Презентація на тему:
Ссавці

Червона книга України Ссавці

Хохуля звичайна рідкісна реліктова тварина, що веде напівводяний спосіб життя. Це невелика тварина (масою до 500 г) із довгим хвостом (завдовжки такий, як усе тіло), видовженим рухливим носом, п'ятипалими кінцівками із плавальними перетинками, м'яким шовковистим хутром. Хохулі мають дуже поганий зір — їхні рудиментарні очі не розрізняють навіть обриси предметів. Розташовані під хвостом залози виробляють мускусний секрет, який є «мастилом» для хутра і запобігає його намоканню. Цей секрет має, очевидно, ще й захисну функцію: через сильний запах хохулю майже не їдять хижаки.

Заєць-біляк Крупний заєць: довжина тіла дорослих тварин від 44 до 65 см, зрідка досягаючи 74 см; маса тіла 1,6-4,5 кг. Середні розміри зменшуються з північного заходу на південний схід. Найбільші біляки мешкають в тундрі Західного Сибіру (до 5,5 кг), самі дрібні в Якутії і Далекому Сході (3 кг). Вуха довгі (75-10 см), але помітно коротше, ніж у русака. Хвіст звичайно суцільно білий

Рись звичайна Це досить великі звірі на сильних високих ногах з дуже широкими і волохатими лапами. Тулуб уних короткий (80-105 см), хвіст також короткий, як би обрубаний на кінці (20-30 см). Середня масахижаків від 8 до 15 кг. З боків голови на щоках яскраво виражені широкі баки, на кінчиках вух -пензлики, які, ймовірно, слугують в якості антен, що сприймають коливання звуку і передають їх на середнє вухо. Хутро дуже густе, м'яке і пухнасте. Забарвлення змінюється від палево-димчастого (на північному сході) до іржаво-червонуватого (на півдні), зі слабко вираженими темними плямами.

Борсук звичайний Борсук - найбільший представник кунячих нашої фауни. Зовні він дуже відрізняється від своїх витончених гнучких родичів. Це щільно збитий звір із масивною "кормою". Ноги короткі й кривуваті, з довгими пазурами, пристосованими для риття ґрунту. Борсук воліє селитися в місцевості пересіченій ярами й негустим чагарником. Цей звір - прекрасний грабар. Його нора - це система складних ходів і має більше 10 входів. Гніздова камера розміщається на глибині не менше 2 метрів і на відстані 8 метрів від входу в нору.

Їжак вухатий Відрізняється від звичайного їжака більшим розміром вушної раковини: довжина його вух до 5 см. голками покрита тільки спина. Розміри дрібні: довжина тіла 12-27 см, довжина хвоста 17-23 мм; підвид, що живе, вПакистані і Афганістані виростає до 30 см. Маса самців до 430 г, а самок - від 200 до 505 г, що в 2 рази менше, ніж у звичайного їжака. Ноги високі. Мордочка гостра. На лобі видно "проділ" - смужка голої шкіри. Волосяний покрив світлий, м'який; на мордочці від сіро-чорного до світло-коричневого. Голки тонкі і короткі, довжиною 17-19 мм, покриті поздовжніми валиками і борозенками. Забарвлення голок залежить від ареалу проживання: від світло-солом'яного до чорного. В Афганістані та Пакистані їжаки коричневі. Альбіносизустрічаються, але вкрай рідко.

Вечірниця гігантська Вечірниця гігантська - представник сімейства гладконосых кажанів. Найбільша летюча миша в Європі та в Росії. Довжина тіла вечорниці 84 - 104 мм, розмах крил від 41 до 46 см. Маса тіла - 41 - 76 грамів. Фарбування тулуба - від палево-рудого до каштаного кольорів. Черево вечорниці трохи-трохи світліше спини, область за вухами пофарбована в більш темний колір. Крила довгі, загострені, вузькі. Вуха з шкірними складками, закруглені. На нижній стороні крил уздовж переднього краю розташована смужка вовни. Миша видає ехолокаціонние сигнали високої інтенсивності, максимальна частота близько 18-19 кГц.

Тушканчик великий  В Україні мешкає кілька тисяч особин. На п-ві Ягорлицький Кут (Чорне море). Чисельність становить близько 300, в Чорноморському заповіднику близько 5 тис. особин. Найбільше тварин мешкає в Криму, де відомо понад 40 осередків. Причини змiни чисельностi: наприкінці ХХ ст. відбулося зникнення багатьох популяцій внаслідок скорочення пасовищного тваринництва та інсуляризації.

Ховрах європейський Дрібний короткохвостий ховрах: довжина тіла — 16,5–22,5 см, хвоста — 4,6–7,4 см. Забарвлення спини сіро-бурувате, нерідко з помітною жовтувато-білими цяточками. Боки іржаво-жовтуваті, черево блідого жовтуватого відтінку. Навколо очей світлі кільця. Хвіст на кінці звичайно має темну облямівку.

Тхір степовий Тварина родини куницевих довжиною 490-520 мм, масою 570-960 г, світло-піщаного кольору, з хвостом (120- 150 мм) від середини до кінця темно-бурим. Шерсть навколо очей, груди, частина спини і стегна, передні кінцівки по лікоть, задні по коліна та ву іька поперечна смуга на череві також темно-бура. Плями біля очей мають вигляд маски. Тіло видовжене, лапи досить короткі. Анальні залози, як і в його родича тхора лісового, або темного, виділяють секрет, що надає тхорам специфічного запаху.

Дельфин  азовка Дельфін-азовка це найменший дельфін Чорного моря, довжина дорослих тварин досягає, як правило, лише 1,3-1,5 метра при вазі близько 30 кілограмів. Є одним з трьох підвидів виду Phocoena phocoena, і єдиним преставники сімейства Phocoenidae, що мешкають в Україні. Узкоареальний реліктовий підвид. Генетичні особливості азовок свідчать про високий ступінь їх ізоляції від найближчих родичів, що мешкають в північно-східній Атлантиці.