Громадська думка стосовно европейської інтеграції
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Практики реализации политики в сфере европейской интеграции: региональное измерение Запорожье, 18 апреля 2012 Юлія Тищенко, ЦНЦПД
Громадська думка стосовно европейської інтеграції: 52% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують – 34%. Ще 15% - не визначились. Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (78%), дещо менше Центру (59%) та Півночі (55%). 47% опитаних підтримують утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 42%. Ще 11% - не визначились. 30% опитаних, які підтримують утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю, одночасно підтримують і приєднання України до ЄС. за результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг»
Громадська думка стосовно европейської інтеграції: Вступ України до Євросоюзу підтримує майже 45% українців, виступають проти – близько 36% опитаних”, “найбільше прихильників євроінтеграції на Заході України (75%) та в центральній частині країни (53%). Найбільше противників, натомість, на півдні (58%) і сході України (50%). 41% виступають за стосунки з країнами Євросоюзу, 35% хочуть співпрацювати з Росїєю. Ще 5% вважають за необхідне співпрацювати з країнами СНД, а 1% підтримує зв’язки з США. За даними дослідження» Україна-2013: між виборами і перед вибором”, проведеного центром Разумкова, з 15 по 20 листопада 2012 року. Опитано 2012 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка – 2,3%.
Основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку: Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 70 Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) та розділом „Прикордонне та регіональне співробітництво” Порядку денного Асоціації.
Основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку: Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики; Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР); Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму; Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку); Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
Основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку: Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону; Залучення регіонів України до діяльності європейських регіональних асоціацій, зокрема Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions), Ради європейський муніципалітетів та регіонів (Council of European municipalities and regions), Конференції європейських законодавчих асамблей (Conference of European Regional Legislative Assemblies), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Association of European Border Regions), Конференції периферійних морських регіонів (Conference of Peripheral Maritime Regions), Конференції президентів регіонів із законодавчими повноваженнями (Conference of President of Regions with legislative power), Європейської асоціації представників місцевого самоврядування гірських регіонів (European Association of elected representatives from Mountain Areas) та Європейських міст (EUROCITIES).
Єврорегіон «Чорне море» (The Black Sea Euroregion або BSER) Серед цілей єврорегіону: - захист спільних інтересів членів та підготовка спільної стратегії розвитку; - обмін досвідом та ноу-хау; - підготовка спільних програм та стратегій розвитку, а також реалізація дій, спрямованих на їхню імплементацію; - розвиток соціальної та економічної діяльності, повага до навколишнього середовища (Стаття 2) Азербайджан, Албанія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Туреччина, представлені на рівні міст, областей, провінцій, країв, автономних республік, Україна (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька області, Автономна Республіка Крим, а також місто Севастополь). Єврорегіон «Чорне море» (The Black Sea Euroregion або BSER) Єврорегіон «Чорне море» (The Black Sea Euroregion або BSER)
Єврорегіон «Чорне море» (The Black Sea Euroregion або BSER) у таких галузях: 1) демократична стабільність; 2) захист навколишнього середовища, рибальства, біорізноманітності, захист екології Чорного моря та річок басейну від виливів нафти, забруднень, тощо; 3) розвиток інфраструктури (енергетичних систем, транспорту, мереж комунікацій); 4) інвестування сфери поновлювальної енергетики; 5) моніторинг ризиків морського транспорту та прибережних зон; 6) керування потоками міграції; 7) підтримка ініціатив в галузі туризму; 8) багатосторонні програми в галузях культури, науки, освіти, охорони здоров'я, спорту, справ молоді; 9) підтримка економічних ініціатив (Стаття 3).
Чинники, що стримують розвиток транскордонного співробітництва: Несприйняття проектів транскордонного співробітництва як складових регіонального розвитку з боку центральної влади Незначний рівень фінансової підтримки спільних транскордонних проектів як з боку уряду, так і з боку місцевих органів влади; Недостатність досвіду у проведенні відповідної діяльності, інституційна слабкість, брак розуміння потреб залучення до планування та впровадження місцевий бізнес та НУО
В Україні серед основних чинників, що стримують розвиток транскордонного співробітництва, дослідники виділяють такі: Обласні й місцеві адміністрації в Україні мають обмежені права. Бюрократичні перепони на шляху до реалізації проектів.Брак досвіду, щодо написання та адміністрування подібних проектів. Обмеженність місцевих бюджетів. Недостатність коштів, для забезпечення внесення частини фінансування на транскордонні проекти в рамках Європейської політики сусідства. Необізнаність потенційних бенефіціарів щодо можливостей Європейської політики сусідства.
Взаємодія влади з громадянським суспільством у процесі підготовки та виконання євро інтеграційних реформ: відсутність належного фінансового забезпечення. Майже не використовувалася практика реалізації проектів у форматі державно-приватного партнерства та із залученням спонсорських коштів; застарілі методи інформування. Недостатньо використовувався інформаційний ресурс ЄС, не здійснювалася його належна адаптація до потреб українського споживача; недостатня увага приділялася інформаційній роботі на регіональному та місцевому рівні; відсутність ефективної взаємодії та зв’язку між владою (як на центральному, так і місцевому рівні);
КОНЦЕПЦІЯ реалізації державної політики у сфері інформування та налагодження комунікації з громадськістю з актуальних питань європейської інтеграції України на період до 2017 року: використовувати не тільки технології інформування, але і методи комунікації (публічні дебати, громадські обговорення, форуми, сторінки в соціальних мережах, інститути громадських рад, засідання за експертним круглим столом, семінари, прес-клуби); орієнтуватися на використання сучасних методів донесення інформації (інтернет-конференції, чати, ток-шоу, телевікторини, електронні видання, брендинг), у тому числі з використанням новітніх технологій; використовувати методику порівняння (в тому числі досвід інших держав та приклади інших інтеграційних об’єднань) із залученням експертів держав - членів ЄС; ефективно використовувати інформаційний продукт ЄС з відповідною його адаптацією до національного середовища; більш активно залучати до роботи лідерів громадської думки, популярних представників усіх сфер суспільного життя: науки, культури, спорту та бізнесу, державних та громадських діячів, фахівців з України та ЄС;
налагодити дієву взаємодію із загальнодержавними та регіональними засобами масової інформації, сприяючи збільшенню в їх контенті євроінтеграційної проблематики, а також переходу від суто репортажної до інформаційно-аналітичної роботи; повною мірою використовувати для роботи з інформування громадськості з питань європейської інтеграції загальнодержавні інформаційні приводи (у тому числі події національного рівня) та масові заходи (у тому числі державні свята); акцентувати роботу на регіонах, у тому числі в частині активного запровадження новітніх засобів інформування населення; запровадити державно-приватне партнерство, віддавати перевагу спільним проектам; заохочувати співфінансування та залучення спонсорських коштів. Концепція розрахована на середньострокову перспективу - п’ять років (з 2013 по 2017 роки), протягом яких очікується підписання та набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, а також початок активного виконання євроінтеграційних реформ.
Схожі презентації
Категорії