Презентація на тему:
Головні весняні свята

Розробила вчитель початкових класів Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Маценко Н.В.

Весняні свята Серед весняного циклу свят можна виділити найбільші: - зустріч весни (на Явдоху 14.03.) - Великдень (дата міняється). - Юрія (06.05.). - свято Матері (друга неділя травня).

Свято Явдохи Прихід весни пов'язували зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. Цей день колись був першим днем нового року. До цього свята випікали обрядове печиво: "жайворонки" і "голубки". Дівчата й хлопці брали їх у долоні і з простягнутими руками йшли за село закликати весну-красну піснями та хороводами.

Благовіщення 7 квітня вшановується свято Благовіщення Пресвятої Володарки нашої Богородиці й Пріснодіви Марії. Бог благословляє в цей день рослини, й усе починає рости. Цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, ряст, сон-трава... Хто знайде в цей день ряст, то повинен його зірвати, кинути під ноги й промовляти: «Топчу, топчу ряст, дай Боже, діждати і на той рік топтати!»

Вербна неділя У неділю за тиждень до Великодня вшановується свято Вхід Господній в Єрусалим. Коли Ісус Христос їхав у місто на ослі, то жителі міста, які зустрічали його, встеляли перед ним дорогу пальмовим гіллям. У багатьох народів вважалося також, що верба, яка росте в сирих місцях, біля води, має магічну силу й здатність забезпечити поля й сади вологою. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто проспав заутреню, то били такого посвяченою вербою, примовляючи: Не я б'ю —верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечко червоне яєчко!

Великдень Великдень в Україні — це ще й свято весняного воскресіння, оновлення природи, що відзначалось у день весняного рівнодення ще за часів язичництва. Сам Великдень починався Воскресною Утренею вдосвіта в Світлу Неділю. В українській традиції Великдень — це найбільше свято року. Традиційний Великодній привіт: "Христос Воскрес", "Воістину (справді) Воскрес!" заміняють часто, і зовсім слушно, подібним: "Христос Воскрес! — Воскресне Україна!"

Паска

Писанки На Великдень обовязково фарбували крашанки і розмальовували писанки. На Великдень їх не лиш святять, а й обмінюються ними, немов великодніми картками-привітами. Дівчата й хлопці мають у цьому обміні нагоду виявити взаємні почування. Діти граються писанками, "цокаються", чия писанка сильніша, то знов котять їх із горба, чия надалі закотиться.

Трійця На 50-й день після Великодня, свята воскресіння Христового, — весь християнський світ відзначає Трійцю (П'ятидесятницю) — одне з провідних свят церковного календаря. В Україні перед святом прикрашали оселі зіллям. Гілками клена, липи заквітчували (клечали) хату — над вікнами, дверима, господарські споруди, встромляли в землю гілки на посівах жита. На подвір'ї, біля воріт ставили принесену з лісу невеличку березу або осику. Долівку хати притрушували запашним зіллям: лепехою (явгір, татарка — місцеві назви), любистком, на вікнах ставили букети з чебрику, волошок, м'яти.

Любисток М'ята

Лепеха Клен

День Святого Юрія Найпоетичніше свято травня - день Святого Юрія (06.05.). На думку наших предків Юрій був оберігачем свійських тварин. Тому селяни до цього дня не виганяли корів і коней на пасовисько. Тільки в цей день випускали коней на росу, щоб покачались, позбавились хвороб шкіри, а в ніч вигонили їх пасти.

Свято Матері На другу неділю травня місяця припадає Свято Матері. Воно прийшло до нас з-за океану. 1914 року Конгрес США ухвалив рішення про проведення в країні нового державного свята - Дня Матері. В Україні це свято відзначили вперше в 1929 році, в Галичині. З того часу воно щорічно відзначається в школах, бібліотеках, клубах...