Презентація на тему:
хохуля звичайна

Тварини Червоної книги: хохуля звичайна

Хохуля звичайна Хохуля звичайна або вихухіль звичайний -реліктова тварина ряду Комахоїдні, родини Кротові. На думку вчених, кількість, майже невідомих на сьогоднішній день на Україні хохуль, не перевищує кількох десятків особин.

Хохуля звичайна Хохуля звичайна - найдавніший за віком викопних зразків звір серед усіх представників сучасної фауни Європи. Єдиний вид роду у фауні України.

Розміри дорослої тварини до 20 см довжини (з хвостом 35 см), вага до 500 г. Кінець мордочки видовжений в хоботок. Тіло валикоподібне. Пересуваючись по суші, хохуля майже повзає, бо нетвердо стає на ноги, а черево час від часу тягнеться по землі.   Хохуля звичайна

М'ясистий, товстий хвіст хохулі дорівнює довжині тіла і має своєрідну будову: біля основи він майже круглий, ближче до кінця веслоподібно сплюснутий з боків. Покритий дрібною лускою, між якою росте рідке волосся. Хохуля звичайна

Селиться хохуля в стоячих прісних водоймах. Полюбляє тихі, порослі водяними рослинами, багаті на водяну фауну, досить глибокі (не менше 2 м) заплавні озера, стариці та затоки. Живиться водними рослинами і безхребетними. Хохуля звичайна

Хохуля активна під час сутінок та вночі. Риє нори. Кубла влаштовує у норах на високих берегах, вхід до яких розміщує під водою. Мускусні виділення служать для мічення території. Хохуля звичайна

Хохуля добре плаває і спритно пірнає, розшукуючи на дні черв'яків, молюсків, п'явок, різних водних комах. Під водою хохуля знаходиться не довго. Пірнувши, через деякий час з'являється на поверхні, щоб спокійно з'їсти здобич.  Хохуля звичайна

На початку ХХ ст. в Україні вид знаходили в басейні Дніпра (на річках Гнилому Ташлику, Сурі, Самарі та ін.) та на Сіверському Дінці, у деяких місцевостях Харківської та Донецької областей. Хохуля звичайна

Після 1970 р. вихухіль відмічений на Сумщині, куди він проник після його штучного вселення у заплаву р. Сейм на території суміжної з Україною Брянської області. Зокрема, було знайдено поблизу сіл Волинцевого та Манухівки (Путивльський район), Рижівки (Білопільський район) Сумської області. Хохуля звичайна

Останні знахідки (1980-85 рр.) стосувалися заплавних озер біля Станичанського філіалу Луганського природного заповідника. Хохуля звичайна

Чисельність хохулі, ймовірно, не перевищує кількох десятків особин. У 1954 р. у заплаві Сіверського Дінця (до 1954 тут діяв хохулевий заказник Кремінне), в якому налічувалось близько 500 звірків. Хохуля звичайна

До причин зміни чисельності хохулі належать: - погіршення екологічних умов і гідрологічного режиму водойм унаслідок господарської діяльності людини; - пересихання їх улітку та промерзання взимку; - зимові паводки; - забруднення водоймищ хімічними речовинами та промисловими стоками; - вилов риби сітьовими самоловними снастями, в які потрапляє і хохуля звичайна; - руйнування нір людиною та худобою. Хохуля звичайна

Хохулю занесено до всіх видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009), Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку (1991). Для охорони хохулі у 1968 р. створено Станично-Луганський філіал Луганського природного заповідника та у 1987 р. в Сумській обл. Середньосеймський заказник загально-державного значення. Хохуля звичайна

Дієвими заходами охорони хохулі є сувора заборона вилову риби ставними сітками та вершами. Важливо також заборонити випасання худоби у прибережній (до 50 м) зоні водойм, знищення рослинності на берегах, меліорацію. Хохуля звичайна

Хохуля звичайна

Хохуля звичайна