Презентація на тему:
Закони Божі й закони людські

Освітня: розкрити учням значення закону в житті людини і суспільства; поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини. Розвиваюча: розвивати вміння правильно чинити в різних життєвих ситуаціях. Виховна: виховувати відповідальність перед законом. Завдання: створити правила спілкування в класі; познайомитися з Десятьма Заповідями Божими; з’ясувати, як діють Божі Заповіді в житті, вивчити золотий вірш уроку. Мета

Кожна країна, будь-яке суспільство або організація обов’язково мають свої закони, які регулюють взаємовідносини, встановлюють правила поведінки та принципи існування серед людей. Багато законів діють на певній території, обмежені періодом часу й іншими чинниками. Але є один Закон, який призначений для всіх часів і народів, будучи основою існування життя людей на Землі. Це Десять Божих Заповідей.

“Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте!” (Євангеліє від св. Іоанна 14:15)

За 1300 років до Різдва Христового, під час виходу ізраїльського народу із єгипетського рабства, Мойсей на горі Синай отримав від Бога заповіді. А на горі Синай пророк Мойсей, Із вірою у Господа прийняв закон оцей.

Заповіді були написані Богом на двох кам’яних плитах – скрижалях

Заповіді – це основні правила поведінки людини стосовно Бога та інших людей.

– Я твій… І хай не буде в тебе інших, – Сказав Господь, подумавши про нас, Подумавши про праведних та грішних, Щоб світ позбувся кривди та образ, Щоб не ішли ми совісті супроти Й лихе собі зуміли побороть. І перекресливши зневір турботи, Щоб ми повірили, що є Господь… Нашарування довгих літ зітерши, Нехай звучить, як вірності сурма, Святої книги заповідь найперша: – Я твій. Ти інших не шукай… Нема!

У світі перекручень і обману, Де стільки хитрих і кривих дзеркал, Там, де за добрим сховане погане, – Так важко віднайти свій ідеал. Шукай його не зором, а душею, Не вір усьому, що блищить. Лиш Боже слово з мудрістю своєю Нас надоумить, як на світі жить… Якщо ми заповідь цю будем пам’ятати, То не потрапим в пастку із оману. Один лиш образ на хресті розп’ятий – Обереже нас од болючих ран.

Ми думаєм, що все на світі можем, Ми думаєм, що обійдем гріхи, І книги мудрої закони Божі Вже відлетіли, наче порохи. Любов і віра – це небесний витвір, Все повертає на круги своя… Подумай сам про себе й без молитви Не промовляй ти Господа ім’я.

За днями дні, за днями дні – Їх назбиралося багато… Турботи всі свої земні Залиш хоча б на день, на свято. Сил наберися у цей день, Щоб легшою здалась дорога. Залиш цей день ти для пісень, Залиш для церкви і для Бога.

Шануймо батька, шануймо матір – І нам воздасться теж добром. Хай буде шана в кожній хаті І дух сімейства за столом. Шануймо батька, шануймо матір – Нам каже Біблія свята. І щастям будем ми багаті На всі часи, на всі літа… Слова ці треба змалку вчити – В них світить істина стара: Коли в добрі батьки і діти – Тоді всім вистачить добра.

Не убий! – хай котить передзвоном, Долітає до людей, мов грім. Не убий! – Ні словом, ні законом, Ні жорстоким пострілом своїм. Не убий! – Натягуються жили, Бо немов кричить душа сама. Не убий! – Високе право жити Відібрать ні в кого прав нема.

Любов бува свята і грішна… Ні, я нікому не суддя, Але освоїти не лишнє, Що взято з Біблії життя. Хай заховається гординя, Бо це стосується усіх: Йди до любові – де святиня, Обходь спокусу – там, де гріх. Без люті, страху і злоби Хай доліта, як грім до неба: Люби, люби, люби. Люби. Та перелюбствувать не треба.

Не укради – не клич біди, Не вкрий ім’я своє ганьбою. Там, де узяв, там поклади, Тією ж поклади рукою. До зла страшного не ходи. Спокусу віджени ворожу. Не укради! – Носи завжди В душі пересторогу Божу.

Перед Творцем усі ми свідки Своїх гріхів, чужих гріхів: Хто крав, хто брав, по скільки й звідки, Хто труту лив в медівку слів. Хай прозвучить знов слово Боже, Дасть зрозуміти нам усім – Брехня нікому не поможе З’явитись в образі святім.

Не відбирай здобутку ближнього І не бажай його майна. Хай чорне зло в пориві хижому Не б’є, як блискавка страшна. Нехай веде нас днями й тижнями Відлуння Божої сурми. Ні, не бажай ти лиха ближньому, Бо всі ми звемося людьми.

Господні закони незмінні. Вони були взяті за основу при складанні законодавства різних країн

Ярослав Мудрий

Закон – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов’язкових правил (норм).

Кожна держава і народ мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.

Закони нашої держави приймає орган законодавчої влади – Верховна Рада України.

Основний Закон України – К О Н С Т И Т У Ц І Я

Конституція – основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило, спираються на Конституцію.

Дотримання державних законів є обов’язком кожного громадянина.

Ісус Христос як Божий Син в Новім Завіті Людському роду залишив слова Він заповітні: “Якщо знайти ти хочеш вічний рай, то Заповіді Божі зберігай”