Презентація на тему:
У царстві зимуючих птахів

У царстві зимуючих птахів Ніколи не зробимо шкоди Ми пташці у нашім краю. Ми друзі і вірні, і щирі, Бо ми бережем повсякчас Пташок, що літають у вирій, І тих, що зимують у нас.

Птахи що зимують в Україні

Спробуй відгадай ?

Жовті груди маю І за день комах з’їдаю, Скільки важу сама.

Це-синиця

Велика синиця Біологічна класифікація Домен:еукаріоти (Eukaryota) Царство:Тварини (Metazoa) Тип:Хордові (Chordata) Клас:Птахи (Aves) Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes) Родина:Синицеві (Paridae) Рід:Синиця (Parus) Вид:Велика синиця Сини ця вели ка (Parus major) — Спина зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка». Білі «щоки» облямовані чорним. Низ жовтий, із широкою (у самців) чорною смугою посередині. Крила й хвіст блакитно-сірі з бурим. Поширена по всій Україні. Гніздиться в дуплах або шпаківнях, іноді в норах, щілинах будівель, старих гніздах великих птахів. Гніздо мостить з корінців, травинок, моху, вистеляючи шерстю та пір'ям. За літо буває дві кладки. Кладка з 10—14 білих з червоно-коричневими плямами яєць, наприкінці квітня. Менш ніж через два тижні вилуплюються пташенята, які через три тижні вилітають з гнізда. Живиться комахами, павуками, взимку насінням. Восени і взимку збирається в табунці і мандрує разом з іншими видами синиць.

Б’ється, стука молоток, Поправляє нам садок.

Це-дятел

Дятел Дятел великий строкатий, або дятел звичайний (Dendrocopos major) — птах, досить великий і один із найвідоміших представників родини Дятлових. Населяє найрізноманітніші лісові ландшафти Палеарктики від Канарських островів і північно-західній Африки на схід до Камчатки і Японії, причому майже скрізь є звичайним, численним видом. Нерідко селиться в межах населених пунктів — у старих садах, парках, на кладовищах. Як правило, веде осілий спосіб життя і лише на північній периферії ареалу в несприятливі в кормовому відношенні роки здійснює масові кочівлі-інвазії в сусідні регіони. Дятел грає важливу роль в екосистемах лісу, залишаючи видовбані їм дупла для інших гніздяться в них дрібних птахів, таких як синиць і мухоловок. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників — попелиць, гусениць метеликів і комах, які живляться деревиною — вусачів, златок, короїдів, мурах і багатьох інших. Якщо навесні та влітку основу раціону складають тваринні корми, то восени і взимку птах переключається на рослинну їжу. У лісах з хвойними породами дерев їх основний корм — насіння сосни, ялина і модрини. Для довбання шишок використовується «кузня», спеціально відведене місце — розвилка дерева, щілину в корі або отвір, пророблений дятлом, в яке вставляється шишка. У південних широколистяних лісах дятли вживають в їжу горіхи і плоди кісточкових рослин. Сезон розмноження з кінця березня по червень. Будівництву гнізда передує гучне демонстративна поведінка птахів, супроводжуване криками, «барабанної» дробом і шлюбними іграми. У кладці зазвичай 5—7 блискучих білих яєць. Насиджують по черзі обидві птахи близько двох тижнів. Пташенят спочатку не чутно, але ближче до вильоту вони стають галасливими і висовуються з гнізда. Виліт молодих у червні у віці близько 3 тижнів.

Уночі гуляє, А вдень спочиває, Має круглі очі, Бачить серед ночі. .

Це-сова

Сова Зовнішній вигляд Органи чуття сови заслуговують особливої уваги. Очі надзвичайно великі і настільки опуклі, що утворюють півкулі; краї рогової оболонки ока незвичайно подовжені. Зовнішній отвір вуха буває оточений складкою шкіри, яка може бути підведеною і опущеною; внаслідок цього утворюється широка вушна раковина. В порівнянні з денними хижаками сови загалом птахи не великі, а швидше середні. Самці у сов, як правило, легші. Особливо це помітно серед совових. Так, самці сови сірої рідко важать більше 500 грамів, тоді як самки часто досягають 650—700 грамів. Середня вага самців сови бородатої — 750 грамів, самок —1150. Примітно, що розміри дорослих сов стабільніші, ніж їхня вага. Остання в несприятливі періоди життя може різко знижуватися. Птахи, що втратили навіть до сорока відсотків ваги, як показали спостереження Нілса Хеглунга і Еріка Лансгрена за бородатими совами в Швеції, при нормалізації умов існування швидко її відновлюють. Схожі дані є і для інших видів сов Розповсюдження Ареал Справжнє місцеперебування сов — ліси, але вони живуть також і в степах, пустелях, населених місцевостях і містах. В Україні мешкає близько 13 видів совоподібних. Місця гніздування Одні сови гніздяться в дуплах, інші в тріщинах скель або отворах стін, інші влаштовуються в земляних норах ссавців або в покинутих гніздах соколів і ворон. Розмноження Звичайно сова мало трудиться над своїм гніздом і часто кладе яйця прямо без жодної підстилки. Яйця їх, в числі 2 — 10, білого кольору і кулястої форми. Всі види сов знаходять сильну любов до свого потомства, захищаючи його від ворогів з незвичайною мужністю.

Маленький хлопчик у сірій свитинці По дворах стрибає, крихти збирає.

Це-горобець

Горобець Опис Довжина тіла – 14-15 см Розмах крил – 21 см Вага – 25-40 г Тривалість життя – до 10 років. У самця верх голови і щоки сірі, зашийок коричневий, спинний бік коричнева то-бурий з темними пістрявинами, черевний бік світло-сірий, верхню частину крила перетинає одна біла смуга. Під горлом наявна велика чорна пляма, схожа на краватку. Самиця та молоді пташки однотонні, бурувато-сірі з більш темним верхом, розмитою смугою через око, темними в пістрявинах спиною та крилами. На відміну від польового горобця хатній без темних плям на щоках. Дзьоб короткий та міцний, пристосований до поїдання комах та насіння різних рослин. Тоненькі лапки мають рожеве або сіре забарвлення. Три пальці на лапках звернені вперед, один – назад. Всі закінчуються гострими кігтиками.

Вони бувають сизі, білі,  Воркують, в парку проживають.  Вважають їх птахами миру,  На щастя в небо випускають.  І линуть в сині голубій  Птахи чудові — ... 

Голуби

Сизий голуб Си зий го луб (Columba livia) — широко поширений птах родини голубових, батьківщиною якого вважається Європа, Південно-Західна Азія і Північна Африка. Ще в глибокій старовині близько 5000 років тому ці птахи були одомашнені людиною, у результаті були виведені так звані домашні голуби (Columba livia var. domestica). За часів великих відкриттів людина перевозила з собою все своє майно, у тому числі і голубів. Згодом здичавілі голуби широко розповсюдилися по всьому світу і стали синантропами, звичними мешканцями великих міст і сільськогосподарських угідь. У дикій природі сизий голуб зазвичай селиться на прибережних скелях, у гірських ущелинах або уздовж обривистих берегів річок, часто поблизу від чагарників або сільськогосподарських угідь. Їхні напівдомашні нащадки легко адаптувалися до життя біля людського житла, оскільки кам'яні споруди нагадують природні житла, а харчові відходи служать надійною кормовою базою у будь-який час року. Незважаючи на раннє одомашнення і різні умови проживання, дикі сизі голуби і їхні міські родичі вільно схрещуються один з одним, що, на думку орнітологів, може привести до деградації і поступового вимирання перших. У природі середня тривалість життя птаха складає зазвичай не більше трьох-п'яти років, при розведенні в домашніх умовах вони часто доживають до 15-річного віку, а окремі особини і до 35-ти років.

Дзоб міцний і гарні крила, Чорний хвіст, жилетка сіра, Чи присяде, чи летить, -  «Кар, кар, кар!» - усе кричить.

Це-ворона

Ворона (Corvus corone) Ворона (Corvus corone) птах ряду горобцеподібних, довжина тіла до 50 см, маса 460-690 г. Існують два підвиди ворон - сіра й чорна. Між ними інколи виникають гібриди. Сіра ворона звичайна на всій території України, а чорна лише зрідка залітає до нас під час сезонних міграцій. Гніздо починає мстити в кінці лютого √ на початку березня. Для цієї справи цуплять все, що їм здається доладним. Наприклад в Бомбеї, подружжя ворон збудувало гніздо, котре оцінили в 30 фунтів стерлінгів. Воно суціль складалось з оправ окулярів, вкритих позолотою. Пернаті злодюжки поцупили їх через вікно сусідньої майстерні. А є ще ворони ледацюги, які не будують власного гнізда, а лише ремонтують чуже чим прийдеться. І все ж, переважно ворони є працьовитими господарями і не підбирають будь-що поряд з землі, а старанно відламують гілочки з дерев і ретельно майструють майбутню колиску для свого потомства. Гніздо будує переважно самиця, але інколи їй допомагає самець. В безпосередній близькості від гнізда ворона майже завжди поводить себе так, щоб не виказувати своєю присутністю гнізда. Насиджування яєць триває близько 17-ти днів, однак пташенята ще більше місяця проводять у гнізді, аж поки не підростуть і не увіб'ються в пір'я.