Презентація на тему:
Культура мислення

Навчання як цілісний творчий процес – провідний результат експериментального дослідження всеукраїнського рівня

Експериментальне дослідження всеукраїнського рівня на тему: «Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу” Термін дії: 2006 – 2011 рр. Науковий керівник: Завалевський Ю.І., кандидат педагогічних наук, заступник директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Митник О.Я., автор педагогічної ініціативи, доктор педагогічних наук, доцент кафедри методики та психології дошкільної та початкової освіти Київського університету імені Бориса Грінченка

Наукове консультування Бондар В.І., дійсний член НАПН України, директор Інституту педагогіки і психології НПУ ім. М.Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор

У вересні 2006 року було розпочато експериментальне дослідження всеукраїнського рівня на тему: «Формування інтелектуальної культури особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу” (наказ МОН України № 271 від 06.04.2006р.) Метою дослідження є формування культури мислення молодшого школяра та розвиток інтелектуальної культури вчителя – показника професійної компетентності до побудови навчання як цілісного творчого процесу. Основні завдання дослідження - Розкрити зміст феноменів: «культура мислення молодшого школяра», «інтелектуальна культура вчителя», «професійна компетентність вчителя до побудови навчання як цілісного творчого процесу». - Розробити організаційно-методичне забезпечення підготовки вчителя до формування культури мислення молодшого школяра. - Розробити технологію формування культури мислення молодшого школяра.

Цінність даного дослідження полягає у тому, що: зміст експериментальної роботи повністю відповідає вимогам державного стандарту загальної середньої освіти і не виходить за його межі; навчання будується як цілісний творчий процес, в якому домінує у часі ситуація розмірковування; здійснюється підготовка вчителя щодо: організації навчально-творчої діяльності молодших школярів на уроках з дисциплін гуманітарного та природничо-математичного циклів; оволодіння технологічними прийомами створення різноманітних завдань розвивального характеру.

Культура мислення молодшого школяра – це дисципліна розуму, яка ґрунтується на сформованій у навчальній діяльності цілісній і гнучкій системі знань, умінь і навичок, придатній для пізнання об'єктивного світу, самого себе та для організації конструктивної взаємодії з іншими людьми. Інтелектуальна культура вчителя – це характеристика діяльності людини у сфері мислення, у процесі якої здійснюється взаємодія з навколишнім світом, іншими людьми, а в результаті відбувається створення власних продуктів творчості – педагогічних інновацій. Поняттєвий апарат дослідження

Навчання як цілісний творчий процес – це освітній простір, у якому домінує у часі навчально-творча діяльність. Навчально-творча діяльність – це вид навчальної діяльності, який здійснюється в умовах опосередкованого та перспективного керівництва з боку вчителя, результатом якої є, переважно, суб’єктивна новизна продукту. Технологія формування культури мислення молодшого школяра представляє собою динамічну систему, яка охоплює усі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби, має спрямованість на набуття учнями міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування у різних навчальних та життєвих ситуаціях, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних умінь, виховання емоційних та вольових якостей. Теоретична основа процесу формування культури мислення молодшого школяра має такі складові: а) концептуальну: цільові орієнтири, принципи, психолого-педагогічні умови навчання; б) змістову: зміст навчання у початковій школі; в) процесуальну: форми, засоби навчання.

Готовність учителя до формування культури мислення молодшого школяра – це комплексна характеристика особистості, яка володіє теорією та технологією цієї роботи та ефективно її здійснює. Професійна компетентність вчителя до побудови навчання як цілісного творчого процесу – це здатність фахівця кваліфіковано й ефективно застосовувати теоретичні знання, знання-засоби, знання-цінності як у запланованих, так і у непередбачених педагогічних ситуаціях.

1. Теоретичні знання – це знання про: зміст поняття психічного віку, анатомо-фізіологічні особливості, розвиток психічних процесів у молодшому шкільному віці; особливості процесу засвоєння навчального матеріалу; особливості формування наукових понять у початкових класах; зміст навчання у початковій ланці освіти; дидактичні принципи, функції, технології процесу навчання . 2. У свою чергу знання-засоби включають: знання методики організації та здійснення навчально-творчої діяльності учнів на уроках математики, української мови, читання, яке базується на знаннях: про методи активізації пізнавальної діяльності молодшого школяра; знання форм організації навчально-творчої діяльності учнів; 3. Знання-цінності: знання суб’єктної парадигми освіти; знання сутності моралі, моральності, моральних якостей громадянина, моральних стимулів діяльності; знання принципів, правил поведінки та етикету.

Провідні ідеї дослідження 1. Для того щоб кожна особистість була спроможна змінювати навколишнє середовище і себе, зважувати та оцінювати наслідки цих змін, прагнути до самоосвіти протягом життя, необхідно, починаючи з початкових класів, формувати культуру мислення, а у майбутнього вчителя розвивати інтелектуальну культуру як інтегративні особистісні утворення, в яких представлені, взаємопов’язані між собою мотиваційна, пізнавальна та соціальна сфери. 2. Формуючи в учнів культуру мислення, вчитель вдосконалюватиме поняттєву форму мислення, внутрішній план дій. Будуючи навчання як цілісний творчий процес, вчитель поступово виводитиме мислення випускника ЗНЗ на теоретичний рівень, коли, за Г. Костюком, інтелект стає мовленнєвим, а мовлення інтелектуалізованим. Вихід мислення особистості на теоретичний рівень означає спроможність вже діяти у сфері мислення. Діяльність у сфері мислення є родовим поняттям до інтелектуальної культури особистості. 3. Визнання неповторності та унікальності психічної організації кожної дитини, її творчих можливостей та необмежених потенцій до саморозвитку. 4. Побудова кожного уроку як цілісного творчого процесу, де істина постає як суперечка про істину, як результат проблемно-пошукового діалогу. 5. Вчитель не тільки навчає, а й вчиться сам в процесі навчання учнів. 6. Введення у зміст загальної середньої освіти (2 – 5 класи) курсу „Логіка” як окремої навчальної дисципліни, а у зміст освітніх галузей „Мови та література”, „Математика”, «Людина і світ» – завдань, пов’язаних із змістом курсу «Логіка», завдань комбінованого характеру, з логічним навантаженням.

Результати дослідження 1. Учень ставиться до себе як до діяча, володіє знаннями, якостями й вміннями діяча. 2. Вчитель початкової школи здатний організовувати навчально-творчу діяльність молодшого школяра. Зазначена здатність базується на: а) знаннях: - структури уроку як цілісного творчого процесу, методів і форм організації такого уроку; - методики навчання курсу «Логіка»; - методики роботи над завданнями, пов’язаних із змістом курсу «Логіка», -завданнями комбінованого характеру, з логічним навантаженням; - інтерактивних методів навчання та можливостей їх застосування на уроках дисциплін гуманітарного та природничо-математичного блоків б) уміннях: - створювати логічні задачі, які розв’язуються методом припущення чи методом вилучення; - створювати завдання з математики, української мови, пов’язані із змістом курсу «Логіка» для 2 – 4-х класів, - створювати завдання комбінованого характеру з математики та української мови; - застосовувати інтерактивні методи навчання на уроках дисциплін гуманітарного та природничо-математичного блоків.

До кожного навчального посібника вийшли друком методичні рекомендації для вчителя, які були схвалені на відповідних засіданнях Комісії з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради МОН України. У 2009 році у видавництві «Мандрівець» вийшли зошити з логіки (автори: О.Митник, Н.Вакула-Савуляк). Вони можуть бути використані вчителем як додаток до відповідних навчальних посібників. Вийшли друком у видавництві «Початкова школа» навчально-методичні посібники для вчителя – методична база дослідження, кожний з яких має гриф: „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”: 1. Митник О.Я. Логіка на уроках математики. Методика роботи над завданнями з логічним навантаженням у курсі математики початкових класів. - Київ: «Початкова школа», 2004. - 104 с. 2. Митник О.Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики. Методика навчання математики в системі післядипломної освіти. - Київ: «Початкова школа», 2005. - 96 с. 3. Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. Навчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. - Київ: «Початкова школа», 2006. - 104 с. Досягнення з проблеми дослідження

Досягнення з проблеми дослідження І. Створено: 1. Програма курсу „Логіка” для 2 – 4 класів (гриф МОН України: лист № 1/11 – 3478 від 25.07.2008 р.) 2. Відповідно до програми вийшли друком у видавництві «Початкова школа» навчальні посібники, кожний з яких має гриф: „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”: - Митник О.Я. Логіка. 2 клас. Експериментальний навчальний посібник. - Київ, Початкова школа. - 2007. - 104 с. - Митник О.Я. Логіка. 3 клас. Експериментальний навчальний посібник. - Київ, Початкова школа. - 2008. - 107 с. - Митник О.Я. Логіка. 4 клас. Експериментальний навчальний посібник. - Київ, Початкова школа. - 2009. - 80 с.

3. У 2009 - 2010 роках у видавництві «Мандрівець» вийшли зошити з логіки для 2, 3, 4-го класів (автори: О.Митник, Н. Вакула-Савуляк). Вони можуть бути використані вчителем як додаток до відповідних навчальних посібників. 4. Вийшли друком у видавництві «Початкова школа» навчально-методичні посібники для вчителя – методична база дослідження, кожний з яких має гриф: „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”: - Митник О.Я. Логіка на уроках математики. Методика роботи над завданнями з логічним навантаженням у курсі математики початкових класів. Київ: «Початкова школа», 2004. 104 с. - Митник О.Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики. Методика навчання математики в системі післядипломної освіти. Київ: «Початкова школа», 2005. - 96 с. - Митник О.Я. Як навчити дитину мистецтва мислення. Навчальний посібник для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. Київ: «Початкова школа», 2006. - 104 с.

ІІ. У науково-методичний журнал «Початкова школа» з 2007 року введено розділ «Всеукраїнський експеримент у дії», інформаційна база якого є засобом підвищення професіоналізму вчителя щодо здійснення експериментальної роботи. На сторінках часопису висвітлено думки науковців, спеціалістів Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, методистів науково-методичних центрів, вчителів-практиків щодо ходу даного експериментального дослідження.

ІІІ. Своєрідним звітом про експериментальну роботу у 2007 – 2008 навчальному році була науково-практична конференція на тему : «Особистісно-професійна підготовка вчителя до формування культури мислення молодшого школяра», яка проходила 2 – 4 квітня 2008 року на базі Київського міського педагогічного університету імені Бориса Грінченка (2 квітня, пленарне засідання); на базі спеціалізованої школи №31 I – III ст. з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу Дніпровського району м. Києва (3 квітня, секційне засідання) та гімназії №117 імені Лесі Українки Печерського району м. Києва (4 квітня, секційне засідання).

Учасники конференції одностайно підтримали основну концептуальну ідею експериментального дослідження: введення у зміст загальної середньої освіти (2 – 5 класи) курсу „Логіка” як окремої навчальної дисципліни, а у зміст освітніх галузей «Мови та література», «Математика», «Людина і світ», «Технологія» – комбінованих завдань, завдань з логічним навантаженням. Cаме така новація сприятиме оволодінню учнями логічними прийомами і способами діяльності, розширенню світогляду; формуванню вміння раціонально організовувати мисленнєву діяльність, вихованню самостійності в процесі отримання знань; розвиткові логічного мислення, вміння розмірковувати, робити висновки, доводити; виховує інтерес і потребу в нових знаннях, можливість самостійно «відкривати» нові знання, оволодівати новими прийомами діяльності.