Героїчний епос козацької доби
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
«… Так ось вона Січ! Ось воно те гніздо, звідки вилітають усі ті горді і дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!» М.В.Гоголь. «Тарас Бульба».
Епос - ( з грецької – слово, оповідання, епічний вірш ) - один з основних родів художньої літератури, що характеризується розповідно-описовою ( епічною ) формою, широтою зображення подій і характерів.
Характерні особливості думи речитативний характер нерівність у будові строф рядки не заримовані має свій виразний ритм імпровізаційність виконання не співають, а промовляють супровід – ліра, бандура, кобза
Ой на горі та й женці жнуть, А попід горою, Яром-долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. Попереду Дорошенко Веде своє військо, Військо запорізьке, Хорошенько. Гей, долиною, Гей, широкою, Хорошенько. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний. Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний.
Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: «Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький. Неси та гуляй!» «Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче. Як ти мене покидаєш, — Тільки подумай!» «Білих ручок не ламай. Ясних очок не стирай. Мене з війни зі славою К собі дожидай!» «Не хочу я нічого, Тільки тебе одного. Ти будь здоров, мій миленький, А все пропадай!»
Їхав козак на війноньку Їхав козак на війноньку, прощав свою дівчиноньку: "Прощай, миленька, чорнобривенька, я йду в чужу сторононьку. (2) Дай-но, дівчино, хустину, може, я в бою загину. Темної ночі накриють очі, легше в могилі спочину". (2) Дала дівчина хустину, козак у бою загинув. Т емної ночі накрили очі, легше в могилі спочинув. (2) А злії люди насилу взяли нещасну дівчину. Ген серед поля гнеться тополя та й на козацьку могилу.
Схожі презентації
Категорії