Презентація на тему:
Про необхідність розробленняОсновних положень державної політики у сфері інфокомунікацій на середньо- та довгострокову перспективу

Про необхідність розроблення Основних положень державної політики у сфері інфокомунікацій на середньо- та довгострокову перспективу Доповідач: Гребенніков Валерій Олександрович, к.т.н., с.н.с., пров. науковий співробітник ДП «УНДІЗ» т.248-87-60

Поняття “інфокомунікації”

Основні інформаційні джерела даного повідомлення The Global Information Technology Report 2008-2009. Mobility in a Networked World. INSEAD-WEF, 2009. Measuring the Information Society - The ICT Development Index, ITU Report. 2009 Edition. Confronting the Crysis: Its Impact on the ICT Industry. Report ITU, Feb. 2009 В.Кузьменко, О.Чебала. Підсумки самміту G-20: висновки для України на шляху регулювання світової економіки. http://iee.org.ua/ru/pub/p112 Доповідь про стан та розвиток інформатизації в Україні за 2009 рік. Кабінет міністрів України, Київ, 2009. Гребенніков В.О., Хиленко В.В. Про стратегію і тактику інфокомунікаційного розвитку України. Ч.1-5. “Зв’язок”, №№ 3, 4, 5-6, 7-8 – 2008; 1-2 – 2009. Баховський П.Ф., Гребенніков В.О. Кризові явища в інфокомунікаціях України та шляхи їх подолання. “Вісник УНДІЗ”, № 3, 2009. Гребенніков В.О. Про антикризове управління сферою інфокомунікацій України. “Зв’язок”, № 4, 2009. Гребенніков В.О. Аналіз розвитку телекомунікацій незалежної України. “Зв’язок”, № 2, 2010.

Світові тенденції в сфері інфокомунікацій конвергенція усіх видів інформаційної діяльності на єдиній комп’ютерно-телекомунікаційній інфраструктурі, яка швидко (за експоненційними закономірностями Мура та Као-Джилдера) прогресує: за 18 років незалежності України зростання склало за обчислювальною потужністю МЕБ - 240 тис., а за передавальною потужністю ВОЛЗ – 4,3 млн.; зростання ролі мультимедійного інформаційного обміну у суспільстві (економіка, побут, державні справи); зростання ефективності інфокомунікаційних послуг в повсякденній діяльності користувача, а також підвищення зручності користування послугами; Інфокомунікації стають основою розвитку інтелекту і винахідливості (творчості, креативності) особи, нації, країни); боротьба за ліквідацію або зменшення «цифрового розриву»

Основні рішення щодо розвитку інфокомунікацій в Україні Закони України: “Про зв’язок” (1995), “Про Концецію Національної програми інформатизації” (1998), “Про Національну програму інформатизації” (1998), “Про радіочастотний ресурс України” (2000), “Про телекомунікації” (2003), “Про електронний цифровий підпис” (2003), “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” (2007); Укази Президента України: “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000), “Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій” (2005); Постанова Верховної Ради України: “Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні” (2005). Постанови Кабміну України: “ Про затвердження Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації” (1998), “Про утворення Національного підготовчого комітету із забезпечення участі України у Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспільства” (2003), “Про утворення Державного комітету інформатизації України” (2008).

Успіхи розвитку інфокомунікацій за роки незалежності України В сфері телекомунікацій : щільність (відносно кількості жителів України) фіксованих телефонів зросла з 13 до 28%; з’явився і досяг насичення новий вид масових телекомунікацій – мобільний стільниковий радіозв’язок. Сьогодні його щільність за активованими SIM-картками становить 121%, а за кількістю абонентських радіоприладів – 150%; з’явився і досяг помітного розвитку перспективний вид зв’язку – швидкісний доступ до Інтернету як у фіксованому радіо- та проводовому варіантах, так і у мобільному варіанті. В сфері інформаційних технологій : з’явився і помітно розвинувся вітчизняний сегмент Інтернету; щільність комп’ютерів зросла приблизно з 0,5% до 15%;

Недоліки розвитку інфокомунікацій в Україні несистемність, неефективність, низькі темпи і хронічне значне відставання від розвинутих країн світу (50-60-ті місця у світових рейтингах, відставання на 4-6 років); низька цінова доступність ІК-послуг (76-е місце серед 150 країн); високі витрати на мобільний зв’язок (2/3 платоспроможності споживачів), який у натуральних показниках забезпечує тільки приблизно 1/10 потреб споживачів у ІК-послугах; законсервовано “цифровий розрив” - як України з провідними країнами світу, так і всередині країни між різними регіонами країни та між прошарками населення і бізнесу.

Історіограма телекомунікацій незалежної України

Відставання України у впровадженні сучасних ІК-технологій

Розвиток в Україні сфер телекомунікацій, інформаційних технологій та інфокомунікацій

Структура індексів IDI та NRI

Структура індексу «цінового кошика інфокомунікацій» за методикою ITU

Головні фактори необхідності зміни державної політики в інфокомунікаціях є гостра потреба у підвищенні конкурентоспроможності України в швидко змінюваній, інформаційно-насиченій, глобалізованій економіці; немає чітких і реальних цілей розвитку ІК-сфери та не визначено стадійність цього розвитку; слабкі економічні можливості України та обмеженість у 5-7% від ВВП обсягів ресурсів, що можуть бути спрямовані на функціонування та розвиток ІК-сфери, тому не можна автоматично, без адаптації запозичувати досвід розвинених країн; визріло розуміння на рівні Кабміну України стосовно : «...важливості використання інформатизації як одного з інструментів виходу з кризи та подальшого розвитку країни. Це вимагає формування та реалізації науково-обґрунтованої та ресурсно забезпеченої відповідної державної політики. Відсутність стратегії розвитку інформаційного суспільства, а також загальнодержавної програми, планів та бюджетних програм з її реалізації,... знижують ефективність імплементації політики інформатизації та розвитку інформаційного суспільства»

Структура Основних положень нової державної політики інфокомунікацій Загальні положення Оцінювання розвитку інфокомунікаційної сфери: -система показників розвитку; -методологія оцінювання розвитку. Цілі розвитку інфокомунікацій України: -середньострокова перспектива; -довгострокова перспектива. Політика розвитку інфокомунікацій: -загальна політика; -основні напрямки: систематизація розвитку і його науково-технічне забезпечення; номерний, іменний, радіочастотний, інформаційні та інвестиційні ресурси; підприємницька діяльність; взаємоз’єднання і взаємодія мереж та засобів; тарифи, ціни та якість послуг; інформаційна безпека; управління мережами в надзвичайних ситуаціях, загальнодоступність послуг. Адаптація державної політики до результатів і умов розвитку -контроль і аналіз ходу розвитку; -перегляди та коригування Основних положень.

Можлива етапність реалізації нової державної політики в ІК-сфері Розроблення, узгодження і прийняння на рівні Верховної ради України “Основних положень державної політики у сфері інфокомунікацій”. Аналіз існуючої нормативно-правої бази ІК-сфери на предмет відповідності Основним положенням та коригування, заміна або доповнення цієї бази. Розробка Довгострокової (на 20 років) рамкової програми розвитку ІК-сфери України. Розробка Середньострокових (на 5 років) рамкових програм розвитку ІК-сфери України Поглиблена розробка першої середньострокової програми розвитку ІК-сфери. Детальна розробка, реалізація і аналіз результатів виконання щорічних завдань розвитку ІК-сфери у складі Програм економічного і соціального розвитку України на конкретний рік.

Очікувані результати нової державної політики інфокомунікацій Консолідується і набуде систематизованої, суспільно-необхідної спрямованості діяльність суб’єктів ІК-сфери (користувачі, підприємці, державні органи). Зросте роль інфокомунікацій у суспільстві, а з нею і доходи, прибутки та відрахування до державного бюджету цієї сфери. Прискоряться темпи розвитку (постійного осучаснення відповідно до світових тенденцій) ІК-сфери та масштаби застосування сучасних, економіко- і соціально-ефективних інфокомунікацій. Підвищиться ефективність використання обмежених ресурсів України для розвитку ІК-сфери. Почне скорочуватись і досягне економічно обгрунтованого мінімуму “цифровий розрив” між Україною і розвинутими країнами світу, а також усередині країни між окремими прошарками населення та бізнесу. Зросте конкурентоспроможність України на світовій арені.

Висновки Під впливом багатьох факторів, що були зазначені вище, Україна мусить суттєво відкоригувати (змінити) державну політику у сфері інфокомунікацій, зробивши її більш цілеспрямованою, контрольованою і більш ефективною. Основні положення нової державної політики у сфері інфокомунікацій необхідно зафіксувати у спеціальному документі державного рівня (бажано Закону України) і схвалити його рішенням Верховної Ради України. Першим кроком у виробленні і реалізації нової інфокомунікаційної політики України має стати організація комплексної НДР за участю кваліфікованих фахівців галузей телекомунікацій, інформаційних технологій, масової інформації, та інших зацікавлених галузей. Результатом НДР має стати проект «Основних положень державної політики у сфері інфокомунікацій України»