Презентація на тему:
Покращання міжбюджетних стосунків та політики видатків в системі охорони громадського здоров’я та освіти: вибрані питання

Покращання міжбюджетних стосунків та політики видатків в системі охорони громадського здоров’я та освіти: вибрані питання Одеса, 2008 р. Другий огляд державних фінансів України

Чому потрібні реформи у сфері фінансування органів місцевого самоврядування та надання послуг? Тому що якість послуг погана Тому що низька якість послуг заважає майбутньому зростанню Тому що місцеві органи влади несуть відповідальність за надання послуг, але не мають засобів і стимулів для їх надання Тому що зростатиме тиск витрат (затримка інвестицій в модернізацію, демографічний тиск, ЄВРО 2012, …) Тому що мобілізація додаткових податків не вирішує проблему АЛЕ, що найважливіше: тому що існує величезний потенціал для підвищення ефективності та перерозподілу ресурсів для досягнення вищої якості!

Що кажуть люди: громадські послуги погіршуються! Джерело: EBRD-World Bank Life in Transition Survey (LITS) 2007. Послуги з охорони здоров’я Освітні послуги

Основні сфери докладання зусиль 1. Передати автономію, спонуки та ресурси на місцевий рівень, де фактично надаються послуги 2. Реформувати технологію планування, бюджетування та виконання державних капіталовкладень 3. Реформувати механізми фінансування у сфері охорони здоров’я та освіти, зосередивши увагу на одержанні якісних результатів, а не на докладанні кількісних зусиль. Оптимізація шкільної мережі – це єдиний, гідний довіри, спосіб покращання якості освіти для дітей в сільській місцевості і в межах країни. Оптимізація мережі закладів охорони здоров’я – це єдиний спосіб забезпечення ресурсів, необхідних для покращання стану здоров’я та добробуту українських громадян.

Міжбюджетні стосунки Повноваження щодо видатків Залишається певне дублювання функцій та зростання кількості недостатньо фінансованих програм Органи місцевого самоврядування на рівні, нижчому від районного, надто малі, щоб здійснювати управління та планування послуг, зокрема медичних та освітніх Чи вирішує проблему створення громад на рівні, нижчому від районного, яким надано широкі повноваження? Ми так не вважаємо (високі початкові та поточні витрати, масштаби/неефективність, слабкі адміністративні можливості)

Вибрані рекомендації Посилити рівень районів та міст як базовий рівень місцевого самоврядування (правильний розмір для України) Перенести медичні та освітні функції на рівень районів і міст Впорядкувати виконання міськими (маленькі міста), сільськими та селищними радами інших поточних місцевих функцій та їх політичне представництво на даний момент Сприяти консолідації третього рівня місцевих органів влади шляхом створення спонук, а не в директивному порядку Уникати створення нових місцевих органів самоврядування нижче районного рівня із широкими повноваження щодо видатків

Галузеві “нормативи” є однією з найбільших перешкод для підвищення ефективності послуг

Наслідки Рекомендації Поточні витрати поглинають більшу частину бюджету, залишаючи капіталовкладення недофінансованими Бідніші місцеві органи самоврядування платять більше за неефективність, залишаючи ще менше коштів для інвестування в інфраструктуру Сектору бракує гнучкості для модернізації Переглянути та усунути нормативи, які мають негативні наслідки для фінансування для місцевих бюджетів Дати районам та містам більше свободи у сфері планування та розподілу (а також перерозподілу) своїх власних ресурсів

Проблеми призначення доходів та рекомендації Доходи знижуються внаслідок змін в податковій політиці, яка не має належним чином сформованого компенсаційного механізму (зміни в ставках, базах, звільненнях тощо) Впровадити компенсаційний механізм. Відсутність податку на майно (основний місцевий податок) Законодавчо оформити та впровадити майновий податок з належним фіскальним кадастром. Адміністративні витрати, пов’язані зі справлянням деяких місцевих податків, напевне перевищують податкові надходження Скасувати податки з низьким рівнем податкових надходжень. Для кількох місцевих податків складно визначити податкові зобов’язання Зростання адміністративних витрат та витрат на дотримання податкового законодавства (наприклад, комунальний податок, ринковий збір) Визначити механізм спрощеного підрахунку податкових зобов’язань за місцевими податками.

Трансферт вирівнювання має розумну вирівнювальну спроможність, але також має кілька проблем: непотрібна складність (відсутність прозорості), непрогнозованість та деякі хибні спонуки. Доходи районів і міст на душу населення до і після вирівнювання Доходи районів та міст в розрахунку на душу населення до та після вирівнювання

Рекомендації Спростити формулу, в тому числі шляхом вилучення непотрібних/неправильно розроблених спонук та спонук до фінансування певних програм. Щодо видатків неодмінно забезпечити таке: кожна складова (наприклад, охорона здоров’я, освіта, культура і спорт тощо) повинна містити не більше 4-5 коефіцієнтів, причому усі вони мають бути зумовлені попитом. Розробити відповідний стандарт для кожної послуги, включивши у формулу собівартість кожної послуги (вдосконалений коефіцієнт “ОЗ” (охорони здоров’я). Зберігати стабільний механізм розрахунку надходжень. Посилити механізм “фіскальних заходів”.

Капітальні трансферти є нестабільними Немає системи розподілу капітальних трансфертів/субвенцій на основі стабільних критеріїв. Зумовленість політичними домовленостями Помітна різниця

Недоліки в складанні бюджету капітальних видатків на місцевому рівні віддзеркалюють аналогічні явища на загальнодержавному рівні Відсутність прогнозованості щодо субвенцій/розподілу незадовільне планування відсутність багаторічного планування Новим проектам надається перевага порівняно з чинними проектами Слабка оцінка та визначення проектів Вимоги до співфінасування підсилюють регіональні відмінності у витрачанні капітальних коштів Проблеми недовиконання (крім слабкого планування у сфері використання — погіршення умов для активів) Цільові програми створюють негнучкість

Рекомендації Визначити в бюджетному кодексі, що капітальні трансферти/субвенції повинні спиратися на критерії, які мають бути стабільними у часі, включаючи нормативну базу. Розглянути дворівневу систему: Перше, мінімальна субвенція, яка покриває базові потреби в модернізації областей та районів і міст з простою формулою виключно на основі потреб населення. Друге, трансферти (потенційно більші, ніж перші), що надаються для найважливіших чинних та нових проектів на конкурентних засадах (потрібно також визначити конкретні критерії щодо конкуренції та відбору) До речі: ЄВРО 2012 – гарна можливість започаткування цього підходу.

Запозичення місцевих органів влади: проблеми та рекомендації Рефінансування не визнається легітимною транзакцією залучення позичкових коштів. Внести зміни до законодавства, щоб уможливити його реалізацію як засобу покращання структури/погашення боргу для кращого фінансування інфраструктури. Немає нормативної бази банкрутства створити базу, щоб уникнути моральних ризиків у сфері кредитування/запозичення. Існують адекватні засоби контролю за запозиченнями, але в нормативних документах є певні прогалини (банківський рахунок місцевої влади може використовуватися для застави доходів) дозволити віддавати в заставу лише місцеві “власні” податки. Зрештою, для того щоб система розвивалась належним чином, потрібно переглянути засоби контролю. Крім того, міжбюджетні позички перешкоджають розвитку ринку місцевих запозичень, зменшують жорсткі бюджетні обмеження та погіршують прозорість.

Україна виділяє великий обсяг бюджетних ресурсів на освіту….

Але в надто неефективний спосіб. Руйнівні наслідки освітніх “нормативів” очевидні

Крім того … Рівень робочого навантаження вчителів (в годинах) в Україні низький порівняно з іншими країнами світу (на основі неефективних “нормативів”) Відношення працівників, які не займаються викладанням, до викладачів відповідає показникам, які є одними найвищих в світі (також зумовлені “нормативами”) Ситуація з часом погіршуватиметься, якщо не вжити негайних заходів.

Неефективність також посилюється за рахунок інших чинників … Позитивний ефект “природного” зносу компенсується поновленням на роботі вчителів, які вийшли на пенсію Постанова ВР про заборону закриття закладів освіти Як наслідок: Низький рівень витрачання коштів на фінансування видатків, які дають підвищення якості (інвестиції, ІТ та зв’язок, лабораторії, засоби навчання, підвищення кваліфікації вчителів) погана якість Низький рівень відповідності вимогам ринку праці, що змінюються Відсутність гнучкості, необхідної для модернізації.

Рекомендації: Почати реформи негайно….. Переглянути та скасувати нормативи, які сприяють жорсткому формуванню бюджету на рівні закладів та місцевих бюджетів Оптимізувати шкільну мережу і надати районам та містам автономію у сфері перерозподілу кадрів та ресурсів Уможливити природний знос (Припинити поновлення на роботі працівників, які вийшли на пенсію. Обмежити наймання відповідністю вимогам щодо задоволення нових потреб/ рівня кваліфікації) Реалізація цих заходів дасть змогу заощадити до 1 % ВВП (див. докладну інформацію в звіті) Запровадити адресну плату за навчання та стипендії в системі вищої освіти Вдосконалити засоби контролю за ООП Активізувати роботу з населенням, щоб забезпечити підтримку та пом’якшити наслідки реструктуризації для населення.

Рівень витрат на охорону здоров’я в Україні є розумним, АЛЕ результати викликають занепокоєння

Неефективність є гострою (Україна – ЄС-10; лікарняних ліжок на 100,000 населення; лікарів на 100,000 населення; медсестер на 100,000 населення)

Крім того …….. Середня тривалість перебування хворого в лікарні в Україні вища, ніж в середньому в СНД і майже вдвічі перевищує відповідний показник в країнах-членах ЄС (в середньому) Недовикористання потужностей є більш гострою проблемою на рівні, нижчому від районного (наприклад, сільські заклади) Українській системі охорони здоров’я притаманне непродуктивне прагнення до спеціалізації надання медичних послуг (надмірна кількість спеціалістів) Як наслідок: Низький рівень інвестицій, що підвищують якість (в обладнання, підвищення кваліфікації, сучасні заклади)=> низька якість для громадян Система не відповідає вимогам сучасного попиту Високий рівень власних витрат населення (ВВН), який істотно погіршує ситуацію для бідних В цих умовах успішне вирішення демографічних проблем малоймовірне

Чи вирішує проблему медичне страхування в Україні? НІ… Ця реформа ймовірно створить додатковий податковий тягар. Це нежиттєздатний підхід з фіскальної точки зору. Рівень фінансування не є проблемою Реформа у сфері страхування не вирішить глибинних проблем ефективності та несправедливості Але вона могла б загострити ці проблеми

Рекомендації Переглянути та скасувати нормативи, передбачені Наказом 33 Міністерства охорони здоров’я, для формування бюджету на рівні медичних закладів, щоб уможливити гнучкість бюджету Надати районам та містам повноваження щодо раціоналізації мережі (шляхом “злиття” закладів) та укомплектування персоналом Фіскальні заощадження могли б сягнути 0,6% ВВП для фінансування в тому самому секторі інвестицій в покращання якості Створити спонуки до фінансування, щоб спрямувати лікарів у сектор первинної медичної допомоги та комплексної сімейної медицини Цільова допомога бідним шляхом збільшення витрат на фінансування районних лікарень та спрямування ресурсів на забезпечення ліками цих лікарень за рахунок фіскальних заощаджень Активна робота з громадськістю для залучення підтримки та пом’якшення наслідків реформування для населення.

Насамкінець…. Покращання громадських послуг може бути ключовим механізмом для відновлення довіри населення до уряду Оптимізацію потрібно розглядати не як закриття шкіл або медичних закладів, а як стратегію, спрямовану на забезпечення якісних освітніх послуг для дітей, за рахунок висококваліфікованих викладачів, сучасних інформаційних та комп’ютерних технологій та модернізації закладів й покращання стану здоров’я і добробуту всіх громадян. Фахівців у сфері освіти та охорони здоров’я потрібно вважати союзниками => вчителі хочуть гарно навчати, а лікарі і медсестри – лікувати. Підхід згори-вниз не матиме успіху. Орієнтиром має бути робота з громадськістю та підзвітність місцевих органів влади.