Презентація на тему:
Трипільськка культура

Трипільська культура Про Трипільську культуру впродовж останніх років ведеться багато дискусій у наукових колах, поміж політиків, ідеологів. Точаться суперечки в середовищі її шанувальників. У 2003 році товариство “Просвіта” провела кілька наукових конференцій із метою глибше осягнути таємниці цієї видатної цивілізації, що бентежить уяву прискіпливих дошукувальників правдивої історичної давнини нашої Вітчизни. Уже понад століття вчені, не лише українські, а й багатьох країн світу, намагаються переконати людство, як постала ця унікальна археологічна культура, що проіснувала 2700 років винятковою етнокультурною цілістю й, безсумнівно, вплинула на формування та духовний розвиток європейських народів.

Керамічний посуд того часу виготовлявся з гончарської глини з домішками кварцового піску і черепашок прісноводних молюсків. Він ліпився без гончарського кола на твердій основі, товщина його днища переважала товщину стін, а самі стіни були нерівномірної товщини і не завжди правильної форми. Великий посуд ліпився з двох окремих частин. Зовнішня поверхня була рівною і вкривалася нанесеною до розпису і обпалення червсоною фарбою. Трипільська кераміка

Серед усього різноманіття форм переважає склянкоподібні чи горщикоподібні посудини усіляких розмірів, деякі з них за пропорціями наближаються до глеків без ручки або кринок. Трапляються і широкогорлі амфори, кухлики з однією ручкою, мініатюрні посудинки з покришками.

Доволі довго істориків, археологів та інших дослідників цікавить загадка так званого біноклевидного посуду. Інтрига стає більшою, як взяти до уваги, що біноклі не мають аналогів у жодній археологічній культурі. Через повну безпорадність та неможливість пояснити призначення цього посуду, учені зараховують його до предметів релігійного культу: вважають, що “біноклі” використовували для ритуалу викликання дощу.

Із глини будували і жертовник, біля якого відбувалися релігійні обряди із використанням теракотових статуеток. Цікавість викликають і теракотові моделі житла, які, на нашу думку, доволі точно копіюють справжнє трипільське помешкання.

Другим видом трипільського мистецтва була пластика. Глиняна скульптура зображувала жіночі фігури (магія родючості) і тварин.

На особливу увагу заслуговують теракотові жіночі статуетки з підкреслено жіночими формами тіла, а також фігурки жінок із немовлям — так звані трипільські мадонни. Відомі також статуетки, що зображають жінку з чашею на колінах. Позаяк знайдена така антропоморфна пластика на жертовниках у помешканнях та родових святилищах, вважають, що мала вона сакральне, магічно-культове призначення. Поширення такого атрибуту потверджує наступний факт: розкопки трипільського поселення Лука-Врубловецька (Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) видали на гора 250 культових теракотових статуеток — цілісінький пантеон.

ОРНАМЕНТАЦІЯ ТРИПІЛЬЦІВ Найпопулярнішими орнаментальними елементами були спіраль, меандр та канелюри, поширеним був поліхромний розпис чорною, білою та червоною мінеральними фарбами. Виділяють такі найуживаніші способи орнаментації: ямки, гребінцеві вдавлення, рельєфні композиції, відбитки шнура або текстилю, рельєфні шишечки, валики по шийці або плечиках, наліпні дужки, насічки, прокреслення зигзагоподібних ліній із кольоровим розписом чи без нього. Зчаста вплітаються реал- лістичні зображення рослин, тварин, людини або частин її тіла. У ранньому періоді орнамент наносили іноді і на сиру глину за допомогою керамічних штампиків.

У мальованій кераміці виділяють посудини з багатобарвним (поліхромним) або однобарвним (монохромним) орнаментом.

Крім мальованого орнаменту, був ще на посуді орнамент прокреслений (ритий) або жолобковий і «продряпаний».

Класифікація орнаментальних мотивів: геометричний, рослинний, зооморфний, антропоморфний. Ключові мотиви розпису трипільської кераміки: а) солярні знаки: кола, спіралі, вісімки, меандр, свастика; б) стилізовані складні композиції, що зображують жінку і бика, змія, обличчя або очі людини.

Висновок Проіснувавши близько 2 тисяч років, трипільська культура зникла, асимілювалася з іншими культурами, які у різні періоди історії займали панівне становище на українських землях. Причиною занепаду цивілізації була економічна криза. Трипільці не знали озимих, і літній неврожай призводив до голоду. Спочатку їх виручало мисливство, але невдовзі всі природні ресурси було вичерпано: диких тварин відстріляли, коріння з'їли, навіть слимаків і черепах не залишилося (запечена черепаха, до речі, вважалася великим делікатесом). Гнані голодом люди покидали нажиті місця.