Презентація на тему:
Повноваження слідчого судді

Повноваження слідчого судді у новому КПК України Ольга Шаповалова суддя ВСУ у відставці, керівник відділу підготовки суддів НШСУ, головний редактор науково-практичного юридичного журналу «Судова практика» Травень – Червень 2013 р.

Головні причини реформування кримінального судочинства - це: яскраво виражений обвинувальний ухил кримінального процесу; надмірне та невиправдане застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; відсутність належного судового контролю щодо застосування у процесі досудового розслідування заходів, які обмежують права людини.

Саме тому головне завдання нового Кримінального процесуального кодексу України- встановлення порядку кримінального провадження на засадах пріоритетності прав і свобод людини.

Згідно з новим КПК істотно розширюється судовий контроль за органами досудового розслідування. Метою такого контролю є забезпечення прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Слідчий суддя на стадії досудового слідства стає ключовою фігурою у кримінальному процесі. Багато питань, які відповідно КПК 1960 р. були віднесені до компетенції прокурора та слідчого, тепер вирішу є слідчий суддя з дотриманням принципу змагальності, у присутності сторін.

Інститут судового контролю - це вагома гарантія прав будь-якої особи, яка є учасником кримінального провадження.

П. 18 ст. 3 КПК України: Слідчим суддею є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 цього Кодексу (питання щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій) - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (судді) обираються зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Роль слідчого судді Вона полягає у забезпеченні режиму законності при провадженні в кримінальній справі, захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, привнесенні елементів змагальності у досудове провадження.

Повноваження слідчого судді в кримінальному процесі можна розділити на три основні групи: повноваження слідчого судді при застосуванні заходів процесуального примусу на стадії досудового розслідування кримінальної справи; повноваження слідчого судді при розгляді скарг на дії та рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи прокурора; повноваження слідчого судді при проведенні слідчих дій, які обмежують конституційні права людини і громадянина.

Основне призначення слідчого судді – це: здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Цим зумовлений специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Практичні шляхи реалізації повноважень слідчого судді: запобігання неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; відновлювання прав, безпідставно порушених органами досудового розслідування; надання правомірним рішенням, діям, поданням особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши тим самим отримані докази.

Класифікація рішень слідчого судді: рішення, спрямовані на збирання доказів (постанова про проведення обшуку, виїмки тощо); рішення про застосування, зміну чи скасування запобіжних заходів (постанова про обрання підозрюваному (обвинуваченому) запобіжного заходу - взяття під варту, застави тощо); рішення, спрямовані на реалізацію прав осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві (постанова про вирішення заявлених клопотань і скарг тощо); рішення, які стосуються вирішення питання про визнання отриманих фактичних даних доказами по справі.

Рішення про застосування всіх без винятку запобіжних заходів - це виключна компетенція слідчого судді, оскільки останні в тій чи іншій мірі обмежують конституційні права та свободи людини; слідчому судді належить право на скасування або зміну обраного заходу кримінально-процесуального примусу; до компетенції слідчого судді віднесені й питання про короткострокове примусове медичне лікування (примусове годування) особи, яка тримається під вартою.

Новий КПК містить додаткові гарантії щодо забезпечення прав підозрюваного або обвинуваченого під час проведення досудового слідства: статтею 204 КПК передбачена заборона затримання особи без дозволу слідчого судді, суду у випадку, якщо вона підозрюється або обвинувачується у тому ж кримінальному правопорушенні ; ця проблема на сьогодні є дуже актуальною.

Статтею 206 КПК передбачені загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини: 1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. 2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи. 3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Повноваження слідчого судді щодо надання дозволу на проведення органами досудового слідства певних процесуальних дій, необхідних для розслідування справи Надання дозволу на: проникнення до житла чи іншого володіння особи (стаття 233 КПК); проведення обшуку (стаття 234 КПК); проведення огляду у випадку, якщо його необхідно провести в житлі чи іншому володінні особи (ст. 237 КПК); проведення огляду трупа, якщо він провадиться одночасно з оглядом місця події, яким є житло чи інше володіння особи (ч. 2 ст. 238 КПК); вирішення питання про залучення експерта у разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про таке залучення (ст. 244 КПК); вирішення питання про відбирання біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи, у разі відмови особи добровільно їх надати (ч. 3 ст. 245 КПК); направлення особи до відповідного медичного закладу для проведення психіатричної експертизи (ч.2 ст.509 КПК).

Повноваження слідчого судді щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК, ст.ст. 246-275 КПК) на відміну від інших слідчих дій, які здійснюються з дозволу та під контролем слідчого судді, негласні слідчі проводяться з дозволу слідчого судді, який має дещо інший статус. відповідно до ст. 247 КПК розгляд клопотань, який віднесений до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Повноваження слідчого судді щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (глава 21 КПК, ст.ст. 246-275 КПК) \ це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факти та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 246 КПК).

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг на дії та рішення особи, яка здійснює дізнання, слідчого чи прокурора одним з наболілих питань за останні кілька років є питання щодо вирішення скарг на бездіяльність слідчого, прокурора по заявам щодо порушення кримінальної справи; відповідно до глави 26 КПК України новим КПК передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування; обов’язок розгляду таких скарг також покладається на слідчого суддю (ст. 303, 304 КПК). стаття 303 КПК України містить перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні. Інші скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК.

Згідно зі ст. 303 КПК оскарженню підлягають дії або бездіяльність: невнесення відомостей пр кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, нездійснення інших процесуальних дій; рішення про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого та прокурора про закриття кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність при застосуванні заходів безпеки; рішення слдчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій; рішення про зміну порядку досудового розслідування.

Порядок розгляду скарг (ст. 306 КПК): скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави; розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги; за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 307 КПК визначені повноваження слідчого судді щодо прийняття рішень за результатами розгляду таких скарг 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмовлення у задоволенні скарги.

Ст. 225: У виняткових випадках може виникнути необхідність допитати свідка чи потерпілого під час досудового розслідування. Це збереже їх свідчення. В такому випадку свідчення відбираються згідно з правилами, що діють під час судового розгляду. Такий допит проводить слідчий суддя. Підозрюваний / обвинувачений та потерпілий повідомляються про слухання і мають право брати в них участь. Збереження свідчення перед судовим розглядом – Ст. 225 КПК *

Висновки: слідчий суддя фактично у кримінальному провадженні виступає гарантом дотримання і захисту прав, свобод та інтересів підозрюваних і обвинувачених осіб. перевага інституту слідчого судді полягає в тому, що він не належить до системи правоохоронних органів, які безпосередньо проводять розслідування, він є об’єктивною і незалежною, неупередженою фігурою, яка може приймати самостійні рішення.

Презентацію підготувала: Ольга Шаповалова, суддя Верховного Суду України у відставці, керівник відділу підготовки суддів НШСУ, головний редактор науково-практичного юридичного журналу «Судова практика» E-mail: olga_shapovalova@inbox.ru