД У ПРОМЕНЯХ СОНЦЯ.
РЯД ПТАХИ – МИШІ ПТАХ – МИША СВОЮ НАЗВУ ПТАХИ – МИШІ ОТРИМАЛИ ЗА ВІДПОВІДНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ, ТА ЗА ЗДАТНІСТЬ БЛИСКАВИЧНО ПЕРЕСУВАТИСЬ В ХАЩАХ.
РЯД РАКШОПОДІБНІ ЩУРКА РАЙДУЖНА НА ПІВДНІ АВТРАЛІЇ ЗАЗВИЧАЙ ВСІ, КРІМ БДЖОЛЯРІВ, ВВАЖАЮТЬ ПРИЛІТ РАЙДУЖНИХ ЩУРОК РАДІСНИМ ПЕРЕДВІСТЯМ ВЕСНИ. ОКРІМ БДЖІЛ, РАЙДУЖНІ ЩУРКИ ПОЇДАЮТЬ – НЕМОВ У ВИГЛЯДІ КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЗАВДАНУ ШКОДУ – ТАКОЖ І ОС, САРАНУ ТА ШЕРШНІВ.
РЯД СИВКОПОДІБНІ ЧАЙКА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ, ПОДІБНОГО РОЗМІРУ ПТАХІВ СВОЇМИ ХАРАКТЕРНИМИ РИСАМИ: ВОНИ МАЮТЬ ЧОРНО – БІЛЕ ОПЕРЕННЯ І ДОБРЕ ПОМІТНИЙ ЧУБОК НА ГОЛОВІ. ЧОРНІ ПІР'ЇНИ НА СПИНІ МАЮТЬ ЗЕЛЕНУВАТИЙ БЛИСК , ЯКИЙ ОСОБЛИВО ПОСИЛЮЄТЬСЯ ПІД ЧАС ШЛЮБНОГО ПЕРІОДУ – САМЕЦЬ КРАСУЄТЬСЯ НИМИ, ВИКОНУЮЧИ ПЕРЕД САМКОЮ ШЛЮБНИЙ ТАНЕЦЬ.
РЯД СТРИЖОПОДІБНІ СТРИЖ ЧОРНИЙ ЧОРНИЙ СТРИЖ НЕ Є РОДИЧЕМ ЛАСТІВКИ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ТАК САМО, ЯК І ВОНА, ВІН БУДУЄ ГНІЗДА ПІД ДАХАМИ БУДИНКІВ. У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЄВРОПІ СТРИЖ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ЛИШЕ НА ДУЖЕ КОРОТКИЙ ЧАС, І ПОТІМ ЗНОВУ ВИРУШАЄ У ТЕПЛІ КРАЇ, НА ЗИМІВЛЮ.
РЯД СОВОПОДІБНІ СОВА ЗВИЧАЙНА ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ ВСІЄЇ ЄВРОПИ. ЗАГАЛЬНИЙ ТОН ЗАБАРВЛЕННЯ – СІРИЙ З ВИХРИСТИМИ ПЛЯМАМИ. ЦЕЙ СПРИТНИЙ МИСЛИВЕЦЬ НАДЗВИЧАЙНО ТИХО ПІДНІМАЄТЬСЯ НАД ЖЕРТВОЮ Й ЗДАТЕН ПІЙМАТИ НАВІТЬ КАЖАНА ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ.
РЯД СОКОЛОПОДІБНІ СОКІЛ САПСАН ВІДНОСИТЬСЯ ДО САМИХ СПРИТНИХ МИСЛИВЦІВ СЕРЕД ПТАХІВ. З ЦІЄЇ ПРИЧИНИ ЙОГО ЗДАВНА ПЕРЕСЛІДУВАЛИ СОКОЛЯРІ, ЯКІ СПУСТОШУВАЛИ ГНІЗДА САПСАНА. В РЕЗУЛЬТАТІ РІЗКО ЗНИЗИЛАСЯ ЙОГО ПОПУЛЯЦІЯ.
РЯД ТРОГОНОВІ БІЛОХВОСТИЙ ТРОГОН ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ГЕТЕРОДАКТИЛІЄЮ, ТОБТО РОЗТАШУВАННЯМ ПАЛЬЦІВ ДВА ПРОТИ ДВОХ. ДОВЖИНА ТІЛА ПРЕДСТАВНИКІВ 23-40 СМ. КРИЛА КОРОТКІ, ШИРОКІ, ХВІСТ ЗАЗВИЧАЙ ДОВГИЙ. ДЗЬОБ ШИРОКИЙ. НАВКОЛО ОЧЕЙ ПО ГОЛОМУ КІЛЬЦЮ. ПОДІБНІ
РЯД ФЛАМІНГОПОДІБНІ КАРИБСЬКИЙ ФЛАМІНГО КОЛОНІАЛЬНІ ПТАХИ, ГНІЗДУВАННЯ ОКРЕМИМИ ПАРАМИ НЕ ЗУСТРІЧАЛОСЬ. ДУЖЕ ЧАСТО ЇХНІ КОЛОНІЇ СЯГАЮТЬ ДО 1 000 000 ОСІБ. У ПРИРОДНІХ УМОВАХ ФЛАМІНГО ЖИВУТЬ ДОВГО, ПРОТЕ НЕ ВІДОМА КІЛЬКІСТЬ РОКІВ ЖИТТЯ. В ЛЮДЕЙ ДОЖИВАЮТЬ ДО 30 РОКІВ.
РЯД ОДУДОПОДІБНІ ТОКО ЖОВТОДЗЬОБИЙ НАЛЕЖИТЬ ДО НАЙДРІБНІШИХ ВИДІВ РОДИНИ ПТАХІВ – НОСОРОГІВ. САМЦІ ЖОВТОДЗЬОБОГО ТОКО У ПЕРІОД ГНІЗДУВАННЯ ПРИНОСЯТЬ САМКАМ БУДІВЕЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ, А САМКИ ЗАМУРОВУЮТЬ СЕБЕ У ДУПЛАХ, ЗАЛИШАЮЧИ ДЛЯ КОНТАКТУ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ ЛИШЕ ВУЗЬКУ ЩІЛИНУ.
ІМПЕРАТОРСЬКИЙ ПІНГВІН ІМПЕРАТОРСЬКИЙ ПІНГВІН ДОСЯГАЄ РОСТУ ДО 1,30 М І ВАЖИТЬ ДО 50 КГ. ЦЕ НАЙБІЛЬШИЙ ЗІ ВСІХ ПІНГВІНІВ.
ГАЛАПАГОСЬКИЙ ПІНГВІН ЦЕ ЄДИНИЙ ВИД ПІНГВІНІВ, ЩО МЕШКАЄ НА ШИРОТІ ЕКВАТОРА ТА ЗДАТНИЙ ВИЖИВАТИ В ТАКИХ УМОВАХ ЧЕРЕЗ ХОЛОДНІ ТЕЧІЇ ГУМБОЛЬДТА І КРОМВЕЛЯ.
МАЛІ ПІНГВІНИ ПІНГВІНИ ЦЬОГО РОДУ ПОШИРЕНІ В АВСТРАЛІЇ, ТАСМАНІЇ, НОВІЙ ЗЕЛАНДІЇ, ЧАТЕМСЬКОМУ АРХІПЕЛАЗІ.
ПІНГВІН АДЕЛІ ВИД ПІНГВІНІВ, ПОШИРЕНИЙ ПО ВСЬОМУ УЗБЕРЕЖЖЮ АНТАРКТИДИ ТА АНТАРКТИЧНИМ ОСТРОВАМ. ЦЕ ОДИН З НАЙПІВДЕННІШИХ ВИДІВ МОРСЬКИХ ПТАХІВ. НАЗВАНИЙ ФРАНЦУЗЬКИМ ДОСЛІДНИКОМ ДЮМОНОМ Д'УРВІЄМ
Схожі презентації
Категорії