Презентація на тему:
Рафаель

Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я. Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця Астрономія 11 клас урок 2

Небесна сфера При спостереженні за небесними світилами нам здається, що вони знаходяться на однаковій відстані від нас – на поверхні велетенської сфери. Нині відомо, що зорі знаходяться на різних відстанях від Землі, а Земля не є центром Всесвіту. Для зручності небесну сферу вважають допоміжною при визначенні сферичних координат світил – на неї проектують зображення зір та планет, а ми можемо виміряти тільки кути між напрямками на ці світила. Розрізняють топоцентричні, геоцентричні та геліоцентричні координати.

Сузір’я Небесну сферу люди умовно розділили на групи зірок, та пов'язали з ними різні легенди. Сузір'я – ділянка небесної сфери, на які поділені окремі групи зір для зручності орієнтування, мають власну назву. На сьогодні Міжн. Астр. Союзом в 1922р. визначено 88 сузір’їв. δ ε α γ ζ β Вправа 1

Точки та лінії небесної сфери Розглянемо матеріал підручника ст. 15 п 2. рис.2.3 а), б) Розглянемо модель небесної сфери, та виділимо на ній: Північний та південний полюс світу, Небесний екватор, Небесний меридіан, Лінію екліптики на фоні небесної сфери

Точки та лінії небесної сфери Небесна сфера – це уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач, допомагає визначити координати небесних світил. Полюс світу – точка перетину осі обертання Землі з небесною сферою Небесний екватор – лінія перерізу площини земного екватора з небесною сферою Небесний меридіан - лінія перерізу земного меридіана з небесною сферою Вправа 2

Орієнтування на місцевості Прямовисна лінія ОО1– напрямок задається силою тяжіння Землі в точці спостереження Зеніт - напрям OZ, це верхня точка перетину прямовисної лінії з небесною сферою Надир – нижня точка (протилежна зеніту) Горизонт – площина, яка перпендикулярна до прямовисної лінії N – напрям півночі S - напрям на південь φ – широта місцевості спостерігача О1 Р1

Нічне орієнтування O - спостерігач Z - зеніт P1 – північний полюс, полярна зірка Q – точка кульмінації Сонця – найвища точка Сонця над горизонтом W - захід E – схід На протязі року точка сходу та заходу Сонця змінюється. Весною та восени ці точки співпадають з точками весняного та осіннього рівнодення Вправа 3

Екваторіальна система координат Небесні координати: α – пряме сходження 0 год ≤ α ≤24 год δ – схилення -90 ° ≤ δ ≤ +90° Для визначення координат зірок використовують зоряні карти – рухомі, нерухомі На картах не вказують планет, бо вони обертаються навколо Сонця і тому з часом змінюють свої екваторіальні координати. (Користуються астрономічними календарями) Вправа 4

Вимірювання часу Час - філософська, фізична та соціальна категорія, тому точне вимірювання часу є задача сучасної науки. Сонячна доба – час, за який Земля робить повний оберт навколо своєї орбіти відносно Сонця. 1 год = 1/24 доби, 1 год= 60 хв= 3600с Місцевий час визначається за допомогою сонячного годинника. Кожний меридіан має свій місцевий час. Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана відповідного поясу Всесвітній час – місцевий час Гринвіцького меридіана. Всесвітні час застосовують в астрономії в астрономії для визначення моментів різних космічних подій Київський час - це час другого поясу, який на 2 години випереджає всесвітній час

Сонячний час та зодіак Слово зодіак (коло із зображення тварин) уперше почали вживати для визначення особливих сузір’їв ще кілька тисяч років тому. Відомо 12 зодіакальних сузір’їв, але на карті зоряного неба ви знайдете ще одне сузір’я. За початок відліку беремо точку весняного рівнодення - сузір’я риб. Екліптика – це лінія перетину площини орбіти Землі з небесною сферою, тобто площина екліптики збігається з площиною орбіти Землі. Прецесія – зміщення осі обертання Землі відносно зір. Вісь Землі описує в космосі конус із періодом 26 000 років

Зміна пір року на Землі З курсу природознавства відомо, що вісь обертання Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66,5°, і це призводить до зміни пір року на Землі. Вправа

Календарі Тропічний рік – (365 діб 5 год 48 хв 46 с) - період обертання Землі навколо Сонця відносно точки весняного рівнодення Простий рік має 365 діб Високосний рік має 366 діб, додаткова доба 29 лютого Юліанський календар – запроваджений Юлієм Цезарем у 46 році до н.е. – має 365 діб 6 год 00 хв 00 с, введено високосний рік через три на четвертий рік (365 діб) Григоріанський календар – сучасний календар, виправляє неточності - вилучає 3 доби з кожних 400 , тобто роки які закінчуються двома нулями не вважаються високосними: 1700, 1800, 1900, 2100, 2200, 2300… Має похибку на одну добу він дає приблизно в 33 століття.

1. Уявна небесна сфера допомагає визначити положення космічних тіл у певній системі координат. 2. На картах зоряного неба використовують екваторіальну систему координат, у якій положення зір визначають за допомогою прямого сходження та схилення. 3. Небесні світила допомагають також визначити сторони горизонту у випадку, якщо ми заблукали у невідомій місцевості. 4. Сузір'я - ділянки небесної сфери, на які поділені окремі прупи зір для зручності орієнтування. 5. Добове обертання небесної сфери - наслідок обертання Землі навколо власної осі. 6. За допомогою небесних світил можна визначити час. Період обертання Землі навколо осі використовують для відліку годин, хвилин і секунд. 7. Період обертання Землі навколо Сонця використовують при створенні календарів для відліку тривалих проміжків часу. Висновки Вправа 5 Вправа 5

Домашнє завдання Прочитати §2, 3 Розібрати тестові завдання до § 1, 2, 3 Додатково: Вправа 13, ст. 20 Вправа 15, ст. 29