Презентація на тему:
Презентація з математики

ПРЕЗЕНТАЦІЯ Вчитель: Ященко Н. І. КЗ « Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4

Розвиток інтелектуальних та розумових здібностей учнів на уроках математики, логіки та інформатики Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який потрібно запалити. К.Д. Ушинський

Завдання навчання математики

Для досягнення зазначеного завдання навчання математики в початковій школі передбачається формування у учнів : • цілісного сприймання світу; • розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; • здатності розв’язувати сюжетні завдання; • логічно міркувати; • обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом; • вміння користуватися знаковою і графічною інформацією; • вміння користуватися математичною термінологією; • орієнтуватися на площині та у просторі; • застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин; • творчого підходу до виконання математичних завдань.

Тому сьогодні перед учителем початкових класів постає проблема: • навчи учнів мислити; • виробити в молодших класах стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно опанувати їх; • навчити свідомо застосовувати здобуті знання до розв’язання практичних завдань. Вивчення математики в початкових класах здійснюється через: • систему задач; • практичних робіт. Опанувати математику означає навчитися розв’язувати задачі й виконувати не лише стандартні завдання, а й такі, що вимагають певної незалежності мислення,оригінальності, винахідливості.

Кожен учитель хоче: • щоб учні вчилися із захопленням , інтересом ; • навчилися на уроках математики не тільки рахувати, але й розвивати логічне, алгоритмічне, просторове мислення. Для цього необхідно правильно, залежно від вікових особливостей учнів,добирати такі види,форми та завда-ння, що сприяли б розвитку інтелектуальних та розумо- вих здібностей учнів.

Навчальні математичні задачі можна умовно поділити на стандартні нестандартні Розв’язування творчих задач є успішним, якщо матеріал опрацьовано в такій послідовності. Розв’язування конкретної задачі Введення відповідних математичних термінів Формулювання і розв’язування тієї самої задачі в абстрактній формі Порівняльний аналіз опрацьованих задач Висновки та їх застосування у виконанні різних вправ 5 4 3 2 1

Працюючи над задачами,доречно використовувати переходи: - від умови до схеми; - від схеми - до числового виразу; - від числового виразу – до умови задачі. Здобуті знання систематизують послідовністю видів вправ: • поступовим ускладненням матеріалу; • уведення до активного словника учнів спеціальної термінології. Наприклад, задача № 1, 1- клас. Двоє учнів прочитали 7 казок. Скільки казок міг прочитати кожний учень? Складаємо таблицю № 1. №1 №2 (склад числа 7) Задача № 2 Число 7 записати у сумі двох додан- ків в усі можливі способи. Складаємо таблицю № 2. Разом Разом 1 учень 2учень 1 6 2 5 3 4 4 3 5 2 6 1 1 доданок 2 доданок 0 7 1 6 2 5 3 4 4 3 5 2 6 1 7 0

Учні мають уміти не тільки аналізувати, синтезувати, порівнювати,узагальнювати,але й мислити, робити висновки. Логічні вправи - це один із засобів , за допомогою якого відбувається розвиток правильного мислення. Логічні вправи - дають змогу на доступному дітям математичному матеріалі, зважаючи на життєвий досвід, будувати правильні судження. Розв’язуючи логічні вправи учні практично навчаються порівнювати ма- тематичні об’єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу. Нестандартні логічні задачі – це відмінний інструмент для розвитку логічного мислення дитини. Задача, 1 – клас. У саду ростуть айстри та жоржини. Катруся зірвала 3 квітки й поставила їх у вазу. Які квіти могли бути у вазі? (Розглянути усі випадки розв’язання задачі). Задача, 2- клас. Троє хлопчиків грали у шахи, кожний зіграв з кожним по 2 партії. Скільки всього було зіграно партій? 1 3 2

Форми роботи над задачею: • розв’язування задач у різні способи; • уявлення ситуації, описаної в задачі; розподіл тексту задачі на смислові частини; моделювання ситуації за допомогою креслення, малюнка; • самостійне складання задач; • правильно організований спосіб аналізу задач – від питання або від даних до питання; • складання виразів за даними задачі та їх обґрунтування; • використання прийому порівняння задач та їх розв’язаннь; • запис двох розв’язань на дошці ( одного – правильного, іншого – непра- вильного ). Щоб розвивати гнучкість логічного мислення й підтримувати у дітей інтерес до знань, необхідно якомога частіше використовувати : - ігрову форму занять; - індивідуальну роботу ; - роботу в парах; - роботу в групах.

Значний резерв для підвищення інтересу молодших школярів до математики приховано в поєднанні роботи на уроках та позакласних заняттях. Різноманітні види позакласної роботи в комплексі сприяють: розвитку пізнавальної активності учнів, уяви, уваги, пам’яті, мислення, мовлення, зіставлення; допомагають формуванню творчих здібностей дітей, їх логічної кмітливості; посилюють інтерес молодших школярів до математики. Форми організації позакласних занять: • ранки; • години цікавої математики; • клуб веселих та кмітливих математиків; • математичні куточки; • математичні вікторини; • участь у конкурсі « Кенгуру »; • факультативи.

Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Розвиток інтелектуальних та розумових здібностей учнів початкових класів на уроках математики означає виховання у дітей інтерес до знань, самостійність у навчанні.