Презентація на тему:
ОБРЯДОВІСТЬ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ

ОБРЯДОВІСТЬ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Підготувала: Белімова Віра Іванівна

Однією з найдавніших форм духовної культури народу є звичаї та обряди. Звичаї – це повсякденні усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків, в результаті багаторазового здійснення одних і тих – же дій та усвідомлення їх суспільної значущості. Вони, як неписані закони, народжуються разом з народом і передаються з покоління в покоління , тобто стають традиційними. Обряди – це символічні дійства, приурочені до відзначення найбільш важливих подій у житті людських гуртів, родин, окремих осіб. Звичаї та обряди мають національний чи етнічний характер. Геродот говорив: «якби усім народам у світі надали можливість вибирати найкращі з усіх звичаїв та обрядів, то кожен народ вибрав би свої власні.»

Введення в храм пресвятої богородиці – 4 грудня. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Починали розучувати колядки , виготовляти вбрання для колядників і переряджених. Вірили в полаз: хто перший завітає до хати вранці, той буде полазником. Від нього залежатиме щастя, здоров’я чи лихо. Достаток віщував молодий полазник. Та ще й коли був з грошима, а нещастя – старий та немічний відвідувач. Дівчата та молодиці до введення повинні були закінчити тіпати льон, терти коноплі. Хто не впорається з цим вчасно – накличе влітку бурю на поля, а на себе зневагу людей. В цей день активною є «нечиста сила», особливо відьми, які можуть відібрати молоко у корів чаклунськими діями. Ось чому люди вдавалися до оберегів: обсипали двір і стайні маком – самосівом, обкурювали зіллям худобу, а на дверях стаєнь малювали дьогтем хрести. Введення в храм

Введення в храм пресвятої богородиці – 4 грудня. Худобу в цей день щедро годували. В Центральних районах України, на Поділлі варили з борошна густу киселицю і давали коровам, щоб густою була сметана. Давніми в цьому святі є весільні мотиви. Дівчата ворожили на щасливе заміжжя Введення в народі називали «Видінням». Вірили, що Бог у цей день відпускає душі померлих подивитися на своє тіло Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Робота Тіціана, 1534-1538

Великомучениці катерини – 7 грудня у цей день «кликали долю» – ворожили на щасливе заміжжя. На Катерини дівчата варили в горщику кашу — гречану чи пшоняну. Опівночі виносили на подвір’я, обгорнувши рушником, ставили на тин, і гукали: «Доле, доле, ходи до нас вечеряти!». Якщо на цей заклик хтось або щось подавало голос у відповідь (кукурікав півень, гавкав собака, хтось десь співав пісню, щось грюкало), то це означало, що "доля" почула запрошення і сприятиме дівчині у пошуках коханого. Якщо ж на вулиці було тихо, дівчина боялася лишитися незасватаною. Досвітки на Катерини користувалися особливою популярністю. Хлопці на них сходилися не лише з різних кутків села, а й з інших сіл, сплачуючи могорич хлібом і горілкою чи пивом місцевим парубком, які в цьому випадку безперепонно пускали «чужих» на гуляння. Великомучениця Катерина. Караваджо, близько 1595 року

Великомучениці Катерини-7 грудня Святу великомученицю Катерину дівчата вшановували як свою патронесу і вірили в їі сприяння майбутній щасливій жіночій долі. Навіть хлопці, шо прагнули знайти собі добру й роботящу суджену, напередодні свята постували й молилися святій Катерині про допомогу в цій важливій життєвій справі. Дівчата ж, сподіваючись на щасливе заміжжя, ворожили на долю, Вдосвіта зрізали кілька вишневих галузок і ставили їх у воду в хаті на покуті (під образами). Якщо до Нового року (святої Маланки — 31 грудня за ст. ст.) вишні зацвітали, це означало, що дівчина незабаром вийде заміж. Хлопці теж ламали вишневі гілки і ставили їх у глечику на покуті до Різдва. Якшо гілка добре розвивалася й зацвітала, то парубок вірив, що судилася йому дівка працьовита, гарна й любляча. Якщо ж вишенька розвивалася, але не цвіла, хлопець мав узяти дівчину нічим не примітну. Чия ж гілка всихала, тому судилася погана дружина — ледача, сварлива й негарна.

Великомучениці Катерини-7 грудня Ікона Великомучениці Катерини в ставропігійній козацькій церкві Покрова Пресвятої Богородиці. Художник Олександр Цугорка. Досвітки на Катерини

Андрія первозванного-13 грудня 13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра. Андрій І Первозванний

Андрія первозванного-13 грудня Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто...» Цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння. Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Хрещення апостолом Андрієм Скіфії, полянської землі на картині Миколи Ломтєва

Андрія первозванного – 13 грудня Ворожити слід у ніч перед святом. Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленькі тістечка круглої форми з білого борошна). Для балабушок треба носити воду... ротом. Хлопці теж не гають часу — до їхніх святкових «обов'язків» уходить якомога більше смішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення. Коли дівчата вже знесилені від сміху, вони домовляються з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяють їм частування. Нарешті, балабушки спеклися й охололи. Тепер кожна дівчина позначає своє тістечко (можна папірцем, ниткою або ще якимось чином — хай фантазія підкаже); на підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім до дому пускають голодного собаку та слідкують, чию балабушку та яким чином пес з'їсть першою. Першою вийде заміж та дівчина, чия балабушка буде з'їдена першою. Якщо пес віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Дуже погано, якщо собака не з'їсть балабушку, а лише надкусить.

Андрія первозванного-13 грудня Інший спосіб ворожити — слухати попід вікнами в ніч перед Андрієм. Почуте дівчата тлумачили відповідно до можливостей власної фантазії. Пізно ввечері дівчина набирає жменю коноплі (або символічно — будь-якого зерна), сіє на снігу та примовляє: Андрію, Андрію, Коноплі сію, Спідницею волочу, Заміж вийти хочу. Потім слід набрати жменю снігу в тому місці, де сіяла коноплі, і вже в домі, коли сніг розтане, рахує насіння. Якщо парна кількість виходить — подружнє життя буде щасливе, якщо непарна — не дуже. Або ж виконується «засівання конопель» (іноді замість конопель використовується льон або мак). Як правило, це відбувалося так: у найбільш глухому кутку двору (біля криниці або дровітні) дівчина в темряві засіває жменю насіння. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця або фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходить засіяне місце, «волочачи коноплі». Ці дії супровоАндрію, Андрію! джуються спеціальною магічною формулою — віршами Я на тебе льон (коноплю) сію І запаскою волочу, Бо я заміж хочу! Дай же, Боже, знати З ким весілля грати.

Пророка наума-14 грудня, мучениці варвари – 17 грудня, преподобного сави- 18 грудня, миколи чудотворця-19 грудня, святої анни-22 грудня Пророк Наум Найповніше обрядовість розкривається під час Різдвяних свят. До Різдва готувалися заздалегідь. Мили і прибирали в хатах, упорядковували в хлівах, білили, прали, заготовляли дрова і корм для худоби. Ранком 6 січня розкладали в печі вогонь дровами. Які відкладали по одному поліну щоденно, розпочинаючи від дня Спиридона – 25 грудня. Кожна господиня готувала від 7 до 14 страв, головними з яких були узвар і кутя. До вечері господар із свічкою обходив свій двір і хату тричі за сонцем. На стайнях худобу обсипали диким маком , обкурювали зіллям, щоб відьми до неї не добралися.

Пророка наума-14 грудня, мучениці варвари – 17 грудня, преподобного сави- 18 грудня, миколи чудотворця-19 грудня, святої анни-22 грудня Після обходу до хати заносили необмолочений сніп, ставили під образами – бо сніп символ достатку і благополуччя – «дід», «дідух», «коляда». Слідом за снопом вносили в’язку соломи – «бабу». Потім готували стіл до вечері: господиня насипала жменю пшона, клала по кутках зубці часнику, грудки цукру, стелили сіном, застеляли святковим обрусом . Лише тоді ставили на стіл святковий хліб – калач. Поруч з калачем світили свічку. Помолившись і згадавши всіх покійних родичів, сідали до столу. Сигналом до вечері була поява на небі першої зірки, яка сповіщала про народження Божого дитяти. Великомучениці Катерини

Свята варвара

Пророка наума-14 грудня, мучениці варвари – 17 грудня, преподобного сави- 18 грудня, миколи чудотворця-19 грудня, святої анни-22 грудня У колядках, що виконувалися на Різдвяні свята, переважали біблійно-релігійні мотиви з оспівуванням народження Божого дитяти та мук Богородиці. Колядники і переряджені – живе втілення давно померлих предків, авторитет яких був незаперечним. Вечір під Новий рік – 13 січня називали «другою колядою», або «Щедрим вечором». В цей день молодь ходила «маланкувати» - переряджалися і вітали всіх попід вікнами. Розігрували жартівливі сценки. За ці вітання їх щедро обдаровували. Вранці на Новий рік ходили по хатах «посівальники» - хлопці. Посівали зерном і приказували: Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю! Народження Ісуса Христа, грецька ікона, Візантійський і християнський музей в Афінах

Пророка наума-14 грудня, мучениці варвари – 17 грудня, преподобного сави- 18 грудня, миколи чудотворця-19 грудня, святої анни-22 грудня Мощі святої великомучениці Варвари у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва. Саркофаг у Мирі, в якому, за переказами, було поховано Св. Миколая

Пророка наума-14 грудня, мучениці варвари – 17 грудня, преподобного сави- 18 грудня, миколи чудотворця-19 грудня, святої анни-22 грудня Святий Миколай. Мозаїка з монастиря Гргетег, Фрушка Свята Анна та Йоаким Преподобний Сава

Різдво христове Сірим позначено країни, в яких Різдво є державним святом

Водохреща – 19 січня Ніч на Водохрещу була сповнена всіляких чудес. Худоба між собою в цю ніч розмовляє, але той,хто почув цю розмову мусить померти Вода в криницях і потоках стає чарівною. Тому до схід сонця набирали таку чарівну воду. А хто замість води першим набере вина – після смерті потрапить в рай Після богослужіння в церкві процесія вирушала до річки чи водоймища. Місце водосвяття прикрашали ялинками. Тут була прорубана ополонка і хрест із криги. Під час відправи вмивалися водою, парубки і дівчата старалися обризкати одне одного. Ель Греко. «Різдво»

Водохреща – 9 січня Джотто, Хрещення Господнє

Різдво христове Похвала від пастухів, Герріт ван Гонтгорст , 17 ст. Богоявлення Поклоніння волхвів на картині Мурільо

прикмети На Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі повно «сажки»; Іде лапатий сніг — на врожай. Якщо похмуро — хліба буде вдосталь. Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди. Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді. Удень іде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої. Якщо вдень осідає іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю. Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба. Йордан

Використана література 1.Українське народознавство за редакцією С.П.Павлюка, Г.Й.Горинь, Р.Ф.Кирчіва, Львів, видавничий центр «Фенікс». 1997 р 2.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%28%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0%29 3.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%94 4.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%B2%D0%BE_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5http://map.kneparhia.ru/catalog/hram.php?hramid=202 6.http://www.ukrlit.vn.ua/habits/g9s3j.html 7.http://www.chernectvo.org/publikatsiyi/zhittja-svjatih/368-prepodobnij-sava.html 8.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9 9.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0 10.http://www.patriarchia.ru/db/text/964221.html 11.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BC_%28%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%29 12.http://blog.i.ua/user/2311119/595858/ 13.http://www.ukrlit.vn.ua/habits/fwpql.html 14.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9 15.http://mamajeva-sloboda.ua/publ.php?id=239 16.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0 17.http://risu.org.ua/ua/index/spiritual_culture/lithurgy/holidays/vvedennia/44807/ 18.http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC_%D0%9F%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97_%D0%94%D1%96%D0%B2%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97