X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Епоха Бароко

Завантажити презентацію

Епоха Бароко

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Гуманітарно-правовий ліцей

Слайд 2

Характеристика Характерна пишнота, парадність, яскравість кольорів, контрастність, екстравагантність орнаменту, асиметрія конструкцій. В архітектурі панують сильні контрасти об'ємів, перебільшена пластика фасадів, світлотіньові та кольорові ефекти. Живопис і скульптура відзначаються декоративно-театральними композиціями, тонкою розробкою колориту і ефектів освітлення, ускладненою пластикою, парадністю. У музиці — поява опери.

Слайд 3

На західні землі України бароко прийшло рано,в перші роки 17ст.Католицька громада Львова вже у 1644р. мала дивний зразок італійського бароко-Стрітенський костел босих кармелітів(збережений).Архітектор Джованні Баттіста Джизлєні майже точно скопіював храм Карло Мадерна у Римі,побудований там у 1603р. Зберігся й Петропавлівський костел і монастир у Луцьку,побудований архітектором з Венеції Якопо Бріано у 1606-1610рр. Не вщухає захоплення й від костелу св Тріці в містечку Олика магнатів Радзівіл, де працювали Б.Моллі та Я.Маліверна ще в 1635-1640рр(збіднілий,пошарпаний, але збережений). А будуть ще церковні барокові велетні в Барі, Городенці, Бучачі, Микулинцях, Золочеві, Вінниці, Ізяславі, Кременці,Почаєві. Шедеври бароко донині стоять у Львові,Бердичеві,Бучачі,Кам'янці-Подільському,Наварії,Угневі,Подкамені,Богородчанах.

Слайд 4

ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА, 1766—1772 РР.

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

У 18 ст. в Україні, переважно в Києві, Переяславі та Львові, в стилі українського бароко були створені видатні споруди та цілі архітектурні комплекси.

Слайд 8

Слайд 9

Палац (колись - родини Комарів) збудовано в 1805 році на місці замку XVI століття з використанням частини замкових споруд в архітектурній композиції палацу. Будівля палацу розташована на крутому перепаді рельєфу і має на головному фасаді два, а на парковому - три поверхи. З давніх замкових споруд повністю зберігся кам`яний ескарп XVI ст. бастіонного замку (включає підземні склепінчасті каземати) - з північного, східного та південного боків. З західного, напільного, боку збереглися підвалини та залишки колишнього замкового муру.

Слайд 10

Слайд 11

Монастир було засновано у XVII ст. Спочатку він містився в с. Калинівці поблизу Шаргорода, та згодом припинив своє існування. Відновлений у 1718 р. шаргородським володарем Олександром Канцпольським, який віддав монастир базиліанам. В 1747 р. переведений із Калинівки до міста Шаргорода. При монастирі діяла школа, відома по всій Подолії. В 1797 році (після приєднання до Росії) було відкрито Православну семінарію, а згодом - духовне училище, котре проіснувало до 90-х рр. XIX ст. В 1925 році монастир було визнано Центром Єпархіального Управління Поділля. У роки радянської влади монастир було закрито та перетворено на музей. В 1989 р. монастир переданий Православній Церкві і діяв спочатку як приходський храм, а з 1994 р. тут почалося відродження чернецького життя.

Слайд 12

, Свято-Миколаївський монастир. Братський корпус з Михайлівською церквою.

Слайд 13

Слайд 14

Шаргород. Костел Флоріана Шарого, XVIII ст. Костел у стилі бароко, мурований з каменю й цегли. В інтер`єрі збереглися чотирнадцять горельєфних композицій XIX ст., у східній частині - дві дерев`яні скульптури XVIII ст., а також різна кафедра XVIII ст. На склепіннях і стінах східної частини зберігся розпис, виконаний у 1895-1899 рр. маляром А.Тенчинським і розчищений у 1963 р. Головний вхід на територію вирішено у вигляді трипролітної арки, в ніші якої встановлено скульптуру.

Слайд 15

Слайд 16

і Озерянська церква Покровський собор і Озерянська церква

Слайд 17

Покровський собор (пам'ятка архітектури, 1689 рік) і Озерянська церква (пам'ятка архітектури, 1896 рік). Розташовані на території нині діючого чоловічого Свято-Покровського монастиря (вул. Університетська 8). У ХIХ столітті на території монастиря були побудовані архієрейський будинок (1820–1826 роки) й Озерянська церква (1896 рік), які разом зі Свято-Покровським собором створюють неповторний архітектурний ансамбль. Покровський собор - найдавніша будівля Харкова. Збереглася з часів Харківської фортеці. Яскраво відтворює традиції українського бароко XVII століття. Собор постраждав під час Другої світової війни. Реставрований у 1960-1965 роках (архітектори В. Петечинський і В. Корнєєва). Дзвіницю зведено одночасно з собором. Мурована з цегли, восьмикутна в плані, чотирьохярусна з підвалом. Має вид оборонної башти, входила до системи укріплень Харківської фортеці.

Слайд 18

Успенський собор

Слайд 19

Успенський собор (пам'ятка архітектури, 1771-1777 роки) збудовано на місці зруйнованого старого Успенського собору, який було зведено 1688 року. Стиль - бароко з елементами українських архітектурних традицій. Завдяки розташуванню вікон, має вигляд палацу. Використовувався як зал органної музики. Дзвіниця Успенського собору (пам'ятка архітектури, 1821-1848 роки) - найвища у місті (89 м). Споруджена в стилі класицизму (архітектори Е. Васильєв і А. Тон). Діаметр годинника, що виготовлений у Парижі фірмою «Борель» - 3,7 метри. На дзвіниці було встановлено 12 дзвонів вагою від 16 тонн до 8 килограммів. Відреставрована в 1972-1975 роках.

Слайд 20

Братський монастир

Слайд 21

Братський монастир (Богоявленський монастир) був заснований в 1615 році. Знаходився між нинішньою Контрактовою площею, таі Волошською вулицею. У ансамбль Братського монастиря входив Богоявленській собор, побудований в 1690–93 роках архітектором О. Д. Старцевим в стилі українського бароко. Інтер’єри собору розписали український художник И. Квятковський і італійський майстер Дж. Б. Ськотті. До монастиря примикав старий двоповерховий корпус Київської академії, побудований в 1703 році,; поряд розташована поварня  монастиря з келіямі (1652–1826). У дворі — колишня трапезна і Святодуховська церква (побудована у 17 столітті, відновлена), братські келії (1822–79). У ансамбль Братського монастиря входили також новий корпус академії (1822–25, архитект. А. І. Меленський), дзвіниця (1756–59, архитект. С. Д. Ковнір; не збереглася), корпус настоятеля (1780 — середина 19 століття), будівля просфірной (1780 — середина 19 століття). Посередині двору колишнього монастиря зберігся сонячний годинник 18 століття. У Братському монастирі були поховані гетьман П. К. Сагайдачний, український учений і мандрівник В. Г. Григорович-Барський.

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Видубицький монастир

Слайд 25

Видубицький монастир розташований у південній частині Києва в живописній місцевості — Видубчи,. Монастир був заснований в 2-ій половині 11 століття князем Всеволодом Ярославічем як родовий монастир. У 1070–88 роках на території Видубицького монастиря був  споруджений Михайлівський собор.. У 1199–1200 роках під стінами собору київський архітектор П. Милонег побудував систему підпірних споруд. Сучасний ансамбль Видубицького монастиря склався в кінці 17 — початку 18 століть, коли стародубський полковник М. О. Миклашевський звів тут кам’яний пятікупольний Георгіївський собор та трапезну (1686–1701), а гетьман Д. Апостол — дзвіницю (1727–33) в стилі українського бароко. У ансамбль  монастиря входить Будинок настоятеля . Тут вівся Київський літопис. На території Видубицького монастиря поховані: російський педагог К. Д. Ушинський, український анатом і професор Київського університету В. А. Бец,  інженер-гідротехнік Н. С Лелявський, профессор медицини Київського університету Е. І. Афанасьев, українські колекціонери і промисловці Б. І. та В. Н. Ханенко, композитор П. Д. Селецький, генерал від артилерії, учасник Вітчизняної війни 1812 року Л. М. Яшвиль і ін. Споруди монастиря відобразив Т. Г. Шевченко в офорті «Видубіцкий монастир в Києві» (1844). У 1967–82 роках була зроблена реставрація всіх будівель ансамблю (архітектор Р. П. Бикова).

Слайд 26

Слайд 27

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

Слайд 35

Слайд 36

У композиції цих будівель помітне прагнення до зовнішнього блиску, парадності, до розвиненої архітектурної декорації — вибагливі фронтони, соковиті ліпні орнаменти та майоліка. Колони, півколони та пілястри архітектурних ордерів у тому чи іншому трактуванні фасадів займали провідне місце в українській архітектурі стилю бароко.

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Культура