Презентація на тему:
“Понятійно-категоріальний апарат і його роль у розвитку теорії і практики публічного управління”

“Понятійно-категоріальний апарат і його роль у розвитку теорії і практики публічного управління” Надолішній П. І. – д.держ.упр., професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування ОРІДУ НАДУ при Президентові України, професор

Актуальність. На етапі становлення нової галузі науки розроблення понятійного апарату завжди є винятково важливим. Теорія державного управління уже має певний набір понять. Вона збагачується за рахунок інших наук, у тому числі зарубіжної науки публічного адміністрування. Проте, говорити про наявність самодостатньої системи понять науки державного управління ще рано: процес її становлення не завершився (теорія державного управління чи теорія публічного управління?); ще не досить чітко розмежоване предметне поле науки державного управління з окремими суміжними науками; об’єктивний зміст і діалектичний взаємозв’язок понять змінюються й ускладнюються одночасно з ускладненням соціальної практики…

Перша проблема – темпи розроблення понятійно-категоріального апарату теорії державного управління не відповідають потребам розвитку як самої науки, так і соціальної практики. Дослідження на цьому напрямі науки не скоординовані. Неприйнятний режим, у якому видаються і розповсюджуються наукові праці НАДУ, навіть у системі самої Академії… Необхідно: У межах підготовки енциклопедичних видань об’єднати зусилля широкого кола фахівців (не тільки системи НАДУ), забезпечити вихід з друку цих видань у встановлені терміни… Налагодити своєчасне видання наукових праць Академії і постійний взаємообмін науковими виданнями у цілому в системі професійної підготовки кадрів для органів публічної влади.

Друга проблема – якісні характеристики понятійного апарату науки державного управління (публічного управління). Теорія державного управління (публічного управління) має бути сукупністю знань (переважно в понятійній формі), які поєднані в цілісну систему. Сукупність як сума розрізнених, хаотичних відомостей не є науковим знанням. Сьогодні: чимала кількість вживаних понять не відповідає класичним вимогам, їх сукупність не здатна повною мірою “обійняти” феномен державного і ширше – публічного управління; певна частина понять – результат механічного перенесення у теорію державного управління зарубіжної термінології (“калькування”), що невдовзі може стати суттєвою перешкодою на шляху адекватного відображення реалій у вітчизняній політико-адміністративній сфері…

Третя проблема – вплив сучасного стану розвитку науки державного управління, її понятійного апарату на суспільну практику. Приклад. ОКХ спеціальності «публічне адміністрування»: “…під публічним адмініструванням розуміють частину суспільства, яка навчається, у суспільстві, яке навчається. В умовах зміни поняття «правова держава» та поступового зникнення жорстких меж між державою і суспільством, на публічне адміністрування дедалі більшою мірою припадає завдання оформлення суспільних та державних процесів. Передумовою для гнучкості публічного адміністрування (управління) …” «Вступ до публічного адміністрування». 1.1. Теоретико-історичні засади публічного врядування».

Когда не исправляют имена, Перестают уместными быть речи. Когда перестают уместными быть речи, Не совершаются дела. (Конфуций)

Загальний висновок Назріла нагальна потреба в упорядкуванні понятійного апарату галузі науки “Державне управління” (“Публічне управління”?), у закріпленні в енциклопедичних виданнях змісту понять і категорій, в яких знайшли відображення реальні наукові здобутки. У процесі підготовки Енциклопедії Д. У. (Енциклопедії публічного управління?) доцільно визначити перелік базових понять (категорій) і виробити єдину думку щодо їх змісту, у т.ч. понять – “державне управління”, “публічне управління”, “врядування”… Одним із напрямів наукових розвідок мав би стати аналіз підміни понять і визначення шляхів попередження понятійних (знакових) деформацій у політичній і управлінській практиці.

Дякую за увагу!