Презентація на тему:
Законодавство з охорони дитинства

Законодавство з охорони дитинства

Дітям потрібні права для життя, повноцінного фізичного та психічного розвитку, формування особистості “Жодна країна, жодне суспільство, котрі не піклуються про своїх дітей, не можуть претендувати на визнання себе як нації” Нельсон Мандела

75 млн. дітей шкільного віку на планеті не мають можливості відвідувати школу За прогнозами, у 2015 році, 29 млн. дітей на планеті не будуть відвідувати школу (на сьогодні, за оцінками ЮНЕСКО, у світі близько 776 млн. дорослих безграмотні )

Статистика: 1) В Європі найбільш високий коефіцієнт охоплення дітей шкільною освітою – 100 %; учнів старшого шкільного віку – 100 %. 2) У Північній Америки відповідно 90 %. 3) Східній Азії – 48 %. 4)Західній Азії – 69 %; старшого шкільного віку – 40 %. 5) В Африці - 45 %; старших класів – 29 %.

В Україні рівень охоплення навчанням дітей 6-9 років складає 89,3 %; дітей 10-14 років - 98, 4 %.

Результати опитування , проведеного Центром “Соціальний моніторинг” за сприяння Представництва ЮНІСЕФ в Україні лише 3% дітей зазначили, що їх права не порушуються; 48% вважають, що права дитини порушуються досить часто; 49% мають думку, що права дитини в Україні порушуються інколи. Серед основних порушень діти виділили такі: “дорослі ображають, погрожують, б'ють дітей”, “батьки б'ють за погані оцінки, за неслухняність”, “батьки б'ють, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння”.

На думку половини опитаних дітей, в Україні порушується право: на медичну допомогу; на повноцінне харчування; на достатній рівень життя; на відпочинок. Недостатньо захищеними державою вважають себе від жорстокості, знущання - 50% опитуваних; від вживання наркотиків – 43%; від сексуальної експлуатації – 38% опитуваних.

«Один ребенок из пяти в современной Европе подвергается сексуальному насилию», — такая статистика прозвучала из уст заместителя генерального секретаря Совета Европы г-жи МОД ДЕ БУР-БУКИККИО на международной конференции на тему: «Противодействие насилию над детьми: от отдельных действий к комплексной стратегии». «По Украине, как и по большинству стран, статистических данных крайне мало. И их недостаточно, чтобы выработать меры, которые следовало бы предпринять, чтобы остановить сексуальное насилие, направленное на детей».

Факти, які викликають стурбованість: 1/5 частина дітей (діти інваліди, діти з неблагополучних, багатодітних сімей) взагалі нічого не знають про права дітей. Лише 1/6 частина вчителів, викладачів, вихователів вважають, що цілком обізнані з правами дітей

Чому треба охороняти дитинство? росте чисельність дітей-безпритульників. Появився новий термін – “соціальне сирітство ”. Майже 90% дітей, які перебувають у дитячих будинках, діти сиріти при живих батьках; в результаті абортів гине 4,5-5 млн. дітей. 25% дітей, що народжуються, мають ту або іншу патологію нервової системи. Росте число дітей хворих на епілепсію, ДЦП, шизофренію. Тільки 14-15% випускників вважаються практично здоровими; дівчатка в 11-12 років вступають у статеві стосунки. 25% зареєстрованих проституток – це діти та підлітки; за даними дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна у рейтингу споживання алкоголю неповнолітніми посідає перше місце у світі. Фактично випивати спиртні напої у нас починають у віці 10-13 років. За статистикою Міністерства охорони здоров'я 60% дитячих отруєнь спричинені саме алкоголем. Статистика свідчить, що за останні 10 років число осіб, які регулярно вживають слабоалкогольні напої, зросло в 10-12 разів.

Найбільш поширеною формою насилля над дітьми є жорстоке поводження в сім’ї. Данні по Росії : щорічно в Росії реєструються від 150 до 160 тис. дітей, які рятуючись від знущання, вимушені бігти з дому; майже 10 тис. батьків щорічно позбавляються батьківських прав; Генеральна прокуратура РФ щорічно фіксує 2 млн. дітей у віці до 14 років, які зазнають побоювання та катування (за останні 10 років кількість самогубств неповнолітніх збільшилась вдвічі).

Данні по Україні (2006): 456 тис дітей України у віці від 6 до 14 років вимушені працювати. Найбільш часто дитяча праця використовується у жебрацтві, секс-індустрії та на підсобних роботах; особливістю України є залучення дітей до праці на незаконних шахтах та сільськогосподарчих роботах. Середня тривалість робочого дня дитини – 6 годин, заробіток – 333 грн., а при жебрацтві – 178 грн. Діти часто працюють у нічний час, мають справи з токсичними речовинами, займаються транспортуванням важких предметів;

В Харкові за 9 місяців 2006 року службами в справах неповнолітніх було виявлено майже 2,5 тисячі безпритульних дітей, але 80% з них це бездіяльнохитаючі школяри та учні ПТВ. 20 тис. дітей в Україні в 2005 р. не відвідували (за даними МОН) школи. В Україні у 2005 році від різноманітних протиправних дій дорослих постраждало 7 тис. дітей.

За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2006 році в Україні було зареєстровано 68 злочинів (за ознаками ст. 155 Кримінального кодексу України “Статеві зносини з особою, яка не досягла повноліття”), 282 злочини – (за ст. 156 “Розбещення неповнолітніх”), 15 злочинів – (за ст. 150 “Експлуатація дітей”), 2281 злочин – (за ст. 304 “Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”).

Моніторинг дотримання прав людини в загальноосвітніх школах України (проект Севастопольської правозахисної групи, 2002 рік) Чи порушуються права дитини в школі?

Чи може дитина в українській школі стати жертвою дискримінації?

Наказ МОН України № 631 від 23.08.2006 р. “Про вжиття вичерпних заходів, спрямованих на дотримання законодавства, щодо захисту прав неповнолітніх” Керівникам навчальних закладів забезпечити неухильне виконання вимог ст.54,56 Закону України “Про освіту” щодо недопущення до педагогічної діяльності педагогічних працівників, які за своїми моральними якостями не можуть здійснювати виховання дітей та молоді і свої професійні обов'язки. 1. Забезпечити належну роботу психологічної служби та соціально-педагогічного патронажу відповідно до вимог ст.ст.21,22 Закону України “Про освіту”. 2. Ознайомити всіх педагогічних та науково-педагогічних працівників із спільним наказом Держкомітету у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров'я України від 16.01.2004р. № 5/34/24/11 „Про затвердження порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення” . 3. Сформувати і постійно поновлювати банки даних учнів, які виховуються у функціонально неспроможних сім`ях та надавати їм належну соціально-психологічну допомогу. 4. Здійснювати заходи з профілактики порушень соціально-психологічної адаптації учнівської молоді до гострого і хронічного стресу; виховання взаємоповаги та навчання дітей і батьків способам конструктивної взаємодії в сім'ї. 5. Створити інформаційні куточки для учнів із переліком організацій куди можна звернутися з приводу насилля в сім'ї, або коли насильство в родині пов'язане із уживанням батьками алкоголю чи наркотиків.

Наказ МОН № 59 від 01.02.10 року “Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми” в 2009 році у навчальних закладах Вінницької, Кіровоградської, Київської та Черкаської областей проведено дослідження "Насильство в школі: проблеми та допомога, якої потребують діти та вчителі в її розв'язанні". Результати: Серед форм насильства переважають такі форми як, побиття, образи, приниження, копняки, запотиличники, використання образливих прізвиськ, псування майна іншої особи, позбавлення їжі та грошей, неприємні дотики до тіла, бойкот тощо.

2. Найчастіше насильство до дітей чинять: інші діти (95%), батьки (68%) та дорослі, які працюють із дітьми (39 %). 3. Від 24 до 37% дітей зазнають насильства дома, на вулиці, в школі (від практично щоденного до декількох раз на місяць). 4. Ствердно відповіли про те, що зазнають насильства в школі 65% дівчат та 50% хлопців у віці 9-11 років; 84% дівчат та 70% хлопців у віці 12-14 років; 56% дівчат та 51% хлопців у віці 15-16 років. Зазначено: Всі виявлені у ході дослідження проблеми мають системний характер, майже не залежать від територіального чинника і підтверджують, що школа не тільки відіграє важливу роль у житті дітей як середовище основної соціалізації, а й виступає місцем, де діти найчастіше у своєму житті зустрічаються з насильством.

Права дитини це комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус дитини з урахуванням особливостей розвитку дитини до її повноліття

Основні міжнародно-правові акти, які регламентують права дитини: Декларація прав дитини (прийнята ГА ООН 20.11.1959 р.) Декларація про захист жінок і дітей у надзвичайних обставинах і в період озброєних конфліктів від 14.12.1974 р. Декларація про соціальні і правові принципи, щодо захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03.12.1986 р.

Конвенція про права дитини (прийнята ГА ООН 20.11.1989 р.) Пекінські правила (мінімальні стандартні правила ООН щодо здійснення правосуддя стосовно неповнолітніх, прийняті ГА ООН 10.12.1985 р.)  Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх (Ер-Ріядські керівні принципи) від 14.12.1990 р. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (прийнята на Всесвітній зустрічі на вищому рівні в інтересах дітей, яка відбулась в ООН в м. Нью-Йорку 30.09.1990 р.)

Права дитини, що закріплені у вітчизняному законодавстві: Конституція України, ст. 52. Закон України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 року Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 23.03.2000 року Закон України „Основи Законодавства України про охорону здоров’я” від 19.12.1992 р. Закон України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001 року. Закон України „Про громадянство України” від 18.01.2001 року. Закон України „Про дошкільну освіту” від 20.12.2001 року. Закон України „Про загальну середню освіту” від 13.05.1999 року. Закон України „Про позашкільну освіту” від 20.12.2001 року. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16.06.1992 року. Закон України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 01.12.1998 року. Закон України „Про біженців” від 21.06.2001 року. Закон України „Про міліцію” від 20.12.1990 року.

Нормативні акти цивільно-правового захисту дітей та нормативно-правові акти в сфері сімейних відносин стосовно охорони прав дітей: Закон України „Сімейний кодекс України” від 10.01.2002 року Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” від 22.03.2002 року. Закон України „Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 року. Закон України „Про Концепцію державної сімейної політики” від 17.09.1999 р. Указ Президента України від 11.07.2005 року № 1086/2005 „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”.

Законодавство України щодо соціального захисту дітей, які потребують особливої уваги. Указ Президента України „Про затвердження Заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків” від 17.10.1997 року. Постанова Кабінету Міністрів України „Про поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування” від 16.06.1998 року. Указ Президента України „Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації у суспільстві” від 18.03.1998 року № 200/98 Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” від 28.01.2000 року № 113/2000 Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту багатодітних і неповних сімей” від 30.12.2000 року. Закон України від 02.02.2005 року „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”.

Дитина має право: Право на життя. Право на ім’я. Право на громадянство. Право на відсутність дискримінації. Право на свободу совісті і релігійних переконань. Право на життя з батьками. Право на працю. Право на відпочинок. Право на захист життя та здоров’я. Право на освіту Право на відсутність рабства. Право на житло. Право на свободу слова. Право на отримання інформації. Право користування досягненнями культури. Право створювати сім’ю. Право участі у науково-технічній та художній творчості.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла. Трьохрічний громадянин   має право відвідувати дитячий садок. Шестирічний громадянин має право: відвідувати школу; самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин: дає згоду на зміну свого імені та прізвища; дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або  відновлення батьківських прав своїх батьків; висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити; має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду; може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин: може вибирати місце проживання (за згодою батьків); має право за згодою батьків укладати будь-які угоди; має право самостійно розпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією; здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності; може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність); допускається вступ на роботу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день); має право вимагати відміни усиновлення; може навчатися водінню мотоцикла; має право управляти велосипедом під час руху дорогами; несе карну відповідальність за деякі злочини; несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду; може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень). Шістнадцятирічний громадянин має право: отримати паспорт; взяти шлюб при наявності поважних причин; управляти мопедом при їзді по дорогах; навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора; заключати трудовий договір (контракт), робочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин; підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво). У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

На Спеціальній ХХVII сесії ООН, яка проходила в Нью-Йорку 8-10 жовтня 2002 року була прийнята: нова концепція дитинства для ХХI століття, яка містила ряд важливих висновків: змінити ситуацію на краще можливо; - права дитини є ефективним об'єднувальним фактором; розв'язання складних проблем захисту, підтримки та реалізації прав дитини потребує лідерства на всіх рівнях – керівників держави, регіонів, лідерів міста, депутатів всіх рівнів, політичних діячів

Проблема, над якою мають працювати лідери – створення гуманного простору дитинства Простір дитинства – це простір широких можливостей, де створені максимальні умови для розвитку та саморозвитку дитини

Суттєві характеристики простору дитинства: утвердження самоцінності дитини максимальне забезпечення її інтересів ставлення до дитини як до стратегічного партнера забезпечення її прав на участь у прийнятті рішень

Простір дитинства передбачає утвердження принципів нових відносин між світом дорослості і світом дитинства Принцип рівності Принцип діалогізму Принцип співрозвитку Принцип прийняття

Спеціальна сесія ООН уточнила й зміст словосполучення “якісна освіта” це поняття включає не рівень академічних досягнень, а ступінь оволодіння учнями основними життєвими навичками

Однією с ключових компонентів життєвої компетентності била визначена цівілізаційна компетенція яка фокусує в собі 8 аспектів базової культури особистості: ринкова культура правнича культура демократична культура культура діалогу організаційна культура технологічна культура екологічна культура культура щоденного життя

Інклюзивне навчання (франц. inclusif - включающий в себя, от лат. include - заключаю, включаю) - термин, який використовується для описанння процессу навчання дітей с особливими потребами в загальноосвітніх (масових) школах. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь яку дискримінацію дитини, яка забезпечує рівне ставлення до всіх людей, але створює особливі умови для дітей, які мають особливі освітні потреби.

Принципи інклюзивної освіти 1.    Ценность человека не зависит от его способностей и достижений; 2.    Каждый человек способен чувствовать и думать; 3.    Каждый человек имеет право на общение и на то, чтобы быть услышанным; 4.    Все люди нуждаются друг в друге; 5.    Подлинное образование может осуществляться только в контексте реальных взаимоотношений; 6.    Все люди нуждаются в поддержке и дружбе ровесников; 7.    Для всех обучающихся достижение прогресса скорее может быть в том, что они могут делать, чем в том, что не могут; 8.    Разнообразие усиливает все стороны жизни человека.

Конвенція «Про права інвалідів», яка була підтримана Генеральною Асамблеєю ООН 13 декабря 2006 года, містить положення про інклюзивну освіту Україна підписала Конвенцію і Факультативний протокол до неї 24.09.2008 р. Ратифікувала обидва документа 04.02.2010 р. З 6 березня 2010 року цей документ набрав чинності в Україні