Презентація на тему:
Календарний обрядовий цикл

презентація вчителя початкових класів спеціалізованої школи № 244 ЗНЗ I ступеня з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва Сас Валентини Григорівни КАЛЕНДАРНИЙ ОБРЯДОВИЙ ЦИКЛ

Із того ми, друже, і горді, й щасливі, Що вельми шануємо звичаї давні І протягом року святкуєм красиві Та дуже врочисті свята православні. Вже знаєш, свята, що тобою побачені, Кожного роблять душею щедрішим... Тож розберися в їх суті, в їх значенні – Станеш дорослішим, станеш мудрішим... Виростеш – знатимеш дуже багато З Біблії, котра є книгою книг... Але зерниноньку кожного свята Добре, щоб зараз розгледіти зміг... Бойко В., Стельмах А.

Календарна обрядовість українців є аграрно-магічною, пов’язаною із шануванням сонця, рослинності, предків. Один із її циклів – зимовий, пов’язаний зі святом народження сонця і початком нового року.   

Календи – назва першого дня місяця в давньоримському календарі, фіксували певну ритмічність життя.

Звичай – загальновизнаний порядок, традиційно встановлені правила поведінки певного народу, колективу на роботі, в побуті тощо. Виглянь, виглянь, зірко, Ми тебе чекаєм На вечерю з нами За старим звичаєм. Марія Хоросницька.

Традиція – досвід, звичаї, норми поведінки, смаки і таке інше, що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Стару традицію, мов світ, Ми бережем, як святість: Коли живі ще баба й дід – Їм перше місце в хаті. Марія Хоросницька.

Обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних із традиціями або релігійними настановами; церемонія. Свято – день або дні, коли відзначають видатні події, знаменні дати.

Св. Миколай (19 грудня) – покровитель дітей, усіх бідних і знедолених, а також землеробства і тваринництва.

Новий рік – свято зустрічі календарного року. Його святкування 1 січня запроваджено на території України від 1721 року згідно з указом Петра І. Традиційно його відзначали 1 березня.

Коляда – На Свят-вечір раз юрбою Ми ходили з колядою. Коляда – колядка, Для мами, для татка І для всього роду На добро, на згоду. Катерина Перелісна. старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями (колядками). Коляда – свято народження Сонця (відзначається напередодні Різдва 6 січня).

Свят-вечір, Багата кутя (6 січня). Розпалювали піч 12 полінами, що висушувалися 12 днів, готували 12 ритуальних страв. Головні з них – різдвяна кутя і узвар – мають ритуальний характер.

Під вечір до хати вносили „дідуха” та обжинковий сніп. Вважалося, що вони набували чудодійної сили і приносили щастя. По вечері діти йшли колядувати, до родичів несли кутю та подарунки, аби пом’янути душі померлих.

Різдво (7 січня) - християнське свято народження Ісуса Христа. По хатах ходили колядники з різдвяними виставами про народження Христа.

Вертеп - поширений із XVII ст. звичай в Україні ходити по хатах у день Різдва з ляльковим театром і звіздою.

Звізда - обрядовий предмет, який виготовляють до різдвяних свят із тоненьких дерев’яних дощечок; має форму семиконечної зірки, оздоблюється кольоровим папером, стрічками; у середині – образок „Народження Христа” і свічка.

Щедрий вечір. Свято Меланки. Щедра кутя (13 січня) - обрядове дійство, під час якого щедрівники ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров’я.

Старий Новий рік, празник св. Василя (14 січня) - відзначення Нового року за старим календарем. Щедрівники ходили по хатах, засівали зерном, бажаючи господарям здоров’я та доброго урожаю. Щедрівки адресувалися не усій родині, а кожному її члену.

Щедрівка - українська народна обрядова пісня Щедрик-ведрик, дайте вареник, Грудочку кашки, кільце ковбаски. Коли мало – дайте сало, Коли донесу – дайте ковбасу. Горобчик летів, хвостиком вертів, А ти, дядьку, знай – копієчку дай!

Свят-вечір. Голодна кутя (18 січня). Водохреще, Богоявлення (19 січня) - Святкування охоплювало три основні обрядові дії: Свят-вечір (Голодна кутя), святкову церковну службу та освячення води. Наступного дня (20 січня) Коляду „забивали” стрілами, що слугувало сигналом завершення календарно-різдвяних свят.